Диплом: Автоматизована система обліку кадрів на підприємстві

Рис.4. У даній задачі застосовуються наступні коди: табельних номерів працівників, структурних підрозділів, спеціальностей, освіт, посад, професій, категорій, видів прийому, причин звільнення, сімейного стану, статі, відмітки про військовий облік. Інформаційна база досліджуваної задачі складається із нормативно-довідкової інформації, первинних документів, опис яких наведений у пункті 2.1.3., вихідних інформаційних повідомлень, які описані у пункті 2.1.2. і використовуємих масивів інформації, перелік яких навений у пункті 2.2.1., а опис – у пункті 3.1.5. Бази даних, які використовуються для розв’язання задачі “Облік наявності та руху кадрiв”, організовані на основі реляційної моделі даних, тобто у вигляді відношення, де кожному елементу рядка відповідає тільки один елемент стовпця. Дана модель підтримується засобами СУБД FoxPro, у середовищі якої створені і функціонують БД. СУБД FoxPro володіє виключно високими швидкісними характеристиками і у цьому відношенні помітно виділяються серед інтерпретуючих систем. Набір команд і функцій, запропонованих розробникам програмних продуктів у середовищі FoxPro, за потужністю та гнучкістю відповідає будь-яким сучасним вимогам до представлення і обробки даних. Тут може бути реалізований максимально зручний, гнучкий і ефективний користувацький інтерфейс. В FoxPro підтримуються різноманітні вспливаючі і багаторівневі меню, робота з вікнами та “мишкою”, реалізовані функції низькорівневого доступу до файлів, управління кольорами, налагодження друкуючого пристрою. Дані можуть бути представлені у вигляді, схожому на електронні таблиці. Система також має засоби швидкої генерації звітів, екранних форм і меню, підтримує мову запитів SQL, добре працює в мережі. 3.1.2. Опис організації збору та передачі інформації на обробку. Збір інформації може здійснюватися вручну або автоматизовано, а передаватися на обробку інформація може або на паперових носіях, або на машинних носіях (гнучкі магнітні диски). Впровадження у практику безпаперової технології дозволяє використовувати достовірну інформацію про ті чи інші процеси і явища, які відбуваються не тільки при обліку наявності та руху кадрiв, а й при оперативному управлінні. При використанні такої технології значно скорочуються потоки інформації, а також трудомісткість її сбору та обробки. Дані, які використовуються при розв’язанні задачі, зберігаються на жорсткому магнітному диску типу “Вінчестер”, а копії – на гнучких магнітних дисках. При розв’язанні задачі “Облік наявності та руху кадрiв” на АРМ працівника відділу кадрів джерелами інформації, яка надходить на обробку, являються робітник і відділ кадрів. Збір інформації для проектуємого АРМ відбувається традиційно на основі первинних документів. Носіями інформації при цьому являються документи стандартної форми. Первинні документи надходять на обробку по мірі прийому на роботу нових робітників, переміщення або звільнення працюючих робітників. Вхідні документи перевіряються на повноту і правильність заповнення. При створенні інформаційних масивів для економії зовнішньої пам’яті частина інформації кодується і вводиться в ЕОМ з клавіатури для заповнення оперативних масивів. Для перевірки правильності введення інформації використовують візуальний і програмний методи контролю. Візуальний контроль відбувається по закінченню вводу інформації, і тоді надається можливість порівняти дані на екрані з даними в документі. При виявленні розбіжностей помилки виправляються. Програмний контроль включає в себе перевірку на наявність введених кодів у відповідних масивах нормативно-довідкової інформації. За своєчасне формування всіх вхідних документів відповідає відділ кадрів. 3.1.3. Побудова системи класифікації та кодування. Основні методи організації пошуку в умовах використання ЕОМ потребують попередньої класифікації і кодування економічної інформації. Класифікація – це розподілення множини об’єктів на підмножини за їх схожістю або різницею у відповідності з прийнятими методами. Система класифікації – це сукупність методів і правил класифікації та її результатів. Класифікація сприяє упорядкуванню економічних предметів і явищ, полегшуючи при цьому процес їх вивчення, допомагає розкривати закономірності їх розвитку, що дозволяє перейти до моделювання інформаційних процесів. Вона є основою для кодування інформації і для подальшої її обробки за допомогою засобів обчислювальної техніки. Автоматизовані методи обробки економічної інформації, які основані на моделюванні процесів розрахунків, порівняння і її групування, в значній мірі базуються на відтворенні класифікаційних зв’язків між об’єктами. Можна сказати, що класифікація виконує важливі функції в організації процесу отримання і обробки інформації. Під класифікацією економічної інформації розуміють не тільки класифікацію інформації, яка знаходиться у документах і масивах з ціллю її пошуку і використання, але і класифікацію самих документів та масивів з ціллю їх упорядкованого зберігання. Під ознакою класифікації розуміють характеристику об’єкту, за якою виконується класифікація. Кількісні або якісні відображення ознаки класифікації є його значеннями. Класифікаційна група – це підмножина об’єктів, які отримані в результаті ділення за ознакою класифікації або групи класифікацій. У залежності від того, як розглядати множину – послідовно чи паралельно – виділяють ієрархічний і фасетний методи класифікації. Ієрархічний метод класифікації – це послідовний розподіл множини об’єктів на підлеглі класифікаційні групи. Переваги ієрархічного методу: логічність побудови, чітке виділення ознак, велика інформаційна ємність, традиційність і звичність застосування. Недоліки: жорсткість структури, неможливість групування за будь-якою раніше не заданою ознакою, для стабільності класифікатору необхідна велика резервна ємність. Ієрархічна класифікація характеризується кількістю ступеней класифікації, глибиною, гнучкістю і ємністю. Фасетний метод класифікації – це паралельний розподіл множини об’єктів на незалежні класифікаційні групи. Переваги фасетного методу: гнучкість структури, добра пристосовуваність до автоматизованої обробки. Недоліки: неповне використання ємності внаслідок багатьох можливих комбінацій фасет, нетрадиційність і незвичність використання. Для розв’язання задачі “Облік наявності та руху кадрiв” передбачена низка класифікаторів. Всі класифікатори є локальними, розробленими для даної галузі. При розробці класифікаторів використаний ієрархічний метод класифікації. Організація і ведення класифікаторів і масивів нормативно-довідкової інформації заезпечується окремим комплексом задач “Ведення довідників”. У даному комплексі задач передачена можливість ведення масивів-довідників, у випадку неохідності, безпосередньо на АРМі. У процесі кодування об’єктам класифікації, їх групам і ознакам, які вибрані за певними правилами, привласнюються цифрові, літерні, літерно-цифрові коди. Код – знак або сукупність знаків, які застосовуються для позначення класифікаційної групи або об’єкту класифікації. Кодування – це створення і присвоєння коду класифікаційні групі або об’єкту класифікації. Система кодування – це сукупність методів і правил кодування об’єктів класифікації заданої множини. Існують чотири методи кодування: – порядковий – це створення коду з чисел натурального ряду, і його присвоєння; – серійно-порядковий – створення коду з чисел натурального ряду і закріплення окремих серій чи діапазонів цих чисел за об’єктами класифікації, які мають онакові ознаки, і його присвоєння; – послідовний – створення коду класифікаційної групи чи об’єкту класифікації з використанням кодів послідовно розташованих підлеглих груп, які отримані при ієрархічному методі класифікації, і його присвоєння. – паралельний метод – створення коду з використанням незалежних груп, отриманих при фасетному методі класифікації, і його присвоєння. Для розв’язання задачі “Облік наявності та руху кадрiв” використовують наступні класифікатори. Класифікатор табельних номерів працівників побудований за ієрархічною системою на основі порядкового методу кодування: XX XX порядковий номер працівника код структурного підрозділу Класифікатор структурних підрозділів побудований на основі серійно- порядкового методу кодування і має структуру: XX номер підрозділу Класифікатор посад і категорій працюючих відповідє кодам загально-державних класифікаторів посад і категорій і будується на основі серійно-порядкового методу кодування: XX XX категорія посада Коди професій повинні відповідати кодам класифікатора професій робітників і посад служовців і тарифних розрядів. Побудований класифікатор за послідовним методом кодування: XXXXX професія Класифікатори освіт, видів прийому, сімейного стану, відмітки про військовий облік, статі будуються за послідовним методом кодування і мають структуру: X освіта де 1 – неповна середня 2 – середня 3 – спеціальна технічна 4 – неповна вища 5 – вища X сімейний стан де 1 – у шлюбі 2 – не в шлюбі 3 – розлучений X вид прийому де 1 – постійно 2 – тимчасово на строк 3 – з випробувальним строком 4 – по сумісництву X відмітка про військовий облік де 1 – перебуває 2 – непереуває X стать де 1 – чоловіча 2 – жіноча Класифікатор причин звільнення побудований за послідовним методом кодування: XX ознака причини Класифікатор спеціальності п’ятирозрядний і будується за порядковим методом кодування: X XXXX чотири старших розряди повного коду спеціальності за класифікатором спеціальностей по освіті ознака галузі де 1 – спеціальність належить до сфери промисловості 2 – до сфери сільського господарства 3 – до сфери освіти 3.1.4. Форми первинних документів, машинограм та відеокадрів. Первинними документами при розв’язанні задачі є: паспорт, трудова книжка, диплом, наказ про прийом на роботу (додаток 1), наказ про переміщення (додаток 2), наказ про звільнення (додаток 3). При розв’язанні задачі формуються наступні машинограми. “Машинограма кількості прийнятих працівників по видам прийому і категоріям за місяць” (додаток 4). “Машинограма наявності та руху кадрiв за категоріями і статтю за місяць” (додаток 5). “Машинограма прийнятих працівників по професіям і структурним підрозділам за місяць” (додаток 6). “Машинограма кількості звільнених працівників за причинами звільнення і категоріями персоналу за місяць” (додаток 7). “Машинограма кількості звільнених працівників у розрізі професій і структурних підрозділів” (додаток 8). 3.1.5. Структура інформаційних масивів. При розв’язанні задачі “Облік наявності та руху кадрiв” вико-ристовуються інформаційні масиви, опис яких наведений у таблицях 5 – 19. Таблиця 5 Опис масиву “Кадр” Назва масиву – Дані про працівників Позначення масиву – KADR Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 400 записів Довжина запису – 122 символи Метод організації – індексний Ключі упорядкування – табельний номер Ідентифікатор індексного масиву – KADR

Назва реквізиту	Іденти-фікатор у прог-рамі	Умовне позначення у фор-мулах	Фор-мат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Табельний номер	TN	TN	9(4)	–	DIPLOM, PEREM,UVOL
ПІБ	FIO	–	A(40)	–	–
Дата народження	DAT_RG	–	9(8)	–	–
Код статі	K_POL	p	9(1)	1–2	SPR_POL
Код сімейного стану	K_SEM	–	9(1)	1–3	SPR_SEM
Домашня адреса	DOM_AD	–	A(30)	–	–
Серія паспорту	SPR_P	–	X(8)	–	–
Код відмітки про військовий облік	K_VOEN	–	9(1)	1–2	SPR_VOEN
Номер наказу про прийом	N_PR	–	9(3)	–	–

Продовження таблиці 5

1	2	3	4	5	6
Дата прийому	DAT_PR	–	9(8)	–	–
Код виду прийому	K_PR	v	9(1)	1–4	SPR_PR
Код структурного підрозділу	K_SP	s	9(2)	01–07	SPR_ST
Код категорії	K_KAT	k	9(1)	1–7	SPR_KAT
Код професії	K_PRO	f	9(5)	–	SPR_PRO
Код посади	K_POS	–	9(2)	1–20	SPR_POS
Оклад	OKL	–	9(4),9(2)	–	–

Таблиця 6 Опис масиву “Переміщення” Назва масиву – Переміщення працівників Позначення масиву – PEREM Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 300 записів Довжина запису – 28 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – табельний номер Ідентифікатор індексного масиву – PEREM

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначення у фор-мулах	Формат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Номер наказу	N_PER	–	9(3)	–	–
Табельний номер	TN	TN	9(4)	–	KADR
Дата переміщення	DAT_PER	–	9(8)	–	–
Код структурного підрозділу	K_SP	s	9(2)	01–07	SPR_SP
Код посади	K_POS	–	9(2)	1–20	SPR_POS
Оклад	OKL	–	9(4),9(2)	–	–

Таблиця 7 Опис масиву “Диплом” Назва масиву – Дані про освіту працівників Позначення масиву – DIPLOM Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 400 записів Довжина запису – 18 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – табельний номер Ідентифікатор індексного масиву – DIPLOM

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначення у фор-мулах	Формат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Номер диплому	N_DIP	–	9(6)	–	–
Табельний номер	TN	TN	9(4)	–	KADR
Код освіти	K_OBR	–	9(1)	1–5	SPR_OBR
Код спеціальності	K_SPE	–	9(5)	–	SPR_SPE

Таблиця 8 Опис масиву “Звільнення” Назва масиву – Звільнення працівників Позначення масиву – UVOL Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 200 записів Довжина запису – 17 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – табельний номер Ідентифікатор індексного масиву – UVOL

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначення у фор-мулах	Формат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Номер наказу	N_UV	–	9(3)	–	–
Табельний номер	TN	TN	9(4)	–	KADR
Дата звільнення	DAT_UV	–	9(8)	–	–
Код причини звільнення	K_SP	z	9(2)	–	SPR_PRI

Таблиця 9 Опис масиву “Категорія” Назва масиву – Довідник категорій Позначення масиву – SPR_KAT Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 20 записів Довжина запису – 28 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – код категорії Ідентифікатор індексного масиву – SPR_KAT

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначення у фор-мулах	Формат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Код категорії	K_KAT	k	9(1)	1–7	KADR
Назва категорії	N_KAT	–	A(10)	–	–

Таблиця 10 Опис масиву “Професія” Назва масиву – Довідник професій Позначення масиву – SPR_PRO Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 30 записів Довжина запису – 28 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – код професії Ідентифікатор індексного масиву – SPR_PRO

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначення у фор-мулах	Формат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Код професії	K_PRO	f	9(5)	–	KADR
Назва професії	N_PRO		A(10)	–	–

Таблиця11 Опис масиву “Структурний підрозділ” Назва масиву – Довідник структурних підрозділів Позначення масиву – SPR_SP Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 7 записів Довжина запису – 28 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – код структурного підрозділу Ідентифікатор індексного масиву – SPR_SP

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначення у формулах	Формат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Код структурного підрозділу	K_SP	s	9(2)	01–07	KADR, PEREM
Назва структурного підрозділу	N_SP	–	A(20)	–	–

Таблиця 12 Опис масиву “Прийом” Назва масиву – Довідник видів прийому Позначення масиву – SPR_PR Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 4 записи Довжина запису – 28 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – код виду прийому Ідентифікатор індексного масиву – SPR_PR

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначен-ня у фор-мулах	Формат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Код виду прийому	K_PR	v	9(1)	1–4	KADR
Назва виду прийому	N_PR	–	A(25)	–	–

Таблиця 13 Опис масиву “Посада” Назва масиву – Довідник посад Позначення масиву – SPR_POS Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 20 записів Довжина запису – 28 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – код посади Ідентифікатор індексного масиву – SPR_POS

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначен-ня у фор-мулах	Формат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Код посади	K_POS	–	9(2)	1–20	KADR, PEREM
Назва посади	N_POS	–	A(20)	–	–

Таблиця 14 Опис масиву “Сімейний стан” Назва масиву – Довідник сімейного стану Позначення масиву – SPR_SEM Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 3 записи Довжина запису – 28 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – код сімейного стану Ідентифікатор індексного масиву – SPR_SEM

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначення у фор-мулах	Формат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Код cсімейного стану	K_SEM	–	9(1)	1–3	KADR
Назва сімейного стану	N_SEM	–	A(10)	–	–

Таблиця 15 Опис масиву “Освіта” Назва масиву – Довідник освіт Позначення масиву – SPR_OBR Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 5 записів Довжина запису – 28 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – код освіти Ідентифікатор індексного масиву – SPR_OBR

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначен-ня у фор-мулах	Формат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Код освіти	K_OBR	–	9(1)	1–5	DIPLOM
Назва освіти	N_OBR	–	A(20)	–	–

Таблиця 16 Опис масиву “Cпеціальність” Назва масиву – Довідник спеціальностей Позначення масиву – SPR_SPE Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 20 записів Довжина запису – 28 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – код спеціальності Ідентифікатор індексного масиву – SPR_SPE

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначен-ня у фор-мулах	Формат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Код спеціальності	K_SPE	–	9(5)	–	DIPLOM
Назва спеціальності	N_SPE	–	A(20)	–	–

Таблиця 17 Опис масиву “Стать” Назва масиву – Довідник статей Позначення масиву – SPR_POL Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 2 записи Довжина запису – 28 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – код статі Ідентифікатор індексного масиву – SPR_POL

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначен-ня у фор-мулах	Формат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Код статі	K_POL	p	9(1)	1–2	KADR
Назва статі	N_POL	–	A(10)	–	–

Таблиця 18 Опис масиву “Військовий облік” Назва масиву – Довідник віміток про військовий облік Позначення масиву – SPR_VOEN Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 2 записи Довжина запису – 28 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – код відмітки про військовий облік Ідентифікатор індексного масиву – SPR_VOEN

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначен-ня у фор-мулах	Формат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Код відмітки про військовий облік	K_VOEN	–	9(1)	1–2	KADR
Назва відмітки про військовий облік	N_VOEN	–	A(15)	–	–

Таблиця 19 Опис масиву “Причин звільнення” Назва масиву – Довідник причин звільнення Позначення масиву – SPR_PRI Назва носія інформації – MД Обсяг масиву – 6 записів Довжина запису – 28 символів Метод організації – індексний Ключі упорядкування – код причини звільнення Ідентифікатор індексного масиву – SPR_PRI

Назва реквізиту	Ідентифі-катор у програмі	Умовне позначен-ня у фор-мулах	Фор-мат	Діапа- зон змін	Логічні і семантичні зв’язки
1	2	3	4	5	6
Код причини звільнення	K_PRI	–	9(2)	1–6	UVOL
Назва причини звільнення	N_PRI	–	A(30)	–	–

3.1.6. Обгрунтування вибору машинних носіїв та розрахунок їх необхідної кількості або ємності. Різноманітність машинних носіїв, які використовуються в інформаційних системах, потребує їх сумісності – можливості перезапису інфоромації на різних етапах обробки. Тому вибір більш оптимальних машинних носіїв для конкретної економічної інформації є важливим моментом при організації інформаційного забезпечення. В якості машинного носія для зберігання і обробки інформаційних масивів, а також для зберігання копій масивів, використовується жорсткий магнітний диск типу “Вінчестер”. Масиви з інформацією за минулі періоди зберігаються в архірованому вигляді на ГМД. Для розрахунку неохідного об’єму накопичувача на ЖМД використаний опис масивів з розділу 3.1.5. і особливості розміщення інформації на конкретному машинному носію. Результати розрахунків наведені у таблиці 20. Таблиця 20 Розрахунок необхідної ємності накопичувача на ЖМД типу “Вінчестер”.

Назва масиву	Ідентифі- катор	Довжина запису у символах	Максима-льне число записів	Максима-льний обсяг масиву
1	2	3	4	5
Кадр	KADR	122	400	48800
Переміщення	PEREM	28	300	8400
Звільнення	UVOL	17	200	3400
Диплом	DIPLOM	18	400	7200
Довідник посад	SPR_POS	22	20	440
Довідник видів прийому	SPR_PR	26	4	104
Довідник категорій	SPR_KAT	11	20	220
Довідник спеціальностей	SPR_SPE	25	20	500
Довідник освіт	SPR_OBR	21	5	105
Довідник структурних підрозділів	SPR_SP	22	7	154
Довідник професій	SPR_PRO	15	30	750
Довідник статі	SPR_POL	11	2	22
Довідник сімейного стану	SPR_SEM	11	3	33
Довідник причин звільнення	SPR_PRI	32	6	192
Довідник військового обліку	SPR_VOEN	15	2	30
Об’єм необхідної дискової пам’яті				70350

3.2. Організаційне забезпечення. 3.2.1. Загальна характеристика організаційного забезпечення. Організаційне забезпечення – сукупність методів і засобів, що використовуються спеціалістами для підвищення ефективності управління як на стадії створення, так і на послідуючих стадіях життєдіяльності інформаційної системи. Воно базується на методології, що закладена в основу функціонування системи, відображає її особливості, включає правові акти, що регулюють діяльність людино-машинної системи. Організаційне забезпечення комплексу задач “Облік наявності та руху кадрiв” забезпечує взаємодію персоналу підприємства з технічними засобами і між собою у процесі розв’язання комплексу задач. При впровадженні інформаційної системи на підприємствах можуть суттєво змінитися функції та організація роботи працівників. Суттєвих змін в організаційній структурі при автоматизації функцій працівників відділу кадрів не відбувається. Працівник виконує ті ж функції, але створюються нові умови роботи – робочі місця обладнують ПЕОМ, на базі яких створюються АРМи. При цьому комплекс машин і спеціалісти діють як єдине ціле і в межах вибраного технологічного процесу. 3.2.2. Технологічний процес. Технологічний процес обробки інформації ( ТП ) представляє собою комплекс взаємозв’язаних операцій по перетворенню інформації з моменту її виникнення до моменту споживання її користувачами, у відповідності з поставленою ціллю. ТП ділиться на технологічні операції, відрізняється їх складом і послідовністю виконання. Технологічна операція – це взаємозв’язана сукупність дій, що виконуються з інформацією на одному робочему місці у процесі її перетворення для досягнення загальної цілі ТП. Схема технологічного процесу збору та обробки інформації наведена на рисунку 5. Початком технологічного процесу збору та обробки інформації з обліку наявності та руху кадрiв є прийом інформації на робочому місці працівника відділу кадрів. Ця інформація представлена у формі документів на паперовпих носіях і перевіряється на наявність помилок. У випадку виявлення помилок, документи повертаються на виправлення. Якщо ж помилок немає, то здійснюється запуск системи. Діалог користувача з системою організовується зо допомогою меню, яке складається із наступних пунктів: “Регістрація”, “Робота”, “Пошук”, “Відомості”, “Довідники”, “Сервіс”, “Вихід”. Кожний з цих пунктів призначений для автоматизованого розв’язання визначених задач. При виборі пункту “Регістрація” користувач може переглянути існуючі картки, які включають основну інформацію про працівників, відредагувати ці картки, а також створити нову картку і занести нові дані. При виборі пункту “Робота” користувач має можливість переглянути, відредагувати та доповнити дані про переміщення або звільнення працівників. При виборі пункту “Пошук” користувачеві надається можливість переглянути інформацію про працівників, відібрану за певними ознаками. При виборі пункту “Відомості” користувачеві надається можливість сформувати відомості, переглянути їх на екрані і роздрукувати на папір. Пункт “Довідники” головного меню призначений для перегляду, редагевання або добавлення масивів нормативно-довідкової інформації, тобто вісіх довідників. При виборі пункту “Сервіс” є можливість отримати довідку з використання системи, а також занести в архів інформацію за поточний місяць чи відновити інформацію за минулі місяці з дискети або з ЖМД. При виборі пункту “Вихід” робота з системою закінчується, але передбачена можливість відмови від виходу, якщо цей пункт був вибраний випадково. 3.2.3. Керівництво користувача. 1. Вступ. Розділ “Керівництво користувача” призначений для вивчення , використання і засвоєння пакету програм по вирішенню задачі “Облік наявності та руху кадрiв”. Далі цей пакет програм буде називатися ПП “Кадр”. У розділі наведені основні відомості для роботи у середовищі автоматизованої системи, поданий опис режимів і функцій ПП, порядку дій користувача. Сукупність програмних засобів забезпечує виконання слідуючих функцій: – ведення даних в ЕОМ і їх контроль; – ведення БД; – перегляд оперативних і довідкових масивів; – формування вихідних документів; – друк документів. Для успішної роботи з даними пакетом користувач повинен мати навики роботи на ПЕОМ і професійно розбиратися у предметній області. Перед початком роботи користувачеві необхідно ознайомитися з даним документом, а також з інструкціями з експлуатації технічних засобів. 2. Призначення та умови застосування. ПП “Кадр” призначений для автоматизації слідуючих функцій з обліку наявності та руху кадрiв: – роботи з оперативними даними; – роботи з довідниками; – формування вихідних відомостей. Для функцінування АРМ працівника відділу кадрів з обліку наявності та руху кадрiв необхідні наступні програмні та технічні засоби: – персональна 32 - розрядна ЕОМ, сумісна з IBM PC / AT з об’ємом оперативної пам’яті не менше 8 Мбайт, накопичувачем на ЖМД типу “Вінчестер” об’ємом не менше 180 Мбайт, накопичувачем на ГМД об’ємом 1,44 Мбайт, відеотермінальним пристроєм, клавіатурою типу латинь/кирилиця, пристроєм типу “мишка”; – друкуючим пристроєм формату А3; – операційна система MS–DOS версії 6.20; – операційне середовище Windows версії 3.11; – СУБД FoxPro для Windows версії 2.5. 3. Підготовка до роботи. Впровадження ПП “Кадр” виконує програміст-розробник. Для цього він записує з дистрибутивної дискети на ЖМД необхідної програми і БД. Програміст-розробник демонструє працездатність комплексу програм на контрольному прикладі. Якщо домовленість з розробником не передбачає впровадження пакету, то всі дії по впровадженню користувач виконує самостійно. Для запуску системи необхідно виконати слідуючі дії: – ввімкнути ПЕОМ; – після завантаження операційної системи у командному рядку набрати з клавіатури ім’я файлу “kadr” і натиснути клавішу < Enter >. 4. Опис операцій. Робота з ПП “Кадр” відбувається у діалоговому режимі за допомогою головного меню і підменю. Рух по пунктам меню (підменю) відбувається за допомогою клавіш “¬“, ““, “®“, “¯“, вибір пункту меню ( підменю ) відбувається за допомогою клавіші “Enter”. Вихід із підменю всіх рівнів здійснюється натиском клавіші “Esc”. 4.1. Регістрація. Режим призначений для введення інформації з первинних документів і пергляд даних про працівників організації, створення нової картки працівника. При виборі цього режиму на екрані з’являється підменю, з якого можна вибрати потрібну функцію. 4.1.1. Нова картка. Режим призначений для ведення інформації про нового працівника. При виборі цього режиму з’являється екранна форма документу “Особиста картка”. Після вводу всіх реквізитів для збереження інформації потрібно натиснути клавішу “F9”, інакше введена інформація не буде збережена. 4.1.2. Редагування картки. Режим призначений для внесення змін в особисті картки працівни-ків. При виборі цього режиму з’являється запит для пошуку необхідної картки. При знаходженні потрібного запису на екрані з’являється екранна форма “Особиста картка”. Після після внесення змін для збереження інформації потрібно натиснути клавішу “F9”, інакше введена інформація не буде збережена. 4.1.3. Перегляд. Режим призначений для пергляду особистих карток працівників. При виборі цього режиму з’являється екранна форма документу “Особиста картка”, за допомогою клавіш “PgUp” і “PgDn” можна переглянути картки різних працівників. 4.2. Робота. При виборі цього режиму можна переглянути, відредагувати та доповнити дані про переміщення або звільнення праівників. Після вибору режиму на екрані з’являється підменю, з режиму якого можна вибрати необхідну функцію. 4.2.1. Переміщення. При виборі цього режиму надається можливість введення і редагування інформації про переміщення працівників. За режимами екранної форми закріплені функціональні клавіші: “F3” – введення нового запису; “F4” – редагування; “F9” – збереження інформації. 4.2.2. Звільнення. При виборі цього режиму надається можливість введення і редагування інформації про звільнення працівників. За режимами екранної форми закріплені функціональні клавіші: “F3” – введення нового запису; “F4” – редагування; “F9” – збереження інформації. 4.3. Пошук. Режим призначений для перегляду інформації про працівників, відібрану за певними ознаками. При виборі цього режиму надається можливість ввести умову пошуку. Якщо потрібні записи знайдені, то можна переглянути необхідну інформацію. Інакше видається повідомлення про відсутність інформації, яка відповідає заданій умові і надається можливість ще раз сформувати умову. 4.4. Відомості. Режим призначений для формування наступних відомостей: – Відомість кількості прийнятих працівників по видам прийому і категоріям за місяць; – Відомість наявності та руху кадрiв за категоріями і статтю за місяць; – Відомість прийнятих працівників по професіям і структурним підрозділам за місяць; – Відомість кількості звільнених працівників за причинами звільнення і категоріями персоналу за місяць; – Відомість кількості звільнених працівників у розрізі професій і структурних підрозділів. При виборі цього режиму з’являється підменю, пунктами якого є назви вищевказаних відомостей. Після вибору будь-якого пункту на екрані з’явиться запит на введення періоду часу ( місяця ), за який формується відомість. Після введення повідомлення про формування дозволяється вибрати режим виводу: на екран чи на друк. Для виходу потрібно натиснути клавішу “Esc”. 4.5. Довідники. Режим призначений для перегляду масивів нормативно-довідкової інформації: – довідник професій; – довідник посад; – довідник видів прийому; – довідник категорій; – довідник спеціальностей; – довідник освіт; – довідник структурних підрозділів; – довідник статі; – довідник сімейного стану; – довідник причин звільнення; – довідник військового обліку. При виборі цього режиму з’являється підменю, пунктами якого є назви вищевказаних довідників. Після вибору будь-якого довідника можна відредагувати потрібний запис, добавити новий запис і знищити запис. Для виходу потрібно натиснути клавішу “Esc”. 4.6. Сервіс. Режим призначений для отримання довідки та виконання сервісних функцій. При виборі цього режиму з’являється підменю, з якого можна вибрати потрібну інформацію. 4.6.1. Довідка. Режим призначений для отримання довідки з використання системи, її можливостям, порядку і особливостям роботи. Для виходу потрібно натиснути клавішу “Esc”. 4.6.2. Архівація. Режим призначений для збереження масивів у вигляді архіву на ЖМД і дискеті. При виборі цього режиму з’явиться повідомлення: Вставте дискету у пристрій A: НАТИСНІТЬ БУДЬ-ЯКУ КЛАВІШУ Необхідно виконати відповідні дії. Цей режим дозволяє зберігати масиви в архіві з ім’ям arhiv_m.arj, де m – поточний місяць. 4.6.3. Відновлення. Режим призначений для відновлення масивів за минулі місяці з ЖМД чи дискети. При виборі цього режиму спочатку потрібно виконати дії описані у п. 4.6.2. з даними за поточний місяць, після чого з’явиться повідомлення: Введіть місяць відновлення ___________ Це необхідно для того, щоб визначити за який місяць потрібно відновити файли. Виберіть пристрій для відновлення ( A / C ): Якщо вибрати С:, то масиви відновляться без запитів. Якщо вибрати А:, то з’явиться повідомлення: Вставте дискету у пристрій A: НАТИСНІТЬ БУДЬ-ЯКУ КЛАВІШУ Необхідно виконати відповідні дії. Після роботи з відновленими масивами потрібно відновити масиви за поточний місяць. 4.7. Вихід. Режим призначений для виходу із програми. Цей пункт містить у собі підменю з підтвердженням виходу ( ТАК ) і відмови ( НІ ). 5. Аварійні ситуації. При роботі даного ПП можуть виникнути слідуючі аварійні ситуції: – збій програми; – помилки в даних; – відмова технічних засобів. У випадку збою програми необхідно перезавантажити ЕОМ і запустити програму ще раз. Якщо збій не пощастило усунути, виконують копіювання програм з дистрибутивної дискети. При негативному результаті потрібно звернутися до розробника. У випадку виявлення помилок в даних, неохідно за допомогою програми внести зміни або відновити інформацію, яка зберігається в архіві. У випадку відмови технічних засобів необхідно звернутися до спеціаліста з технічного обслуговування. 6. Рекомендації щодо освоєння. Для забезпечення нормальної роботи системи необхідно перед використанням ПП “Кадр” вивчити дане керівництво, а також отримати консультації щодо використання програмного продукту у спеціаліста по програмному забезпеченню. 3.3. Технічне забезпечення. Склад комплексу технічних засобів для функціонування комплексу “Облік наявності та руху кадрiв” визначений у відповідності з змістом задач, що входять у систему і алгоритмів їх розв’язку, організацією і формами представлення інформації, структурою та об’ємно-часовими характеристиками інформаційних потоків, а також розв’язками по організації технологічного процесу обробки інформації. Комплекс технічних засобів повинен включати технічні засоби обробки інформації, які призначені для виконання наступних функцій: – підготовка інформації на машинних носіях; – обробка та зберігання ( накопичування ) інформації на машинних носіях; – вивід інформації в читаємій формі; – архівні зберігання інформації; – засоби для створення облікових документів. Технічні засоби для створення облікових документів повинні мати наступні особливості: – ввід інформації за допомогою ручного вводу даних; – регістрація інформації, що вводиться, на машинному носії; – обмеження доступу використання і захисту від несанкціонованого доступу до інформації. Технічні засоби підготовки інформації на машинному носії повинні надавати можливість вводу інформації з клавіатури та регістрації інформації, що вводиться на носії. Зокрема вибір ПЕОМ IBM PC / AT 486 визначений об’ємом вхідних даних ( 8 Мбайт оперативної пам’яті та 180 Мбайт постійної пам’яті ), високою оперативністю виконання роботи у режимі діалогу, зручністю і простотою експлуатації, компактністю і порівняльно невисокою вартістю комплексу ПЕОМ. Час розв’язання задчі на ПЕОМ PC / AT 486 задовольняє вимоги користувача. Характеристика ПЕОМ PC / AT 486 наведена нище. Основні елементи апаратних засобів: – системний блок; – клавіатура; – пристрій відображення ( монітор ); – дисководи; – друкуючий пристрій; – різноманітні засоби синхронного звязку та управління ігровими програмами. Системний блок складається з системної плати, блоку живлення та слотів для додаткових плат. На системній платі розміщені: – мікропроцесор ( 486 UMS ); – оперативна пам’ять ( RAM 8 Мбайта ). Слоти забезпечують підключення пристроїв відображення, дисководів для ГМД, каналів телекомунікацій, додаткової пам’яті та ігрових пристроїв. Клавіатура вміщує власний мікропроцесор, який здійснює сканування клавіатури, приглушення ефекту тремтіння клавіш і буферізації до 20 символів. “Мізком” комп’ютера є мікропроцесор, який здійснює виконання команд і обробку даних. Мікропроцесор об’єднує у собі 27500 транзисторів і має 32-бітну адресну шину команд. У структурі мікропроцесора найбільш важливу роль грають: – арифметико-логічний пристрій ( АЛП ); – блок шинного інтерфейсу; – блок управління пам’яттю. АЛП входить в так названий виконавчий блок, який виконує команди. Блок управління пам’яттю складається, в свою чергу, з двох інших блоків: – блок сегментації; – блок підкачки сторінок. Ці пристрої призначені для розбиття оперативної пам’яті на відносно невеликі фрагменти і динамічного перерозподілу їх в прикладних програмах. На системній платі знаходяться два типи пам’яті: Перший тип – це постійна пам’ять. Ця пам’ять представляє собою одну або декілька мікросхем, які постійно зберігають деяку інформацію. Оскільки ця інформація може тільки зчитуавтися в анголомовній літературі вони отримала назву “Read Only Memory” ( ROM ) – “тільки читаєма пам’ять” ROM - пам’ять служить для розміщення у ній даних про апаратні особливості ПК і базової системи вводу/виводу операційної системи ( Basic Input/Output System – BIOS ). BIOS дозволяє комп’ютеру при початковому запуску ПК, тобто включенні блоку живлення, виконати три основні операції: – розпізнати, які пристрої встановлені у ПК; – отримати вказівки, звідки і як читати файли операційної системи; – визначити як встановити взаємозв’язок між центральним процесором та іншими пристроями (дисководами, монітором, пам’яттю, клавіатурою і т.д. ). Саме на рівні ROM може бути виявлена несумісність того чи іншого ПК з клану IBM з оригінальною моделлю ПК. Другий тип пам’яті – оперативна пам’ять. Оперативна пам’ять або оперативний запам’ятовуючий пристрій – ОЗП ( Random Access Memory – RAM ) являє собою сукупність мікросхем з властивістю накопичувати і тимчасово зберігати інформацію. Оперативна пам’ять, яка знаходиться у розпорядженні користувача ПК, може бути розділена на чотири категорії. Базова пам’ять ( conventional memory ). Це оперативна пам’ять об’ємом до 640 Кбайт, яка обслуговується найбільш розповсюдженою операційною системою ПК – DOS ( Disk Operating System ). Будь- яка програма, що працює під управлінням DOS, може бути завантажена в цю область пам’яті і використовувати її без будь-яких обмежень. Нарощена пам’ять ( extended memory ). Це оперативна пам’ять більше 1 МБ, що встановлюється на платах розширення. Ця область пам’яті може бути використана програмами, що працюють у середовищі DOS, але легко доступна при роботі операційних систем XENIX, UNIX i OS/2. Схована пам’ять ( shadow memory ). Це категорія нарощеної пам’яті в ПК AT ( що використовують мікропроцесор Intel 80286 ). Вона застосовується для резервування областей пам’яті під віртуальні диски, прінтерні спулери, області зберігання копій BIOS, а також буфери для операцій обміну з іншими пристроями ( кеш-пам’ять ). Розширена пам’ять ( expanded memory ). Дозволяє отримати доступ до оперативної пам’яті за межами 640 Кбайт, використовуючи особливі програмні засоби у середовищі DOS ( Lotus 1 - 2 - 3, Symphony releas 1.1., Ventura Publisher version 2.0 та ін. ). Необхідість у цьому звичайно виникає при роботі з великими таблицями чи об’ємними документами. Розширена пам’ять може застосовуватися в будь-яких моделях ПК, але об’єм її обмежений 8 Мбайт. 3.4. Програмне забезпечення. 3.4.1. Загальна характеристика програмного забезпечення задачі. Програмне забезпечення задачі “Облік наявності та руху кадрiв” складається із загальносистемного, яке включає в себе операційну систему MS – DOS 6.20 і операційне середовище Windows 3.11, та інстру-ментального СУБД FoxPro 2.5 для Windows, і спеціального програмного забезпечення. Операційна система MS–DOS призначена для управління користувачем ресурсами ПЕОМ, пропускаючи апаратний рівень. Тобто користувачу надаєтьмя можливість отримувати доступ до програм і файлів на високому рівні. MS–DOS є інтерфейсом між користувачами і апаратними ресурсами. Windows 3.11 представляє собою багатозадачне операційне середовище. Якщо з MS–DOS коритувач взаємодіє через символьний інтерфейс, то робота з Windows і програмами для Windows відбувається за допомогою графічного інтерфейсу. Функції Windows співпадають з функціями MS–DOS, але головною перавагою Windows є те, що це середовище багатозадачне, тобто користувачеві надаєтьмя можливість виконувати декілька задач одночасно. СУБД FoxPro 2.5 для Windows представляє собою інструментальне середовище для створення і управління БД, для проектування програм автоматизованої обробки інформації. Характеристика програмного забезпечення наведена нижче. На даний момент операційна система MS–DOS має статус фактичного стандарту для 16 - ти розрядних ПЕОМ. Це слугує стимулом для багатьох програмістів до створення інструментальних систем і прикладних програм. До основних переваг MS–DOS відносяться: – розвинута командна мова; – можливість організації багаторівневих каталогів; – можливість роботи з усіма послідовними пристроями як з файлами; – можливість піключення користувачем додаткових драйверів зовнішніх пристроїв. Засоби, які надаються MS–DOS, дозволяють, з однієї сторони формувати зручне середовище для розробки програмного забезпечення, а іншої – створювати автоматизовані робочі місця простими засобами доступу кінцевих користувачів до прикладних програм. Головною перевагою MS–DOS є те, що вона може працювати на ПЕОМ різних моделей і типів. Операційна система MS–DOS складається із слідуючих модулів: – базова система вводу/виводу ( BIOS ); – блок початкового завантаження ( Boot Rekord ); – модуль розширення базової системи вводу/виводу ( IO.SYS ); – модуль обробки переривань ( MSDOS.SYS ); – командний процесор ( COMMAND.COM ); – зовнішні команди MS–DOS, які мають вигляд окремих програм. Достоїнством MS–DOS є те, що будь-яка програма може грати роль сервісної наряду з командами системи, оскільки її запуск ні з точки зору користувача, ні з точки зору MS–DOS не відрізняється від визову команд операційної системи. Для функціонування операційного середовища Windows 3.11 необхідна ПЕОМ на базі процесору 80286 з об’ємом оперативної пам’яті 1 Мбайт, ЖМД типу “Вінчестер”, з об’ємом 6 Мбайт. Але така “мінімальна” конфігурація не дозволяє використовувати Windows ні для яких практичних задач. Тому оптимальною конфігурацією буде ПЕОМ на базі процесора 80486 з об’ємом оперативної пам’яті 8 Мбайт і ЖМД об’ємом не менше 180 Мбайт. До основних переваг Windows відносяться: – будь-яка Windows-програма не залежить від конкретних особливостей зовнішніх пристроїв і може працювати із зовнішнім пристроєм, якщо з ним працює Windows; – до складу Windows входять всі необхідні функції для побудови користувацького графічного інтерфейсу: вікон, меню, запитів, списків; – засоби управління пам’яттю Windows забезпечують доступність для програм всієї оперативної пам’яті; – уніфікація інтерфейсу Windows-програм, тобто користувач, який має навики роботи з Windows, може без великих зусиль працювати і з будь-якою Windows- програмою; – засоби одночасного використання декількох програм. Завдяки цьому, операційне середовище Windows 3.11 отримало широке розповсюдження, ставши фактичним стандартом для IBM - сумісних ПЕОМ. СУБД FoxPro 2.5 для Windows функціонує на ПЕОМ, побудованого на базі процесора “не молодше” 80386 з об’ємом вільного простору на ЖМД не менше 20 Мбайт. Для установки і запуску FoxPro необхідна наявність на ПЕОМ операційного середовища Windows 3.11. Система відноситься до сімейства dBase-орієнтованих СУБД, підтримує реляційну модель даних і розрахована на користувачів різної кваліфікації. FoxPro володіє виключно високими швидкісними характеристиками, і цим помітно виділяється серед інтерпретуючих систем. Оскільки система працює під Windows, то вона також має розвинутий графічний інтерфейс. FoxPro 2.5 для Windows включає в себе: – мовний інтерпритатор; – текстовий редактор; – псевдокомпілятор; – засоби налагодження системи під конкретну ПЕОМ і конкретного користувача; – підтримку пристрою типу “мишка”; – функції низькорівневого доступу до файлів; – спеціалізовані функції обробки масивів; – засоби швидкого генерування екранних форм, звітів і меню; – засоби реалізації зв’язків типу один-до-одного і один-до-багатьох; – підтримку мови запитів SQL. маніпулювати введеними даними. Широке розповсюдження FoxPro отримав завдяки вдалому поєднанню простої, і в той же час, потужної системи управління даними з великим набором сервісних команд, які дозволяють легко маніпулювати введеними даними. ВИСНОВОК. Сучасне виробництво характеризується постійним ростом об’ємів інформації, що оброблюється та збільшенням вимог до якості управління. Це створює передумови для пошуку нових інформаційних технологій управління на основі сучасних засобів обчислювальної техніки. У випускній бакалаврській роботі освітлені питання інформаційного забезпечення – теоретичні та практичні аспекти: описаний склад та організація інформаційного забезпечення ( структура інформаційного забезпечення, призначення усіх баз даних, принципи організації інформаційного забезпечення, опис прийнятих видів контролю за маршрутами обробки даних при створенні та функціонуванні інформаційної бази ); розглянуто організацію збору та передачі інформації ( перелік джерел та носіїв інформації, загальні вимоги до організації збору, передачі, контролю та редагування інформації ); описані прийняті в інформаційній системі методи класифікації та кодування об’єктів; розглянуто перелік вхідних та вихідних даних, які характеризують предметну область. У даній бакалаврській роботі розроблена інформаційна система обліку кадрів на підприємстві та пропонується організація АРМу працівника відділу кадрів на базі ПЕОМ. Облік навності та руху кадрів – відповідальний відрізок робіт, який потребує точності, своєчасності та достовірності, крім того, достатньо трудомісткий процес. Тому автоматизація процесу обліку наявності та руху кадрів, а також організація АРМа дозволить значно підвищити продуктивність праці робітника відділу кадрів. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. 1. Половнев Н.М., Якимов А.М. Системы автоматизированной обработки учетной информации. - М.: Финансы и статистика, 1994. - 187 с. 2. Твердохлеб Н.Г., Татарчук Н.И., Сендзюк М.А. Организация машинной обработки экономической информации в промышленности. - К.: Вища школа, 1984. - 416с. 3. Сытник В.Ф., Пинчук Н.С., Волк Б.Г. Автоматизация расчетов по материально-техническому обепечению производства. - К.: Техника, 1990. - 168 с. 4. Полковский Л.М., Зайдман С.А., Беркович М.Е. Автоматизация учета на базе персональных ЭВМ. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 192 с. 5. Компьютеризация информационных процессов на промышленных предприятиях / В.Ф. Сытник, Х. Срока ,Н.В. Еремина. - К.: Катовице: Техника: Экономическая академия им. К. Адамецкого, 1991. - 215 c. 6. Сопко В.В., Пархоменко В.М. Бухгалтерський облiк у пiдприєм-ницькiй дiяльностi. - К.: Технiка, 1993. - 224 c. 7. Сопко В.В., Ткаченко Н.М., Iльєнко П.А. Бухгалтерський облiк в промисловостi та iнших галузях народного господарства - К.: Вища школа, 1992. - 463 с. 8. Бухгалтерский учет: Учебник / П.П. Новиченко, Т.Н. Шина, Ф.П. Васин и др.; Под ред. П.П. Новиченко. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1990, - 464 с.: ил. 9. Пономарева К.В., Кузьмин Л.Г. Информационное обеспечение АСУ. - М.: Высшая школа, 1991. - 222 с. 10. Пономаpева К.В. Инфоpмационное обеспечение АСУ. - М.: Высшая школа, 1991. - 350с. 11. Крайзмер Л.П. Информатика и вычислительная техника. - Л.: Лениздат, 1988. - 270 с. 12. Хаузер Д., Хирт Дж., Хоукинс Б. Операционная система MS–DOS. - М.: Финансы и статистика, 1987. 13. Попов А.А. Программирование в среде СУБД FoxPro 2.0. - М.: Радио и связь, 1993. - 352 c. 14. Справочное руководство по FoxPro 2.0. - К.: Диалектика, 1992. - 3тома. 15. Сильвия Бемер FoxPro 2.5 для Windows. - К.:Торгово-издательское бюро BHV, 1995. - 463 с. 16. Куправа Т.А. Создание и программирование баз данных средствами dBASE III Plus, FOXBASE, Clipper. - М.: Мир, 1991. - 280 с.

Страницы: 1, 2