РУБРИКИ |
Курсовая: Финансовая стойкость предприятия |
РЕКЛАМА |
|
Курсовая: Финансовая стойкость предприятияГоризонтальний аналіз агрегованого балансу за 4 квартал 2001 року. Таблиця №8. 3.2. Загальна оцінка оборотності активів підприємства. Фінансове положення підприємства знаходиться в безпосередній залежності від того, наскільки швидко засоби, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші.У загальному випадку швидкість обороту активів підприємства прийнято розраховувати за допомогою формули: Коа = В/Аср[4], де: В – виручка від реалізації, Аср – активи середні Середня величина активів за даними балансу визначається за формулою: Аср = (Ан+Ак)/2, де: Ан, Ан - активи на початок і на кінець періоду відповідно. Коа3 = 14836,5/(2476,6+5702,1)/2= 3,63 рази. Коа4 = 20815/(2476,6+11596,5)/2 = 2,96 рази. Значення коефіцієнту станом на 3 квартал 2001 року - 3,63 рази, а в 4 кварталі того ж року - 2,96 рази. Незначне зниження цих коефіцієнтів відбулося через значне збільшення вартості основних засобів, а також за рахунок збільшення виробничих запасів і непогашеної заборгованості за відвантажені товари. Потім визначається тривалість одного обороту в днях: По = 360/обертання активів де оборотність активів чисельно дорівнює коефіцієнту оборотності поточних активів. По3 = 360/3,63 = 99,17 днів. По4 = 360/2,96 = 121,62 день. По балансовим даним підприємства в 3 кварталі 2001 році середня тривалість обороту була 99,17 днів, а в 4 кварталі 2001 році середня тривалість обороту була 121,62 дня. Збільшення одного обороту активів говорить про те, що підприємство може використовувати активи протягом більшого періоду тим самим збільшуючи корисний ефект від їх використання. 3.3. Аналіз ефективності використання майна. Функціонування підприємства залежить від його здатності приносити необхідний прибуток. При цьому варто мати на увазі, що керівництво підприємства має значну волю в регулюванні величини фінансових результатів. Так, виходячи з прийнятої фінансової стратегії, підприємство має можливість збільшувати чи зменшувати величину балансового прибутку за рахунок вибору того чи іншого способу оцінки майна, порядку його списання, установлення терміну використання і т.д. До питань облікової політики, що визначає величину фінансового результату діяльності підприємства, у першу чергу, відносяться наступні: - вибір способу нарахування амортизації основних засобів; - вибір методу оцінки матеріалів, відпущених і витрачених на виробництво продукції, робіт, послуг; - визначення способу нарахування зносу по малоцінним і швидкозношувальним предметам, при їхньому відпустку в експлуатацію; - порядок віднесення на собівартість реалізованої продукції окремих видів витрат (шляхом безпосереднього їхнього списання на собівартість у міру
здійснення чи витрат за допомогою попереднього утворення резервів майбутніх витрат і платежів); - склад витрат, що відносяться безпосередньо на собівартість конкретного виду продукції; - склад непрямих (накладних) витрат і спосіб їхнього розподілу й ін. Цілком зрозуміло, що підприємство, раз вибравши той чи інший спосіб формування собівартості реалізованої продукції і прибутку, буде дотримувати його протягом усього звітного періоду (не менш року), а всі подальші зміни в обліковій політиці повинні мати вагомі підстави і неодмінно обмовлятися. В цілому, результативність діяльності будь-якого підприємства може оцінюватися за допомогою абсолютних і відносних показників. Коефіцієнтів рентабельності активів (майна) показує, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи. По моїх розрахунках коефіцієнт рентабельності активів на підприємстві “Сільгосппродукт” (по деяким джерелах він називається - коефіцієнт рентабельності капіталу, незважаючи на те що “капітал” це пасиви підприємства, але їхнє підсумкове значення дорівнює підсумковому значенню активів підприємства і результат виходить однаковий) дорівнює за 3 квартал 2001 року – 0,33грн. , а за 4 квартал 2001 року –0,56 грн. тобто на кожену вкладену гривню підприємство понесло збиток у розмірі 0,33 грн. та 0,56 грн.. Показник прибутку на вкладений капітал по ЗАТ “Сільгосппродукт” він склав у 3 кварталі 2002 року 6,06 грн., а в 4 кварталі того ж року 16,49грн. Це означає, що в 3 кварталі 2001 року кожна гривня власного капіталу принесла прибуток 6,06 грн. і 16,49 грн. відповідно. Інший важливий коефіцієнт - рентабельність реалізованої продукції - (рентабельність продажів) показує, який прибуток має підприємство з кожної гривні реалізованої продукції. Тенденція до його зниження дозволяє припустити твердження щодо скорочення попиту на продукцію підприємства. Зниження коефіцієнта рентабельності реалізованої продукції може бути викликано змінами в структурі реалізації, зниження індивідуальної рентабельності виробів, що входять у реалізовану продукцію, і ін. Але в нашому випадку цей коефіцієнт за 2 роки змінився майже в 2 рази і склав - 0,09 грн. у 3 кварталі 2001 року і -0,18 у кварталі 2001 року. Це говорить про те, що попит на продукцію підприємства наприкінці року знизився в порівнянні з 3 кварталом того ж року. Можливо це зв'язано з появою нових конкурентів з більш якісною або дешевою продукцією. 3.4 Оцінка типу фінансової стійкості підприємства “Сільгосппродукт”. В умовах ринкової економіки важливого значення набуває фінансова незалежність підприємства від зовнішніх позикових джерел. Запас джерел власних засобів – це запас фінансової стійкості підприємства при тій умові, що його власні засоби перевищують позикові. В даній курсовій роботі аналіз фінансової стійкості підприємства “Сільгосппродукт” буде проводитися двома способами: балансовим та методом розрахунку показників та коефіцієнтів фінансової стійкості.
Для розрахунку фінансової стійкості підприємства балансовим методом річні данні згрупуємо наступним чином: Таблиця №10 Агрегований баланс для розрахунку фінансової стійкості підприємства. Виходячи з цих даних можна визначити та спланувати рівень фінансової стійкості підприємства використовуючи таблицю №3. Таким чином в кінці 4 кварталу 2001 року підприємство ЗАТ “Сільгосппродукт” мало нормальне фінансове становище. Такий висновок можна зробити виходячи з наступних рівнянь: ДЗ > або = Б + КЗ 8901,8> 8458,9 Як видно з розрахунку сума дебіторської заборгованості підприємства більше суми кредиторської заборгованості та зобов’язань підприємства не погашених в строк. Це означає що, підприємство має оптимальну платоспроможність, коли терміни надходжень грошових коштів (оплати) від наших дебіторів приблизно співпадає з терміном погашення поточних кредитних зобов’язань перед кредиторами. Але, я видно, суми дебіторської та кредиторської заборгованостей різняться лише на 442,9 тис. грн.. Тому підприємству слід потурбуватися про те, щоб в коротко - та довгостроковій перспективі дебіторська заборгованість значно перевищувала кредиторську. Тоді буде впевненість в тому, що підприємство не ступить через межу мінімального або передкризового фінансового становища. Для розрахунку фінансової стійкості на короткострокову перспективу та довгострокову з вихідних даних агрегованого балансу будемо використовувати такий самий метод підстановок до балансових рівнянь приведених в таблиці №3. При розрахунку перспективної фінансової стійкості на короткостроковий та довгостроковий період виконується такі умови балансової рівності: ДЗ + З <або = Б + КЗ+ KК ДЗ + З < або = Б + КЗ+ KК+ KД, відповідно. Оскільки у досліджуваного підприємства немає довгострокової кредиторської заборгованості то ці два рівняння тотожні і у вартісному вигляді будуть мати такий вигляд: 10901,2<11855 З даного рівняння видно, що сума дебіторської заборгованості та запасів менша за кредиторську заборгованість та короткострокові кредити банків. Це означає, що оборотних активів підприємства виявляється недостатньо для покриття його кредиторської заборгованості і прострочених зобов'язань. У такій ситуації підприємство знаходиться на грані банкрутства. Для відновлення механізму фінансів необхідно пошукати можливості по забезпеченню підвищення ділової активності і рентабельності роботи підприємства. При цьому потрібно оптимізувати структуру пасивів, обґрунтувати зниження запасів і витрат, не використовуваних у обороті чи використовуваних недостатньо ефективно. Розраховуючи фінансовову стійкість підприємства методом розрахунку показників та коефіцієнтів фінансової стійкості будемо використовувати наступну таблицю з розрахованими показниками забезпеченості підприємства джерелами формування запасів.
Таблиця №11Показники, що характеризують забезпеченість підприємства джерелами формування запасів.
Виходячи з розрахунку наведених показників можливо розрахувати такі коефіцієнти: Таблиця №12 Розрахунок коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства
Продовження таблиці №13.
Найбільш істотними показниками, що характеризують платоспроможність підприємства, є показники ліквідності. Аналізуючи коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами формування засобів можна сказати, що даний коефіцієнт за три періоди має від’ємне значення. Це означає, що запаси зовсім не забезпечені власними джерелами формування запасів. Коефіцієнт забезпеченості запасів власними і довгостроковими позиковими джерелами. Виходячи з умови фінансової стійкості, відповідно до якого розмір власних джерел і довгострокових зобов'язань повинний бути достатній для покриття запасів, нормальним для даного коефіцієнта вважається обмеження - К ВД = 1. Протягом терміну своєї діяльності підприємство не користувалося довгостроковими позиковими засобами. Тому у вартісному вигляді коефіцієнт забезпеченості запасів власними і довгостроковими позиковими джерелами буде дорівнювати коефіцієнту забезпеченості запасів власними джерелами формування засобів. Коефіцієнт забезпеченості запасів власними, довгостроковими і короткостроковими позиковими джерелами. Цей коефіцієнт найбільш затребуваний за умови недостатності власного капіталу і довгострокових зобов'язань для покриття запасів, тобто при значенні 1 він відбиває ступінь покриття запасів всіма основними джерелами їхнього формування. Виходячи з розрахунків даного показника ми маємо такі його значення: 8,78, 0,26 та 1,22 відповідно до періодів, що досліджуються. Тому можна сказати, що незважаючи на те, що перші два показника мали від’ємне значення, даний показник є додатнім і це насамперед завдяки залученню короткострокових кредитів банку. Це означає, що запаси даного підприємства забезпечені короткостроковими позиковими коштами. Розглядаючи цей показник в динаміці слід відмітити, що найбільш забезпеченими запаси були на початку досліджуваного періоду. В 3 кварталі коефіцієнт забезпеченості запасів власними, довгостроковими і короткостроковими позиковими джерелами має найменше значення. В 4 кварталі ситуація покращується і значення показника вже становить 1,22. Дана динаміка показує, що протягом досліджуваного періоду запаси були не рівномірно забезпечені власними та позиковими коштами. Це говорить про те, що тенденція зміни забезпеченості запасів позиковими грошовими ресурсами відповідає загальній тенденції розвитку підприємства. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів (КП/В ) дорівнює відношенню величини зобов'язань підприємства до величини його власних засобів. Значення коефіцієнта КП/В можна також визначити наступним вираженням: КП/В1 = (1/-0,09)-1 = -12,1 КП/В2 = (1/-0,04)-1 = -26 КП/В3 = (1/-0,02)-1 = -51 Нормальне обмеження для коефіцієнта залежності : КП/В < або = 1. З розрахунку даного коефіцієнту в динаміці видно, що протягом трьох досліджуваних періодів значення показника є від’ємним і постійно знижується . Це означає, що у підприємства в обігу знаходиться більше позикових коштів ніж власних і це співвідношення стає все більш вагомим. Це пояснюється тим, що власні кошти підприємства мають тенденцію до скорочення, а позикові кошти до збільшення. Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів (КО/Н) обчислюється розподілом оборотних активів (розділ II активу балансу) на необоротні активи (розділ I активу). КО/Н1 = 1906,5/569,6 = 3,35 КО/Н2 = 4066,7/1633,5 = 2,49 КО/Н3 =10900,4/695,3 = 15,68 Виходячи з розрахунків можна сказати, що в на кінець 2001 року співвідношення оборотних та необоротних коштів зросло. Це спричинено, насамперед, купівлею додаткових основних фондів. Стійкість фінансового стану характеризує також і коефіцієнт маневрування , дорівнює відношенню власних оборотних коштів підприємства до загальної величини джерел власних засобів. Він показує, яка частина власних засобів підприємства знаходиться в мобільній формі, що дозволяє відносно вільно маневрувати цими засобами. Після розрахунку даного показника бачимо, що в розпорядженні підприємства протягом досліджуваного періоду не було мобільних грошових ресурсів так як протягом всього періоду значення коефіцієнту було від’ємним. Для характеристики структури джерел засобів підприємства можна використовувати також приватні показники структури окремих груп джерел. До них відносяться: Коефіцієнт довгострокового залучення позикових засобів, дорівнює відношенню величини довгострокових кредитів і позикових засобів до суми джерел власних засобів підприємства і довгострокових кредитів і позик: Даний коефіцієнт відбиває частку заборгованості підприємства в складі постійного капіталу. Як вже було зазначено, дане підприємство не користується довгостроковими позиковими коштами і тому значення даного коефіцієнта дорівнює нулю. Структура балансу є незадовільною, оскільки жоден з коефіцієнтів (коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл) і коефіцієнт забезпеченості власними засобами (ДО)) не задовольняють нормальним обмеженням. Тому розраховуємо коефіцієнт відновлення платоспроможності підприємства на найближчі 6 місяців. Якщо значення коефіцієнта відновлення виявиться вище одиниці, підприємство має можливість відновити свою платоспроможність за цей період. В нашому випадку коефіцієнт відновлення платоспроможності менше одиниці, тому наше підприємство не здатне розрахуватися за своїми зобов’язаннями протягом 6 місяців. - Коефіцієнт концентрації власного капіталу (інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт автономії, коефіцієнт незалежності) визначає частку коштів власників підприємства в загальній, сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансове стійке, стабільне і незалежне від кредиторів підприємство. Якщо його значення дорівнює 1 (або 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Мінімальне значення показника повинно бути 60%, тобто, якщо частка власного капіталу менша, підприємство розглядається як ризикове для кредиторів та інвесторів. А в нашому випадку даний показник набрав від’ємного значення І на кінець року становив (-0,01). Отже, можна зробити висновок, що дане підприємство є не зовсім фінансово стійким, і його можна віднести до категорії ризикових підприємств відносно кредиторів. - Коефіцієнт концентрації позикового капіталу є доповненням до попереднього коефіцієнта - їх сума дорівнює 1 (або 100%). Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. - Для коефіцієнта автономії бажано, щоб він перевищував по своїй величині 50%. В такому випадку кредитори підприємства почувають себе впевнено, розуміючи, що весь позиковий капітал може бути компенсований власністю підприємства. - Коефіцієнт абсолютної ліквідності на кінець звітного періоду дорівнює 0, т.ч. підприємство не має в наявності достатніми розмірами грошових коштів, у світовій же практиці вважається достатньо, якщо величина цього коефіцієнту складає 20-30%. Проте подібне ствердження не потрібно приймати із повною впевненістю, оскільки в балансі відображаються засоби на визначений момент часу, а гроші можуть надійти через 2-3 дні після його складання. - Значення коефіцієнта критичної ліквідності вважається нормальним в діапазоні 0,7- 0,8. Якщо на початок 2001 року цей коефіцієнт дорівнював 0,69, що явно недостатньо, то на кінець поточного року даний коефіцієнт склав - 0,76, тобто підприємство на кінець 2001 року, за рахунок очікуваних надходжень від дебіторів, могло погасити 76 % короткострокових позик, що також є достатньо позитивним моментом у його господарській діяльності. - Коефіцієнт поточної ліквідності на кінець 2001 року і при оптимальному значенні 2-2,5 є недостатнім по величині. Значення даного коефіцієнта говорить про необхідність скорочення суми кредиторської заборгованості, як джерела формування оборотних активів. ІV. Розрахунок прогнозних показників діяльності підприємства. Виходячи із проведених вище розрахунків, які характеризують фінансовий стан об’єкта дослідження, його платоспроможність та ділову активність, можна стверджуватися що ЗАТ “Сільгоспродукт” - знаходиться у передкризовому фінансовому стані, що протягом 2001 року воно функціонувало із значними збитками і, що його подальше функціонування у конкурентному середовищі потребує професійного, аргументованого проекту (плану) на коротко та довгостроковий період. Цей проект повинен включати як повний аналіз та оцінку показників діяльності підприємства за минулі роки, так і прогнозні показники та пропозиції стосовно розвитку підприємства. Наступним етапом дослідження фінансової стійкості підприємства є планування фінансової стійкості на майбутній період. Для цього будемо використовувати наступну таблицю №12. Виходячи з даних цієї таблиці можна сказати наступне: 1. Коефіцієнт автономії на початок 1 кварталу наступного року буде мати приблизно таке значення - -0,12, а на кінець того ж кварталу - -0,07. Це означає, що на початку прогнозного періоду автономія підприємства буде поступово відновлюватися, але в кінці періоду ситуація погіршиться, і значення коефіцієнту автономії наблизиться до значення даного показника в 3 кварталі 2001 року. 2. Коефіцієнт забезпеченості запасів власними джерелами формування запасів буде мати тенденцію до зростання значення і буде становити на початку 1 кварталу –0,85, а в кінці –0,28. Це означає, що частка власних засобів в пасиві балансу буде поступово збільшуватися і підприємство буде в змозі розраховуватися за своїми зобов’язаннями за рахунок власних засобів. 3. Коефіцієнт маневрування збереже тенденцію до зниження. Його значення будуть наступними: -26,82, 48,70. Це означає, що у підприємства в прогнозному періоді так само як і в досліджуваному буде не вистачати мобільних грошових засобів для забезпечення своїх боргових зобов’язань. 4. Коефіцієнт забезпеченості запасів власними і довгостроковими позиковими коштами буде так само дорівнювати коефіцієнту забезпеченості запасів власними коштами. Але якщо підприємство прийме рішення щодо залучення довгострокових позикових коштів, то значення показника зміниться. 5. Коефіцієнт забезпеченості запасів власними, довгостроковими і короткостроковими позиковими джерелами буде поступово зменшувати своє значення. Це означає, що запаси підприємства зменшуються, внаслідок зменшення власного капіталу, відсутності довгострокових позикових коштів і недостатньої кількості короткострокових кредитів. 6. Коефіцієнт кредиторської заборгованості й інших пасивів так само має тенденцію до зниження. Тому керівництву необхідно негайно переглянути свою фінансову стратегію. 7. Ккоефіцієнт поточної ліквідності на кінець прогнозного періоду ( І кв. 2002 р.), буде дорівнює 0,92, як і на кінець 2001 року. 8. Коефіцієнт абсолютної ліквідності не можливо спрогнозувати, оскільки балансові дані не дають достатньої інформації про рух наявних на підприємстві грошових коштів та їх еквівалентів. 9. Коефіцієнт критичної ліквідності зменшився на 2% в порівняно з своїм значенням на кінець 2001 року. В цілому група показників лыквыдності не може характеризувати видимі зміни стосовно покращення чи навпаки погіршення платоспроможності підприємства, ліквідності його балансу. Вони лишень ще раз підтверджують, що кардинальні
|
|
© 2007 |
|