Реферат: Машинобудівний комплекс

Реферат: Машинобудівний комплекс

Машинобудівний комплекс охоплює два десятки спеціалізованих галузей. До нього

належать практично всі галузі машинобудування (крім годинникової). Він є

основою важкої індустрії й відіграє вирішальну роль у створенні матеріально-

технічної бази.

В су­часних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у

прискоренні науково-технічного прогресу. Випускаючи знаряд­дя праці для

різних галузей народного господарства, машинобу­дування реалізує досягнення

науково-технічного прогресу і за­безпечує комплексну механізацію та

автоматизацію виробництва .

На машинобудівний комплекс України припадає понад 40 % усього промислово-

виробничого потенціалу індустріального вироб­ництва; частка продукції

комплексу в загальному обсязі продукції промисловості становить 29 %.

Машинобудівний комплекс нале­жить до трудомістких галузей промисловості, про

що свідчать спів­відношення зайнятих у ньому та обсяг вироблюваної продукції.

Водночас машинобудування належить до металомістких галузей. На 1 т готової

продукції воно витрачає 1,3—1,5 т металу, а в цілому машинобудівний комплекс

споживає третину прокату, 40 % чавун­ного і понад 65 % стального литва, що їх

випускає металургійна промисловість України.

Галузева структура й асортимент продукції машинобудування зумовлюють

особливості розміщення його виробництва. Особливо великий вплив на розміщення

окремих галузей і підгалузей маши­нобудування мають технологічні процеси,

форми організації ви­робництва. Проте машинобудування насамперед належить до

галу­зей "вільного розміщення", оскільки на нього манше, ніж на інші галузі,

впливають природні умови й ресурси. У зв'язку з цим на розміщення підприємств

машинобудування визначальний вплив мають економічні фактори. Серед останніх

найголовнішими є тру­дові ресурси і споживач. Так, ряд галузей

машинобудування від­значається високим рівнем трудомісткості виробів, що

потребує високого рівня кваліфікації зайнятих. До таких галузей передусім

належать електротехнічна, електронна й підшипникова, виробни­цтво

енергетичного устаткування .

Найефективнішим є розміщення машинобудівних підприємств поблизу джерел

сировини і споживача. За таких умов вартість ма­шин та обладнання істотно

зменшується за рахунок скорочення транспортних витрат на перевезення сировини

й готових виробів. Серед економічних факторів дуже важливими є спеціалізація

й кооперація.

Спеціалізація в машинобудуванні визначається профілем ма­шинобудівних

підприємств і характером продукції — масовим, дрібно і великосерійним,

індивідуальним. У галузі найпоширенішою є предметна спеціалізація (випуск

кінцевих продуктів), технологічна (спеціалізація на випуск напівфабрикатів —

литва, заготовок) і подетальна (випуск деталей, вузлів, агрегатів для

комплектування ма­шин та устаткування). Поглиблення спеціалізації дає

можливість знизити собівартість, що, в свою чергу, робить економічно

вигід­ним нарощування масового і великосерійного виробництва. Собі­вартість

виготовленої продукції на глибоко спеціалізованих підпри­ємствах і радіус її

перевезення до районів споживання перебува­ють в обернено пропорційній

залежності. Тому заводи подетальної спеціалізації значно територіальне

віддалені від заводів предметної спеціалізації. Останні обслуговують потреби

не одного, а здебіль­шого кількох економічних районів або всієї України.

Незважаючи на те, що природні умови не мають визначального впливу на

розміщення підприємств машинобудування, не врахову­вати цього фактора не

можна, коли йдеться про розміщення морсь­кого і річкового суднобудування,

сільськогосподарського машино­будування, а також випуск машин і устаткування.

Заслуговують на увагу обмеження на створення у великих міс­тах нових

промислових підприємств, крім об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням

населення. Варто повніше використовувати можливості господарського розвитку

малих і середніх міст, робітничих селищ, розміщувати тут невеликі

спеціалізовані підприємства, філії й окремі цехи заводів і фабрик. Такий

підхід до розміщення вироб­ництва в майбутньому стосується передусім

машинобудівної про­мисловості. Його реалізація свідчить про те, що в

розміщенні ма­шинобудування дедалі більшу роль починають відігравати

соціальні фактори.

На основі особливостей розміщення виробництва і технологіч­них процесів

галузі машинобудування класифікують так: важке, загальне, середнє

машинобудування; виробництво точних механіз­мів; приладів та інструментів;

виробництво металевих виробів і за­готовок; ремонт машин і устаткування.

Важке машинобудування об'єднує виробництво металургійно­го, гірничо-

шахтового, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Для нього

характерні низька трудомісткість, висока металомісткість, низька

транспортабельність продукції. Як прави­ло, у важкому машинобудуванні більше

підприємств повного цик­лу (заготовка, обробка, складання), які випускають

продукцію не­великими серіями і навіть індивідуального призначення.

Виробництво металургійного устаткування майже повністю (95,5 %) зосереджене в

Донецькому і Придніпровському економіч­них районах.

Найбільшим підприємством такого типу в Україні є Ново-Кра­маторський

машинобудівний завод, який випускає ковальсько-пре­сове, металургійне

устаткування, слябінги, прокатні листові стани неперервної дії, спеціальні

великі важкі металорізальні верстати для металургійної промисловості.

Реконструйований Старо-Крама­торський завод виробляє в основному устаткування

для металур­гійної промисловості.

Великими виробниками металургійного устаткування є Дебаль-цівський

машинобудівний завод, який виготовляє устаткування для доменних і

сталеплавильних печей, запасні частини для коксохі­мічного устаткування,

завод прокатних валків у м. Лутугіно Лу­ганської області та Кадіївський

ливарно-механічний завод, що ви­робляє доменне і сталеплавильне устаткування,

в тому числі для механізації й автоматизації металургійних цехів.

Устаткування для металургійної промисловості випускає також Маріупольський

завод важкого машинобудування. Виробниками ме­талургійного устаткування,

металоконструкцій, установок для не­перервного розливу сталі, прокатних

станів для прокату труб, апа­ратів та устаткування для доменних печей,

електромагнітних листоукладальників, чавуновозів і шлаковозів, потужних

роторних ва­гоноперекидачів стали міста Придніпров'я — Дніпропетровськ,

Кри­вий Ріг і Марганець.

Заводи гірничо-шахтового і бурового устаткування розміщені поблизу споживачів

— вугільної промисловості Донбасу, рудної бази Придніпров'я, районів

видобутку нафти і газу. Враховується фак­тор металомісткості, оскільки

споживачі машин і металу розташо­вані в тих самих районах. Основними центрами

цієї галузі є Дружківка, Горлівка, Ясинувата, Донецьк, Харків, Луганськ,

Красний Луч, Конотоп, Кривий Ріг, Чернівці, Дрогобич.

Торезький завод виробляє рудникові електровози, породонаван-тажувачі, машини

й вагонетки; Горлівський — вугільні комбайни та інші шахтові машини й

устаткування, врубові машини найновіших конструкцій, бурові установки для

роторного буріння свердловин; До­нецький завод — потужні підйомні машини і

бурові установки; Яси-нуватський машинобудівний завод — і гірничопрохідне

устаткуван­ня — комбайни і лебідки; ряд заводів Харкова і Луганська

спеціалізу­ється на випуску металомісткого збагачувального устаткування, а

за­вод у Слов'янську — на виробництві коксохімічного устаткування.

У Кривому Розі працюють заводи з випуску гірничо-шахтового устаткування для

залізорудної промисловості, бурових верстатів. Виробництво бурового

устаткування для нафтової і газової про­мисловості зосереджено в Чернівцях,

Дрогобичі, Харкові і Коно­топі.

Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування розташовані в

Одесі, Львові, Харкові, Нікополі, Прилуках і Дніпро петровську, середні — у

Слов'янську, Золотоноші (Черкаська обл.) та Ківерцях (Волинська обл.).

Найбільш спеціалізованим підприємством підйомно-транспортного машинобудування

України для випуску різних типів автонавантажувачів є львівський завод

"Автонавантажувач".

Однією з найголовніших галузей важкого машинобудування є енергетична, яка

спеціалізується на виробництві парових гідравліч­них турбін, генераторів,

котлів і потужних дизельних моторів, устат­кування для атомних

електростанцій, електроапаратури й кабелю.

Центром енергетичного машинобудування є Харків. Його під­приємства —

турбінний завод ім. С. М. Кірова, завод "Електроваж-маш", електромеханічний

(ХЕМЗ) і "Електромашина" — випуска­ють понад 40 % продукції енергетичного

машинобудування Украї­ни. Турбінний завод випускає потужні турбіни для

теплових, атом­них і гідроелектричних станцій. На заводах Харкова виробляють

також устаткування для автоматичного управління виробничими процесами в

металургійній, вугільній та інших галузях народного господарства.

У Запоріжжі зосереджено виробництво силових трансформа­торів. Чимало

підприємств енергетичного машинобудування та елек­тротехнічної промисловості

є у Києві, Дніпропетровську, Меліто­полі, Львові, Тернополі, Полтаві, Новій

Каховці. Центрами енерге­тичного дизелебудування є Токмак (Запорізька обл.),

Первомайськ (Миколаївська обл.), Берислав (Херсонська обл.). Кабельне

вироб­ництво організоване у Києві, Харкові, Одесі, Донецьку.

Електроі­золяційні матеріали виробляють у Луганську, Слов'янську, Львові,

Первомайську (Житомирська обл.).

Найважливішими центрами виробництва важких верстатів і ковальсько-пресового

обладнання є Краматорськ, Харків, Дніпро­петровськ, Кривий Ріг, Марганець.

Література:

”Розміщення продуктивних сил.”Є.П.Качан. 1997г.