 |
РУБРИКИ |
Диплом: Акцизный сбор |
РЕКЛАМА |
||
|
Диплом: Акцизный сборвідсутність в даний час в державі обгрунтованої концепції оподаткування. На даний час Верховною Радою України прийнято близько 34 законів, які регулюють податкове законодавство. Однак вже назріла необхідність створити єдиний законодавчий кодекс для регулювання податкових відносин - як в усіх країнах з розвинутою економікою. Мета - спрощення виконання відповідних законів як суб`єктами підприємницької діяльності так і податковою службою України. Крім того, наявність єдиного податкового кодексу виключає можливість появи інших законодавчих актів про ставки податку і пільги. Поки-що існуюча в Україні система оподаткування не зовсім відповідає принципам, притаманним економіці західного типу. Усе вимагає чіткого визначення положень законів щодо оподаткування а також дотримання названих принципів з метою створення дійового механізму оподаткування в Україні. Водночас механізм оподаткування необхідно розглядати як багатофакторну модель, аналіз функцій якої дозволяє визначити тенденції зміни пропорцій і структури фінансових ресурсів держави за місцем їх формування і використання. В цьому випадку створення меж компенсує зменшення надходжень від одного податку за рахунок надходжень від інших. Крім того слід пам`ятати і про принципи побудови справедливих податків. Однак поняття справедливості щодо податків залежить від пріоритетних завдань держави, від системи виробництва, від забезпечення соціальної справедливості та активності господарського життя. Аналіз результатів діючої системи показує, що протягом 1996 року до бюджету усіх рівнів надійшло 107,6% сум, передбачених Законом України “Про Державний бюджет України” і уточнених в грудні в прогнозах. Виконання бюджету забезпечується за рахунок основних видів податків. Однак, поряд з прогнозом, до зведеного бюджету не надійшло 28,8% доходів від зовнішньо-економічної діяльності. Нижче подається зведена структура надходжень до державного бюджету України в 1996 році (таблиця №1). Продовжуючи аналіз податкових та інших надходжень до державного бюджету, слід зауважити, що поступлення коштів по основних видах загальнодержавних податків і зборів перевищило плановий рівень, зокрема податок на прибуток перевищив заплановану величину на 43 відсотки. Податок, що нас цікавить, а саме акцизний збір здомінував над плановим рівнем на 14,9%. Зокрема, акцизний збір в структурі доходів державного бюджету складає 3,2%, що ставить його в ряд визначальних джерел доходності бюджету. Отже, хоча акцизний збір за ступеню перевищення запланованого рівня за результатами бюджетних надходжень у 1996 році займає чільне третє місце, та його питома вага у сукупних доходах основного фінансового плану держави складає лише п`яте місце. З цього випливає кілька висновків. По-перше, акцизний збір, як складова доходної частини бюджету, містить у собі певний прихований потенціал, тобто здатен генерувати надходження коштів при вмілому його застосуванні та розумному підході до проблеми оптимальності по відношенню до непрямого оподаткування. З другого боку, такий факт можна пояснити як результат недосконалого планування показників доходу бюджету або неочікуваного ефекту від внесення тих чи інших змін до відповідних нормативних актів, що регламентують порядок нарахування і сплати акцизного збору. Взагалі, як вже було зазначено, важко судити про ті чи інші причини такого роду явищ в структурі бюджетних надходжень України. Це пояснюється недовершеністю системи планування фінансових показників та одночасно недосконалістю, неефективністю економіки перехідного типу, яка не може повною мірою забезпечити досконалість цього ж планування, оскільки мають місце певні диспропорції та викривлення у способах управління господарською діяльністю відповідних її суб`єктів. 2.2 Практична оцінка економічного ефекту від застосування акцизного збору. Очевидним є те, що будь-який законодавчий акт, чи то закон, чи то постанова, чи то декрет, чи інший нормативний акт нічого не вартий у тому випадку, коли він не знаходить практичного свого втілення в житті : як в господарській діяльності так і в соціально-культурній сфері. Причиною цьому може бути не лише наукова необгрунтованість, нечасом і деякою мірою абсурдність певного документу, і як наслідок невідповідність і несумісність з реаліями життя. Це може бути спричинено також свідомим небажанням суб`єктів, на яких поширює свою дію той чи інший закон, виконувати та дотримуватись його букви, переслідуючи при цьому особисті інтереси. За період недовготривалого свого законотворення, українське суспільство зазнало чимало прикладів законодавчого хаосу. Про це не раз вже було сказано вище, і такі явища властиві тому періоду історичного, і, зокрема, економічного розвитку, в якому знаходиться наша держава. Будь- яка молода держава, що “стає на ноги”, обов`язково робитиме помилки в законотворчості, бо яким би досконалим не був досвід авторитетних розвинутих країн, все одно не може бути шаблону, від якого можна “творити”, у кожної держави обов`язково присутня своя неповторна специфіка. Для більш глибшого розуміння практичних проявів того чи іншого законодавчо- нормативного акту не достатньо лише знати зміст відповідної інструкції чи правил. Тут необхідно оцінити і проаналізувати ефект, викликаний та отриманий в результаті “роботи” закону. Найкраще це можна зробити на прикладі якого-небудь підприємства, продукція якого входить до переліку підакцизних товарів, затвердженого законодавчо. На Львівщині є досить багато підприємств - виробників підакцизних товарів. Серед них найбільшої, напевно, уваги заслуговує єдина в області фабрика по виробництву цигарок,-- Закрите акціонерне товариство Р. Дж. Рейнолдс Набіско (Кіпр). Статус підприємства є особливим, оскільки діяльність його великою мірою визначається Декретом Кабінету Міністрів України “Про режим іноземного інвестування” від 20 травня 1993 року. Згідно цього декрету на території України по відношенню до іноземних інвестицій і форм їх здійснення встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Це означає, що держава гарантує захист іноземних інвестицій, включаючи надання ряду пільг відповідним підприємствам, організаціям, установам. Що стосується оподаткування, то порядок оподаткування іноземних інвесторів, викладений в державній програмі залучення іноземних інвестицій передбачає певні пільги, що надаються інвестиційним проектам в приорітетних сферах розвитку економіки. До приорітетних сфер входить і харчова промисловість, у склад якої входить і тютюнова галузь. Серед найбільш значущих пільг, що надаються інвестиційним проектам є такі: -- застосування норм прискореної амортизації ; -- так звані “податкові канікули” по податку на прибуток (до 3 років) ; -- надання податкового кредиту на пільгових умовах ; -- повернення 50% імпортних зборів ; -- надання уповноваженими банками кредитів на пільгових умовах ; -- страхування інвестиційних ризиків ; -- інше. Акцизний збір, як непрямий податок, в даному випадку на тютюнові вироби - цигарки - входить до складу податків, по яких надається податковий кредит на пільгових умовах протягом перших трьох років існування підприємства з іноземними інвестиціями. Це означає, що при умові відсутності у такого підприємства на рахунку коштів на відповідну дату, необхідних для сплати належної суми, наприклад, акцизного збору, її оплату здійснює уповноважений банк за рахунок надання пільгового кредиту. Основна продукція Львівської тютюнової фабрики - цигарки - овальні (без фільтру) та з фільтром. Основними марками цигарок з фільтром є : -- цигарки першого класу якості : “Львів”, “Космос”, “Арсенал” ; -- цигарки четвертого класу якості : “Орбіта”, “Фільтр”. До цигарок без фільтру (овальних) належать : -- цигарки другого класу якості : “Політ” ; -- цигарки третього класу якості : “Ватра” ; -- цигарки п`ятого класу якості : “Прима”, “Верховина”. Цигарки на відміну від тютюну є підакцизною продукцією, а тому це має визначальне значення для формування ціни на них. Це означає, що при відпуску продукції покупцям ціна збуту повинна включати в себе два непрямих податки: податок на добавлену вартість та акцизний збір. Методика формування вільних відпускних цін підприємства на тютюнові вироби подається у додатку №5. Як видно із таблиці для обох типів цигарок існують фіксовані ставки акцизного збору в відсотках : -- 40% для цигарок з фільтром ; -- 10% для овальних цигарок. Дані таблиці також засвідчують, наскільки “потужним” є обкладення товару акцизним збором. Якщо, наприклад, при ставці акцизного збору в 40%, питома вага акцизного збору в ціні на цигарки з фільтром становить близько 30%. Аналогічно для овальних цигарок: при ставці 10%, питома вага становить 8%. Таку статистику не можна назвати втішною, проте, це може бути предметом окремої дискусії. Законодавством України по відношенню до тютюнових виробів було змінено порядок визначення ставок акцизного збору. Так з 5 березня 1996 року було відмінено фіксовані у відсотках ставки акцизного збору та введено ставки у валюті - европейській грошовій одиниці - ЕКЮ, в розрахунку на 1000 штук цигарок (50 пачок). Зараз 1000 штук цигарок з фільтром та 1000 штук овальних цигарок оподатковуються за ставками 2 ЕКЮ та 0,5 ЕКЮ відповідно. Визначення еквіваленту у національній валюті України здійснюється за обмінним курсом Національного Банку України. Це робиться станом на перший день кожного кварталу, причому протягом кварталу обмінний курс залишається незмінним. Важко сказати, чим керувалася влада змінюючи систему ставок акцизного збору для тютюнових виробів. Податковий вміст відпускних цін на продукцію від цього тільки збільшився. Якщо провести аналіз подібно до того, як це було зроблено для попередніх податкових ставок, то питома вага акцизного збору в ціні однієї пачки цигарок з фільтром становить зараз понад 35%, для овальних цигарок ця цифра становить 16% (додаток №5). Звідсі можна зробити аналіз динаміки питомої ваги величини акцизного збору в ціні однієї пачки сигарет. А саме: для сигарет з фільтром ця сума майже невідчутна - 5% (збільшення на 16%), для овальних сигарет картина трохи інша: 8% - абсолютна зміна показника і 100% - відносна. Звичайно все це наближені розрахунки, проте статистика свідчить, що ціна на овальні цигарки різко наблизилась до ціни цигарок з фільтром, при майже нульовій зміні ціни на останні. Це відбулося лише завдяки зміні ставок збору і змушує замислитись над мотивами такої зміни. Напевно, одним, можливо головним з мотивів такого заходу - зміна структури попиту на тютюнові вироби, а зокрема зменшення попиту на овальні цигарки і збільшення, за рахунок перших, попиту на цигарки з фільтром. Проте, як показала практика, такий захід має лише короткотерміновий вплив. Частка ринку цигарок, яку займали овальні цигарки, від цього практично не постраждала. Це означає, що овальні цигарки, які мають постійне коло споживачів, завдяки своїм якісним споживчим характеристикам володіють попитом, еластичність якого досить незначна. Чого не скажиш про цигарки з фільтром, які відрізняються від овальних дещо меншою часткою споживчого ринку та відносно еластичним попитом, тобто зміною об`ємів реалізації відповідно до зміни ціни. Взагалі тютюнові вироби, зокрема цигарки, можна охарактеризувати як товари, споживчий попит на які є нееластичний. Це означає, що при будь- якому підвищенні ціни (в розумних, звичайно, межах) попит на дану продукцію завжди залишатиметься на якомусь певному рівні. Для наочності приведемо криву попиту на цигарки на графіку : 20 Крива нееластичного попиту на цигарки 15 10 5 Кількість цигарок (умовні одиниці) 5 10 15 20 25 Графік показує, що кількість цигарок, придбаних споживачами, практично не залежить від зміни ціни. Це на рівні макроекономіки. На мікроекономічному рівні певний ефект все ж таки буде. Він виявиться у короткотерміновому спаді попиту на цей товар, що в свою чергу призведе до скорочення об`ємів збуту тютюнових виробів у підприємств-виробників, а звідси і виручки від продажу. Не варто обминати в аналізі економічний ефект від ряду інших змін в податковому і неподатковому законодавстві, об`єктом яких стали підакцизні товари. Це, зокрема, стосується алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Як відомо, в Україні законодавчо було запроваджено ліцензування торгівельної діяльності алкогольними напоями та тютюновими виробами, подібно як і маркування марками акцизного збору вищевказаної продукції. Хоча ліцензування торгівельної діяльності і не має безпосереднього відношення до оподаткування і до акцизного збору, зокрема, проте економічний ефект від цього не аби-який. Це є один з засобів акумулювання грошових ресурсів для держави найбільш доступним шляхом - прямим чи опосередкованим оподаткуванням високорентабельних товарів, тобто товарів з великим запасом рентабельності. Запровадження ліцензування торгівлі, зокрема, тютюновими виробами, вдарило, в першу чергу, по дрібних підприємцях, що займаються їх торгівлею, тим самим обмеживши коло таких торгівців, а решту змусило дещо підняти роздрібні ціни на тютюнові вироби, щоб покрити витрати на придбання вищевказаної ліцензії. Запровадження акцизних марок і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів має пряме відношення до “акцизної політики” в законодавстві. Мотивів для такого нововведення декілька. По-перше, будь-яка держава прагне захистити власний споживчий ринок від навали імпортної неякісної продукції, особливо якщо імпорт має нелегальний характер, тобто не обкладається митом і митними зборами. По-друге, відкривається додаткове джерело доходів для бюджету, а саме стягнення плати за самі акцизні марки. Запровадження маркування алкогольних і тютюнових виробів неодмінно відбилося на відносинах виробник - споживач. В першу чергу збільшилась собівартість виробництва самих об`єктів маркування за рахунок введення додаткової операції у виробництво - процедури наклейки акцизних марок. Для цього, звичайно ж, необхідні спеціальні машини та додаткова робоча сила. В свою чергу ріст собівартості виробництва продукції має відомий ефект - він відбивається на споживачах. Вони тепер змушені платити більше, оскільки цінова нееластичність попиту на дану продукцію, так би мовити, не дозволяє їм “переключатись” на замінники (товари-субститути), бо таких просто немає. Звичайно не на всі підакцизні товари попит нееластичний. Є товари, ставки акцизного збору для яких необхідно визначати в тісному поєднанні з дотриманням основних економічних законів. Найменше завищення податкового тягару в ціні на товар, попит на який є еластичний стосовно зміни ціни, може взагалі “задушити” ринок самого товару - пропозицію. Тому будь-який закон чи інший нормативний документ, що регулює податкову сферу, повинен обов`язково, ще на стадії проекту, бути всесторонньо вивіреним з точки зору макро- і мікроекономіки, математично змодельований, і аж тоді запускатись в дію. 2.3 Аналіз статистичної звітності по сплаті акцизного збору промисловим підприємством. Законодавство України, що регламентує податкову сферу, надає право підприємствам, що виробляють підакцизну продукцію, місячні обороти яких перевищують встановлені норми, сплачувати суми акцизного збору в бюджет, розбивши їх на три частини (подекадно). Датами розрахунків з бюджетом по акцизному збору визначені 25-те, 5-те та 15-те числа місяця, причому 15-го числа робиться повний розрахунок по акцизному збору і подається спеціальний “Розрахунок сум акцизного збору” встановленої форми в податкову інспекцію (додаток №4). Проаналізуємо статистичну звітність по сплаті акцизного збору на тютюнові вироби вище вже згаданим підприємством - Р. Дж. Рейнолдс Табакко-Львів (таблиця №2). В таблиці наводиться динаміка сум акцизного збору, внесених до бюджету помісячно у 1996 році та на початку 1997 року. Суми подаються з розбивкою по ставках оподаткування - окремо цигарок з фільтром та овальних цигарок (відповідно 40% і 10%). Варто відмітити, що виробництво тютюнових виробів має чисто сезонний характер. Причин тому кілька. По-перше, виробництво сировини для цигарок - виращування тютюну - як будь-яке сільськогосподарське виробництво, також характеризується сезонністю. По-друге, сам збут тютюнових виробів відбувається ніби за календарем - коли великі дистриб`юторські фірми, що реалізують цигарки безпосереднім споживачам, намагаються поповнити свої оборотні засоби, орієнтуючись на певні, урожайні в плані збуту, періоди року. Це така собі сезонність збуту. Цифри (дані таблиці №2) засвідчують вищесказане. Ось, наприклад, з початку 1996 року відбувався свого роду “застій” у збуті тютюнових виробів. Про це говорять цифри, суми акцизного збору за місяць, сплачені в бюджет. Це продовжувалось протягом весни-літа, за виключенням липня-місяця, коли об`єми збуту майже подвоїлися. Значний стрибок реалізація продукції зробила восени, сягнувши свого піку у листопаді-місяці. Зима 1997 року не принесла особливих змін. Навпаки, утримавшись на одному рівні протягом зими, об`єми реалізації зросли у перший місяць весни на 24%, порівняно з зимою. Важливо зауважити, що суми акцизного збору, сплачені за результатами перших трьох місяців 1997-го, порівняно з аналогічним періодом минулого року зросли більш як в три рази. Тут можна зробити поправку на темпи інфляції, що мали місце протягом року і на інші причини, що впливають на споживчий попит. Така цікава деталь - якщо за результатами попереднього року річна сума акцизного збору на 27% формувалась за рахунок оподаткування цигарок з фільтром і на 73% - за рахунок оподаткування овальних цигарок, то у 1997 році картина зовсім інша. Перші три місяці засвідчили, що 55% загальної суми податку (акцизного збору) припадало на цигарки з фільтром і 45% - на овальні цигарки. Простежується цікава тенденція - вирівнювання попиту на обидва типи цигарок, з поступовим відтисненням овальних на задній план. Це, можливо, пояснюється підвищенням платоспроможного попиту споживачів, можливо чимось іншим,- важко судити. Проте відомо одне,- зміни відбуваються, зміни, спричинені тими чи іншими факторами, зміни не завжди з позитивним ефектом, але неодмінно націлені на краще, на досягнення певного оптимуму в податковому регулюванні, здатному вирішити ряд проблем. 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАРАХУВАННЯ, ОБЛІКУ І СПЛАТИ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ. 3.1 Основні підходи до реформування податку. Податкова реформа ніколи не буває легкою справою. Її проведення в демократичній країні потребує поєднання таких факторів, як підтримка суспільної думки - не рідко мінливої, однобокої, навіть ірраціональної, а також ініціативи та прозорливості уряду, згоди парламенту. Майже неможливо задовільнити претензії різних категорій платників, реалізувати наміри державного апарату, пристосувати фіскальний режим інвестування та стимулювання ділового ризику до комерційних інтересів бізнесу, забезпечити соціальні ідеали справедливості і суспільного добробуту. Правда, що податок може бути силою творення. Але може стати й силою руйнування, якщо не об`єднати в динамічній рівновазі економічні, фіскальні, соціальні, етичні фактори оподаткування. Існують два принципові нормативні підходи до реформування : 1) Створення цілком нової оптимальної податкової системи ; 2) перебудова існуючої системи, надання їй нової якості. Звичайно, прийнятнишим, а тому й більш поширений другий, еволюційний спосіб. Всяка податкова реформа вирішує окремо або в комбінації класичні питання : структури податків; податкових ставок і меж оподаткування; співвідношення податкових та облігаційних методів фінансування. Як умова економічного зростання та соціального миру податкова реформа прямує до єдності цілей: максимізації та стабільності доходів бюджету; коригування дії ринкових механізмів; врахування інтересів бізнесу; реалізації соціальної та демографічної політики. Узагальнюючи досвід податкових реформ, проведених на Заході, можна помітити, що там давно відійшли від вузького фіскалізму. Головна увага приділяється соціально-економічним результатам реформи, її впливу на мотивацію економічної поведінки. Характер дій економічних агентів, розподільні ефекти - спільна основа всіх реформ оподаткування в останні три десятиліття. Податкам надається роль гармона в економічній політиці розподілу доходів та розміщення ресурсів. В проектах перебудови систем оподаткування найбільш значущими є такі пропозиції: створення податку з нейтральними економічними ефектами щодо підприємництва; конструювання податкової системи зі спонтанною, добровільною сплатою податків з доходів; повний перехід від податків із доходно- прибутковою базою до непрямих податків. Податкові реформи виявили, що в чистому вигляді ці проекти ніде не реалізовані. Реальні податкові реформи виявилися частковими стосовно альтернативних теоретичних обгрунтувань їх проведення. Реальні податкові системи існують як комбінації податків, базою яких є обсяг витрат платника, величина доходів, вартість майна. Теорія оптимальності ставить питання про альтернативність цих форм або вибір між окремими податками одного типу. Так, на рівні Європейського співтовариства (ЄС) оптимізація оподаткування полягає, зокрема, в пошуках доцільного балансу між специфічними та універсальними (податок на добавлену вартість) акцизами з точки зору їх фіскального та ринково-коригуючого значення. В моделях, де перевага надається непрямим податкам, на перший план виходять проблеми адаптації оподаткування товарів та послуг до закономірностей попиту й споживання на ринку. Щоб не допустити ризику втрати доходів державою, ведеться емпірічне вивчення еластичності пропозиції та попиту, тобто співвідношення обсягу закупок і цін. Оптимальне оподаткування не може змінити соціально-економічний лад і природу людини, бо це не під силу податку. Але пошуки фіскальних способів заохочення кращих ділових та етичних нахилів, замість гірших, здатні сприяти суспільному благоденству. 3.2 Динаміка оподаткування та головні етапи еволюції непрямого оподаткування в розвинутих країнах. Найбільшими податками на споживання, що стягуються в західних країнах, є акцизи - специфічні, тобто податки на окремі види (групи) споживчих товарів, послуг; та універсальні,- що оподатковують валовий оборот комерційного чи промислового підприємства. Найпоширенішою формою універсального акцизу є податок на добавлену вартість. У загальній сумі непрямих податків специфічні акцизи і ПДВ становлять близько 90% надходжень. Протягом тривалого періоду питома вага специфічних і універсальних акцизів у податкових доходах держави невпинно зменшувалася (таблиця №3). Середній показник по країнах ОЄСР знизився з 33,7% у 1970 році до 27,6% у 1995 році, у країнах ЄС - з 35,6% до 29,5% відповідно. Найбільше зменшення частки акцизів спостерігається у ФРН - з 31,1% до 23,4%, Канаді з 35,3% до 26,0%, Італії - з 36,6 до 23,1%, Бельгії - з 35,5% до 22,0%, й навіть у Франції, країні, де історично традиційно перевага віддавалася непрямим податкам, з 37,6% до 28,3% відповідно. Таке становище пояснюється двома головними причинами. По-перше, в податкових надходженнях швидкими темпами зростає частка податків на соціальне страхування; по-друге, розширюється податкова база для особистого прибуткового податку. Найшвидшими темпами скорочувалася частка акцизів у загальній сумі податків у Японії - з 33,1% у 1960 році до 12,0% у 1995 році, що спричинене значним підвищенням податків на соціальне страхування. Найменша питома вага акцизів характерна для Японії та США - країн, де традиційно швидше розвивалося й переважало пряме оподаткування порівняно з непрямим. Наприкінці ХІХ й на початку ХХ століття акцизи гальмували розвиток внутрішнього ринку в названих країнах, а тому податкова система формувалася здебільшого за рахунок прибуткового та майнового оподаткування. Найвищою питома вага акцизів є в малих країнах Західної Європи, де вони становлять основу оподаткування. В цьому плані їх випереджають інші країни цієї групи - Ірландія (42,1%), Португалія (40,0%), Греція (38,9%). В структурі акцизів також відбувалися суттєві зміни. У більшості країн, що аналізуються, надходження по акцизах за окремі товари масового споживання зменшувалися. Частка специфічних акцизів у ВВП країн-членів ОЄСР скоротилася з 5,8% у 1970 році до 4,8% у 1995 році. Найшвидшими темпами знижувалися специфічні акцизи й підвищувалися універсальні акцизи в країнах ЄС. У країнах-членах цього інтеграційного угрупування швидко поширювався універсальний акциз у формі ПДВ, його частка зростала за рахунок специфічних акцизів. Державний фіск завжди прагнув до універсальності податків на споживання. Розвиток галузей з виробництва споживчих товарів, постійні зміни структури їхнього асортименту висунули на перше місце серед усіх непрямих податків акциз в універсальній формі. Його перевага в тому, що одним податком обкладаються практично всі товари, які надходять у продаж; окрім того, досить широко він застосовується у сфері послуг. Середній показник частки універсального акцизу у ВВП зріс з 2,7% у 1960 році до 5,7% у 1995 році, а його питома вага у загальній сумі податків - з 10,2% до 15,9% відповідно. Найвищі темпи росту акцизу за період, що розглядається, були зафіксовані в малих країнах Західної Європи, які пізніше, ніж решта, приєдналися до ЄС : Данії, Ірландії, Португалії, Греції. Найвищою ставка універсального акцизу в податкових надходженнях є у країнах ЄС : Данії, Франції, ФРН, Нідерландах, Бельгії, Греції, а з західноєвропейських країн, що не входять у співтовариство - Норвегії та Фінляндії. У провідних країнах західного світу частка непрямих податків у доходах державного бюджету зменшується. У федеральному бюджеті США при абсолютному зростанні акцизів з 24,3 млрд. долларів у 1980 році до 40,0 млрд. долларів у 1995 році, їхня відносна частка скоротилася з 4,7% до 3,1% відповідно. У федеральному бюджеті ФРН абсолютна сума акцизів знизилася з 66,2 млрд. марок у 1980 році до 65,1 млрд. марок у 1995 році при зменшенні їхньої відносної частки з 39,1% до 37,9%. Реформи, які проводилися і проводяться в країнах з ринковою економікою, не лишили осторонь і непряме оподаткування. В теоретичному плані розробляються різні концепції непрямих податків як нейтральних стосовно процесів збереження та нагромадження. В практичному плані в ряді країн співвідношення між прямими і непрямими податками змінюється на користь останніх. Поступова модифікація структури податків здійснюється і в Японії. В другій половині 80-х років економічний розвиток цієї країни орієнтувався здебільшого на розширення внутрішнього споживання, тоді як у 60 - 70-х роках він визначався розширенням експорту. В таких умовах проводиться реформа непрямих податків. З 1 квітня 1990 року скасовано 30-процентний акциз на дорогі високоякісні товари. Ця товарна група була дуже різноманітною і включала як товари довгострокового користування (автомашини, холодильники, побутову електротехніку), так і предмети поточного користування (дорогі напої, тканини, взуття та інше). Після дуже тривалих дискусій у науковому світі, пресі та офіційних колах з того ж самого дня (1 квітня 1990 року) було введено 30-процентний універсальний акциз у формі ПДВ. Його впровадження розглядається як засіб, який у фіскальному плані компенсує зменшення надходжень по прибутковому і корпораційному податках внаслідок зниження податкових ставок, а в економічному - переносить податковий тягар з фонду нагромадження на фонд споживання. Податкова реформа в Японії зазнає критики із соціальної точки зору. Японські спеціалісти підкреслюють, що реформа веде до покриття державних витрат не за рахунок платників з високими доходами, а шляхом посилення оподаткування осіб із середніми та низькими доходами. Податкова реформа в Японії інтегрована в програму фінансового оздоровлення. Одна з головних цілей цієї програми - ліквідація бюджетного дефіциту за рахунок зниження приросту державних видатків і збільшення приросту податків. Водночас у японській фінансовій літературі зазначається, що важливим завданням програми є збереження низької частки податків у ВВП. Ось так виглядає короткий огляд і аналіз основних тенденцій в непрямому оподаткуванні в країнах з розвинутою економікою. 3.3 Податковий менеджмент. В умовах ринкової економіки дуже важливим питанням, значною мірою пов`язаним з ефективністю виробництва і загальним економічним розвитком, є правильна побудова і організація податкових відносин підприємств із державою. Ми вже зазначали вище, що ці відносини не можна розглядати лише у фіскальному аспекті, тобто як надходження державних доходів, забезпечення інтересів лише скарбниці. Податки перетворились у важливий важель державного регулювання, за допомогою якого можна досить ефективно впливати на процеси економічного зростання та соціального розвитку. Податкові взаємовідносини в державі здійснюються через посередників - фінансові податкові служби. За оцінками міжнародних експертів найкраще серед країн Заходу податкова адміністрація поставлена в Англії. Адже механізм британського державного управління продумувався і відлагоджувався віками. В Англії, як і в інших країнах, існує широка різноманітність податкових декларацій, призначених для різних категорій платників. Проте найсуттєвіша інформація, що стосується об`єкта оподаткування, строго стандартизована. Взагалі у податковому процесі декларація - документ виняткового і універсального значення за своїм фіскальним змістом, адміністративною зручністю, статистично-інформаційною цінністю. Важко сказати, якої б висоти сягнули витрати на утримання податкових служб, якби не було цієї форми самооцінки доходів платниками-декларантами. Вітчизняний та світовий досвід показують, що за допомогою тільки бюрократичного апарату, без широкої участі демократичних інститутів самоконтролю платників неможливо налагодити ефективну діючу податкову систему. Питання про зведення до мінімуму труднощів обліку доходів (податків), якомога повніше охоплення потенційних платників при максимальній зручності податкової процедури для платників і податкового апарату завжди залишаються актуальними. У США деякі спеціалісти вважають, що навіть радикальна податкова реформа 1986 року цілком не розв`язала цю проблему. Надія покладається на подальший перехід від бюрократично-канцелярського податкового процесу до комп`ютеризованого, від паперового діловодства до електронного. Стосовно податків американська Служба внутрішніх доходів федерального міністерства фінансів веде електронну обробку інформаціції на трьох рівнях. На кожному рівні місцеві податкові органи одержують інформацію, виконують її первинну обробку й передають в обчислювальний центр проміжного рівня. Тут дані узагальнюються і надходять у головний центр зберігання фіскальної інформації. Останніми роками на допомогу державним обчислювальним центрам почали приходити підприємства приватного бізнесу з електронної обробки податкової документації. ВИСНОВКИ. У кожній країні податкова система є стержнем економічної системи. Саме тому основне завдання сьогодення - вдосконалення податкової системи України. Підвалини останньої вже закладено, тобто можна констатувати факт завершення першого етапу податкової реформи. Але діюча система оподаткування сьогодні не задовольняє ні державу, ні платників податків. Цілий ряд прорахунків та перекосів, які були допущені при її створенні, призвели до того, що податки не виконують повноцінно ні фіскальної, ні стимулюючої функцій. Сфера матеріального виробництва практично задушена ними, що веде до скорочення оподатковуваних оборотів, а значить, і до зменшення бюджетних надходжень. У результаті функціонуюча податкова система замість стимулювання виробництва спричиняє його скорочення, а замість поповнення доходної частини бюджету - призводить до його зубожіння. Суть проблеми полягає в тому, що при створенні цієї системи не було повною мірою враховано теоретичні принципи оподаткування, виведені на основі багатовікового досвіду. Не потребує доказів те, що податки є ефективним знаряддям реалізації державної політики стосовно життєдіяльності суспільства, а саме: перерозподілу національного продукту в усіх аспектах, компенсації недоліків ринкових механізмів розміщення ресурсів і забезпечення соціальними благами, заохочення бізнесу, ділової і інвестиційної активності, антициклічного регулювання економіки, стабілізації ринкової кон`юктури. Разом з тим слід усвідомити і такий, не менш важливий, факт: податки є вельми небезпечною зброєю у розпорядженні держави. В руках фахівців вони можуть сприяти економічному і соціальному розвитку країни, і навпаки, в руках професійно неграмотної влади - призвести до розвалу економіки і зубожіння народу. Не треба забувати про те, що оцінка податків у категоріях ринкових відносин має передбачати не тільки їх пряму дію і вплив на фінансовий стан держави: слід враховувати і побічний, додатковий тягар податків як фактору, що стримує інвестування, скорочує споживання тощо. Податкова система й податкова політика повинні грунтуватися на міцній концептуальній основі, а не виходити лише з фіскальних міркувань і інтересів. З цього випливає обов`язкова необхідність існування фундаментальної податкової концепції, яка може коригуватися залежно від завдань, що стоять перед державою в той чи інший історичний період. Вона має включати модель впливу економічних ефектів оподаткування на результати господарювання, обсяг, характер і напрям інвестицій, сукупного попиту та особистого споживання, галузеву і територіальну структуру економіки. Загалом економічній теорії податків належить займатися насамперед оподаткуванням і податковою політикою як фактором соціально-економічної стабільності. Практика, керована такою теорією, не може через неадекватні обставини чи непосильні податки допустити порушення сутт`євої для нормальної життєдіяльності економіки рівноваги між егоїстичними особистими інтересами та загальними вигодами, втіленими у державному бюджеті. Згадаймо : на початку ХХ століття вважався немислимим перерозподіл на користь держави половини вартості національного доходу. Наприкінці віку в ряді розвинутих країн це стало звичайним явищем. Отже, оподаткування навіть на такому колись страхаючому рівні не здатне зруйнувати економіку і звести основну масу людей до жебрацтва за умови широкої ділової ініціативи, духу підприємництва і творчості. Звідсі істина, до якої не раз приходили економісти різних шкіл і яку в нас останнім часом забули, звинувачуючи у всіх смертних гріхах фінансові органи і податкову службу,- відповідь на питання про розвиток продуктивних сил у цілому знаходиться поза сферою фінансів. Хоч, звичайно, існує тісна залежність між податковою політикою й загальним станом економіки. Практика країн із ринковою економікою допомогає ще раз усвідомити аксіому: здорові фінанси й багата держава можливі тільки за умови міцного підприємництва й багатого народу, які заінтересовані в інвестиційній і трудовій діяльності. Тому лише ефективне господарювання робить можливим успішне вирішення наших фінансових проблем. Податки на споживання, що застосовуються в Україні (ПДВ, АЗ, мито), повинні справляти вплив на всі джерела доходів. Але тут слід враховувати той факт, що найбільший тягар цих податків лягає на кінцевого споживача. Вони знову таки ж впливають не на всі джерела доходів однаково, а в основному на заробітну плату. Цими податками ми найбільше скорочуємо платоспроможний попит населення, а значить, і обсяги виробництва товарів народного споживання. І тут завдячувати треба нерівномірному розподілу податків між джерелами доходів. Звичайно, інакше непрямі податки впливати не можуть. Але, очевидно, при розробці ставок оподаткування необхідно брати до уваги рівень реальних доходів населення. Не можна забувати аксіому: з падінням попиту з боку населення згасає й виробництво. Слід також відзначити, що незважаючи на свої слабкі сторони, податкова система України не з`явилася з повітря. Вона будувалась і будується на основі небагатого власного і, в основному, зарубіжного досвіду. Прорахунок полягає лише в тому, що запозичувався досвід країн з розвинутою ринковою економікою, в яких, як відомо, питання “сколочування” первинного капіталу для підйому виробництва не стоїть. У нас же картина протилежна. І ми повинні дати зелене світло процесу накопичення капіталу, використовуючи податкові важелі та стимули. Інакше не можна навіть мріяти про якийсь значний економічний підйом. ДОДАТОК №1 ПЕРЕЛІК ТОВАРІВ (ПРОДУКЦІЇ) , НА ЯКІ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ АКЦИЗНИЙ ЗБІР ТА ЙОГО СТАВКИ. Найменування товарів (продукції) Ставка Ставки АЗ у відсотках до вартості у відпускних цінах, а по імпортних товарах - до митної (закупівельної) вартості з урахуванням митних зборів та мита. Спирт питний етиловий вітчизняного виробництва 90 імпортний 300 Спирт етиловий, що використовується для виготовлення спиртованих соків 30 Горілка, лікеро-горілчані вироби вітчизняного виробництва 85 імпортні 300 Вина та виноматеріали, шампанське вітчизняного виробництва 50 імпортні 200 Коньяк вітчизняного виробництва 70 імпортний 250 Пиво вітчизняного виробництва 20 імпортне 150 Слабоградусні десертні напої, включаючи шипучі, міцністю до 120 30 Шоколад і шоколадні вироби, кава 20 Ікра осетрових і лососевих риб, делікатесна продукція з м`яса цінних видів риб та морепродуктів 50 Цукор 30 Тютюнові вироби : вітчизняного виробництва сигарети з фільтром 50 сигарети без фільтру, тютюн, цигарки 35 імпортні 150 Відеотехніка, телевізори кольорового зображення 20 Радіоприймальні пристрої, що мають тракт радіомовлення та магнітафони 10 Легкові, пасажирські та вантажопасажирські автомобілі до 8 (включно) посадочних місць : марок ЛуАЗ, ЗАЗ-968, ЗАЗ-968М 10 інших марок 35 Шини для легкових, пасажирських і вантажопасажирських автомобілів до 8 (включно) посадочних місць 35 Ювелірні вироби з дорогоцінних металів, включаючи вироби з діамантами, дорогоцінним та напівдорогоцінним камінням 35 Високоякісні вироби з фарфору 30 Вироби з кришталю, виготовлені ручним способом 45 Хутрові вироби та вичинені шкурки 30 Натуральна шкіра, що реалізується, та одяг з неї 35 Килими і килимові вироби машинного виробництва 40 Мікрохвильові печі 20 Столові прибори і посуд із недорогоцінних металів з покриттям із срібла і золота 35 Спирт етиловий, що використовується для виготовлення парфумів вітчизняними виробниками 30 Вина, виготовлені з використанням етилового спирту вітчизняного виробництва 30 імпортні 200 Вина марочні вітчизняного виробництва 40 імпортні 200 Шампанські та ігристі вина, виноматеріали вітчизняного виробництва 40 імпортні 200 Вина столові ординарні вітчизняного виробництва 10 імпортні 200 Міцні напої з плодового та виноградного спирту вітчизняного виробництва 30 імпортні 300 ДОДАТОК №2 Міністерство фінансів України, Головна державна податкова інспекція України ПОСВІДЧЕННЯ № ___________ про реєстрацію імпортера алкогольних напоїв, тютюнових виробів (непотрібне закреслити) Видано___________________________________________________ (повна назва юридичної особи або прізвище, ім`я та по-батькові фізичної особи) _________________________________________________________ (адреса) _________________________________________________________ (банківські реквізити, ідентифікаційний код) в тому, що він зареєстрований __ _____ 1997 р. у державній податковій інспекції _____________________________________ (повна назва державної __________________________________________________________________ податкової інспекції) Сертифікат (ліцензія) №___ із терміном дії до __ _____ 1997 р. Виданий ____________________________________________ Термін дії посвідчення відповідає терміну дії сертифіката (ліцензії). Начальник (заступник начальника) державної податкової інспекції _____ (підпис) Реєстраційний № ___ __ _______ 1997 р. ` (дата видачі посвідчення) ДОДАТОК №3 ДОВІДКА Видана _________________________________________________________ (повна назва підприємства та підпорядкованість) яке розташоване за адресою ________________________________________ (індекс, район, місто, _________________________________________________________________ вулиця, будинок) про те, що воно є виробником підакцизних товарів : _________________________________________________________________ (повний перелік підакцизних товарів) _________________________________________________________________ платником акцизного збору до бюджету за _____ півріччя має особовий рахунок № ____ і тому відповідно до чинного законодавства (пункт “Б” статті 3 Декрету КМУ від 26 грудня 1992 р. №18-92 “Про акцизний збір”) має право на отримання підакцизних товарів (сировини) для виробництва підакцизних товарів у межах України без акцизного збору. примітка : № розрахункового рахунку _____ в установі банку ____________ _______________. Начальник державної податкової інспекції по ___________________________ (місту, району) _____________ (прізвище) __________ (підпис) ДОДАТОК №4 штамп підприємства додаток №1 до положення про строки сплати акцизного збору і подання розрахунку до державної податкової акцизного збору інспекції по ____________________ одержано “__” ______1997 р. вхідний № ________ штамп і підписвідповідальної особи за прийняття розрахунку РОЗРАХУНОК акцизного збору _______________________________________________ (назва підприємства, його підпорядкованість) _____________ 1997 р. (місяць) _______________________________ (індентифікаційний код підприємства) Розділ І
сума акцизного збору, що підлягає сплаті до бюджету за __________ (місяць) (підсумок по гр. 7 ) складає __________________________________ грн. (цифрами та прописом) Розділ ІІ. Результати перерахунку АЗ (заповнюється платником) 1. Суми сплачені в рахунок платежів, що підлягали сплаті за звітний період (місяць) щоденними або декадними платежами всього _______ у тому числі : 1.1 Щоденними платежами ________________________________________ 1.2 За першу декаду (з 1 по 10 число включно) ______________________________________________________________________ 1.3 За другу декаду (з 11 по 20 число включно) _______________________________________________________________________ 1.4 За третю декаду (з 21 до кінця звітнього місяця) _______________________________________________________________________ 2. Суми доплати за цим розрахунком (сума акцизного збору у графі 7 розрахунку мінус сума, що показана в пункті 1 перерахунку) _______________________________________________________________________ 3. Підлягає залику переплата (сума, показана в пункті 1 перерахунку, мінус сума акцизного збору, показана у графі 7 розрахунку) _______________________________________________________________________ “__” _________ 1997 р. (дата складання розрахунку) Керівник ___________ (прізвище та підпис) Головний бухгалтер ______________ (прізвище та підпис) Відмітка працівника державної податкової інспекції про проведення розрахунку акцизного збору за особовим рахунком платника : Нараховано __________________________________________ грн. (цифрами та прописом) “__” _______ 1997 р. (дата проведення) Працівник по обліку _________________ (прізвище та підпис) ДОДАТОК №5 ТАБЛИЦЯ Вільних відпускних цін підприємства на тютюнові вироби з 1 березня 1997 року. (в грн. за 1000 шт.- 50 пачок)
Таблиця №1 СТРУКТУРА НАДХОДЖЕНЬ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ В 1996 РОЦІ.
Таблиця №2 ЗВЕДЕННЯ СУМ АКЦИЗНОГО ЗБОРУ, ВНЕСЕНИХ ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ Р. Дж. ТОБАККО-ЛЬВІВ ПРОТЯГОМ 1996-1997 років (в грн.)
Таблиця №3 ДИНАМІКА УНІВЕРСАЛЬНИХ ТА СПЕЦИФІЧНИХ АКЦИЗІВ, % ВІД ЗАГАЛЬНОЇ СУМИ ПОДАТКІВ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Збірник нормативних документів по акцизному збору. // Електронна комп`ютерна газета “Все-всім”. Інститут проблем реєстрації інформації НАН України. 1996. 2. Иванов П.П. “Налоги и экономика”, М., 1994. 3. Катаева Л.Ф. “Основы налоговой системы”, Ульяновск, 1996. 4. Крижановський Б.І. “Практика оподаткування в Україні і на Заході” //Вісник національної АН України - 1995 - №6, №7-8. 5. Минин Е.А. “Опыт развитых стран в налоговой политике”, М., 1995. 6. Мещерякова О.И. “Налоговые системы в развитых странах”, М.,1996. 7. Налоги в механизме хозяйствования /А.В. Сигиневич/, М., 1991. 8. Налоги в развитых капиталистических странах: теория, практика, проблемы., М.: НИФИ, 1990. 9. Омельченко А. “Податкова політика в Україні: перспективи розвитку” //Юридичний вісник України - 1996 - №43. 10. Перманчук П. “Бюджет і бюджетна політика в 1996 році” //Фінанси України - 1996 - №5. 11. Перманчук П. “Про податок на добавлену вартість та акцизний збір на імпортні товари” //Галицькі контракти - 1994 - №11. 12. Рикардо Д. “Начало политической экономии и налогового обложения” //Сочинение в 5 Госполитиздат, 1981, т.1. 13. Скворцов Н.Н. “Все о налогах в Украине”, К., 1995. 14. Соколов А.А. “О влиянии налогов на общий уровень цен”, М., 1987. 15. Стоянов Н.Н. “Непрямые налоги в системе налогообложения”, С.-Пб., 1996. 16. Суторміна В., Федосов В. “Держава, податки, бізнес”, К.,1992. 17. Тенденции мирового экономического развития: Обзор за 1990 год и начало 1991., М.: Наука, 1991. 18. Федосов В.М. “Налоги в экономике современного капитализма”, К., 1987. 19. Федосов В.М. “Современный капитализм и налоги”, К., 1991. 20. Целищев И. “Экономика Японии: итоги 80-х годов” //Мировая экономика и международные отношения - 1990 - №9,10. 21. Юданов Ю. “Налоговая реформа в ФРГ” //Мировая экономика и международные отношения - 1990 - №4. 22. Янжул И. “Опыт исследования английских косвенных налогов. Акциз”, М., 1989 23. Яснопольский Л.М. “До питання про основні принципи оподаткування на Україні” //Ювілейний збірник, К.: ВУАН, 1988. 24. Aaron H.,Galper H. Assessing Tax Reform. Wash : Brookings Institution, 1985. 25. Brockway G. Economics. N.Y. :Harper & Row, 1985. 26. Pechman J. World Tax Reform. Wash. : Brookings Institution, 1988. Міністерство Освіти України Львівський Державний Універсітет ім. І. Франка Економічний факультет Кафедра фінансів, кредиту і статистики ДИПЛОМНА РОБОТА Акцизний збір в системі платежів в державний бюджет України Студента Y курсу групи Екф-51с Басараба Андрія Івановича Науковий керівник Добровольська Галина Петрівна ЛЬВІВ 1997 Страницы: 1, 2 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ціна (умовні одиниці)
25
© 2007 |
|