 |
РУБРИКИ |
Курсовая: Полиграфия |
РЕКЛАМА |
||
|
Курсовая: ПолиграфияКурсовая: ПолиграфияМіністерство освіти України Національний технічний університет України “КПІ” Видавничо - поліграфічний факультет КУРСОВА РОБОТА на тему: “Аналіз господарської діяльності підрозділу ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “Зоря” Виконавець: ст. гр. зе - 3 Ревук М.М. Викладач: Кваско А. В. КИЇВ - 1999
ЗМІСТВступ ............................................................................. ... 2стр. Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників . .................................................. 4 стр. Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його показників . ........................................... 12 стр. Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати ........................................................... .14 стр. Аналіз організаційно - технічного рівня виробництва та використання основних фондів ............................... 21 стр. Аналіз випуску продукції .......................................... 29 стр. Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції ............................................. .......................... 32 стр. Аналіз прибутку та рентабельності .......................... 35 стр. Висновки ....................................................................... 37 стр. Додатки ......................................................................... 41 стр.
ВСТУПДля написання курсової роботи на тему “Аналіз господарської діяльності підрозділу поліграфічного підприємства” за базу для досліджень мною було обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного товариства “Зоря”. Дана тема є дуже актуальною , насамперед , коли економіка України знаходиться в стані переходу до ринку . Економічний аналіз дозволяє об’єктивно оцінити хід господарювання , визначити розміри та причини відхилення від стандартних параметрів та очікуваних результатів , виявити резерви підвищення ефективності виробництва та розробити заходи щодо їх мобілізацїї . Аналіз господарської діяльності робить можливим комплексне системне дослідження економічних явищ та процесів , факторів та причин що їх обумовлюють , об’єктивну оцінку ефективності виробничо - фінансової діяльності та стабільності ринкового становища , діагностику , пошук резервів та можливостей їх мобілізації у поточному та перспективних періодах . Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу чергу на рівні окремих підприємств та їх внутрішніх структурних підрозділів . Уміло організувати аналітичну роботу на підприємстві значить забезпечити синтез аналітичної інформації , як окремих функціональних служб , так і служб менеджменту . Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників Поліграфічне підприємство “Зоря” є одним з ведучих підприємств України по виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції. ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “ Зоря “ розташована у місті Києві по вулиці Лугова , 1. Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно змінило форму власності , щоб не збанкрутіти . Підприємство не є збитковим , як деякі інші поліграфічні підприємства , але й не дає таких прибутків , як раніше , коли воно було єдиним за своєю спеціалізацією в м.Києві . Підприємство є самостійним господарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств на пакувальну продукцію . Дане підприємство спеціалізується на виготовленні етикетної та пакувальної продукції . А саме : етикетки віддруковані офсетним способом прямокутні , з фігурною висічкою , ламіновані , з металізованого паперу , з (конгревним тисненням ) , пачки-висічки , коробки та пакунки з картону або комбінованих матеріалів , парафіновані етикетки , видрукувані в 1-6 фарб способами флексографічного та глибокого друку , непарафіновані етикетки, з паперу , поліетилену , ламінованого паперу . Також підприємство виготовляє товари ширвжитку : набори кольрового паперу , дитячі іграшки, бланочну продукцію , візитки , картонні папки для офісу , як для власного споживання , так і на замовлення . Послугами ВАТ “Зоря” користуються багато підприємств різних галузей , серед яких підприємства фармацевтичної , харчової промисловості та інші . На даний момент кількість замовників дещо зменшилась, як і більшість підприємств , “Зоря” страждає від неповної завантаженості своїх цехів , що погано відбивається на економічних показниках діяльності підприємства . Структура підприємства - цехова . “Зоря” складається з окремих цехів які , в свою чергу , поділяються на дільниці . До складу підприємства входять: цехи офсетного , глибокого та флексографського друку , цех ширвжитку і ремонтно - механічний цех . Одним з найбільших цехів підприємства є офсетний цех . В ньому виготовляються фотоформи , машинні форми , виконується друк і обробка віддрукованого замовлення , куди входить висічка , склейка , лакування , при потребі , порізка , конгревне тиснення або тиснення позолотою , а також упаковка готової продукції . Тобто , в офсетному цеху замовлення проходить весь технологічний процес від початку й до кінця . В цеху застосовуються дещо застарілі технології . Виконання замовлення починається з виготовлення первинної фотоформи , тобто фотографування оригіналу . Далі фотоформи ретушують , на контактно - копіювальному станку створюють з них текстові діапозитиви і монтажують . З монтажів виготовляють фотоформи , на прободрукарському станку роблять пробні відбитки , які підписує замовник , у разі згоди , та начальник цеху . З цих фотоформ виготовляють машинні форми для кожної фарби для тиражу замовлення . Форми встановлюють на друкарській машині і починається друк тиражу . Далі віддрукований тираж проходить певну обробку (лакування , склейку , висічку , порізку і інші ) в залежності від виду продукції . Після цього готову продукцію сортують , рахують , запаковують і відправляють на склад .У флексографському цеху , окрім друкування замовлення флексографським способом друку , виконується ще й парафінування і пластифікація віддрукованої продукції . Для виготовлення друкарських фотополімерних форм застосовуються фотополімерні пластини “ Cyral “ фірми “Du Pont “. Встановлено машину “ Babiflex “ для виготовлення фотополімерних форм . У глибокому друці використовується технологія безпігментного друку . Виготовлення форм для глибокого цеху відбувається безпосередньо у цеху з готових фотоформ , які виготовляються в офсетному цеху . Там же замовлення друкується і відправляється на подальшу обробку . Окрім дільниці виготовлення форм та дільниці друку в цеху є дільниця виготовлення флексографських кліше . Раніше використовувався негативний монтаж , зараз підприємство перейшло на позитивний та на італійські світлочутливі шари . Матеріали , які застосовуються (поліфан , хайкор , каурекс ) дозволяють отримати продукцію найвищого гатунку . Всі відходи поступають до цеху ширвжитку . Там вони сортуються , перероблюються та відправляються на пункти здачі макулатури . Ремонтно - механічний цех забезпечує безперебійну роботу устаткування . Він проводить оперативний ремонт і наладку встановленного устаткування та приладів , виготовляє просте устаткування для цехів ( різні ванни , цинкорубильний станок та інш. ) . Більшість устаткування цехів є моральнозастарілим і , працюючи на ньому , мало шансів збільшити кількість замовників, а отже підвищити завантаженість виробництва і покращити економічні показники . Основному устаткуванню вже близько двадцяти років але є і новітнє устаткування, придбане та встановлене в останні роки. Для аналізу основних економічних показників використовувалися дані планового відділу , бугалтерії та інших відділів за 1999 та 2000 звітні роки . Одним з основних документів , який показує результати діяльності підприємства є баланс . Бухгалтерський баланс являє собою систему згрупованих та узагальнених даних про наявність засобів господарства і джерел , що одержують в процесі виробничо- господарської діяльності підприємства . Маючи дані балансу , який наведений у додатках , ми можемо розрахувати показники які характеризують фінансову стійкість підприємства . Фінансова стійкість відображує рівень ризику діяльності підприємства та залежності від запозиченого капіталу . В якості оцінювальних коефіцієнтів використовуються : 1). Коефіцієнт автономії - показує , яка питома вага власних коштів в загальній сумі грошей , які є на підприємстві . Дорівнює відношенню першої групи пасиву до балансу : КАВ (’97)= 8941,7/ 9855,6 = 0,91 КАВ (’98)= 8172,2/ 9471,8 = 0,86 Даний показник повинен дорівнювати 0,5, або бути більшим . Розраховані дані відповідають цим вимогам і є позитивними . 2). Коефіцієнт довготермінового залучення позикових засобів . Він дорівнює відношенню другої групи пасиву до суми першої та другої груп пасиву балансу . Зростання даного коефіцієнту свідчить про посилення фінансової стійкості : КД,З(’97)= 0 КД,З(’98)= 0 В нашому випадку даний коефіцієнт буде дорівнювати нулю , бо згідно балансу підсумок по другій групі пасиву дорівнює нулю . 3). Коефіцієнт маневрування вказує на ступінь мобільності власних коштів. Дорівнює відношенню суми другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до першої групи пасиву : КМ(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 8941,7 = 0,26 КМ(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 8172,2 = 0,26 Оптимальний варіант, коли даний коефіцієнт коливається в межах від 0,4 до 0,6 . В нашому випадку він є меншим , що свідчить про низький рівень мобільності власних коштів . 4). Коефіцієнт інвестування характеризує частку джерел власних коштів суб’єкту господарювання в покритті позаобігових активів . Дорівнює відношенню першої групи пасиву до першої групи активу : КІНВ.(‘97)= 8941,7/ 6628,1 = 1,35 КІНВ.(‘98)= 8172,2 / 6073,8 = 1,35 Вважається , що даний коефіцієнт повинен дорівнювати 1 або більше . 5). Коефіцієнт покриття засобів і витрат . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до другої групи активу: КП(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 1417,3 = 1,6 КП(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 1115,1 = 1,9 Оптимальне значення даного коефіцєнту 0,5 . Ліквідність балансу показує , в якій степені підприємство здатне розрахуватися по короткостроковим зобов’язанням поточними активами. Серед коефіцієнтів , що аналізують платоспроможність підприємства такі : 1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує платіжоспроможність підприємства . Дорівнює відношенню другої та третьої груп активу до третьої групи пасиву : КЗАГ. Л.(’97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5 КЗАГ. Л.(’98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5 Даний показник повинен бути не менше 1 і коливатись від 2 до 2,5 але не менше одиниці . З розрахунків видно , що підприємство є платіжоспроможнім , але показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог . 2). Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість швидкого здійснення розрахунків. Дорівнює відношенню грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень до третього розділу пасиву : КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065 КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055 Оптимальне значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 . 3). Проміжний коефіцієнт ліквідності на початок та на кінець року показує, чи достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення короткострокових зобов’язань за платежами . Дорівнює відношенню третьої групи активу до третьої групи пасиву . КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73 КП. Л(‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98 КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98 КП. Л(‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75 Даний коефіцієнт повинен коливатися в межах від 0,7 до 0,8 . З розрахунків видно , що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим значенням . За базовий можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності . Зниження значення ліквідності частіше за все говорить про загальне погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними засобами і про необхідність дієвих заходів по управлінню ними . Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі поточних активів . Тепер можна приступити до аналізу ділової активності підприємства . До коефіцієнтів , що її характеризують , відносяться такі : 1). Показник оборотності коштів в розрахунках . Дорівнює вадношенню виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості . ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84 ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37 Даний показник обчислений в оборотах . Темп зростання - 57,7% 2). Показник оборотності виробничих запасів . Розраховується в оборотах і дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до середньовиробничих запасів. ОВ.З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23 ОВ.З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56 3). Тривалість операційного циклу розраховується : ТО.Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43 ТО.Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88 Зростання тривалості операційного циклу свідчить про погіршання використання оборотних засобів . 4). Показник оборотності власного капіталу дорівнює відношенню виручки від реалізації до середньої величини власного капіталу. ОВЛ.К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5 ОВЛ.К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6 5). Показник оборотності основного капіталу - це відношення виручки від реалізації до підсумку середнього балансу “НЕТТО”. ООСН.К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46 ООСН.К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52 Основні показники виробничо - господарської діяльності підприємства зведені у таблицю . Такі дані дають уявлення про економічний стан підприємства . Таблиця 1:
1999 та 2000 роки були роками збереження кризових явищ в економіці. Спостерігалися підвищення цін на поліграфічні матеріали (папір , картон , фарби та інш. ) , на енергоресурси , зниження платоспроможності населення та замовників й інш. Все це вплинуло на економічні показники підприємства . У 2000 році , порівняно з 1999 , підприємство збільшило обсяги випуску товарної продукції на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла й собівартість ТП приблизно на 103% , збільшився й прибуток від реалізації , на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві , зменшився й розмір фонду оплати праці , що призвело до зменшення середньомісячної заробітної плати. Негативним є те , що в 1999 році балансовий прибуток складав 129,1 тис. грн., а в 2000 році це вже були збитки які дорівнювали 166,7 тис. грн. . Без змін залишилися планові витрати на виробництво . Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його показників. Цех глибокого друку ВАТ “Зоря” має у своєму складі : дільницю виготовлення форм для глибокого друку , друкарську дільницю, де друк відбувається глибоким способом та дільницю виготовлення цинкографських кліше для флексографського друку . Глибокий цех підприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовими друкарськими машинами “Romantik-Andreotti 700 ”, які мають продуктивність роботи 100 обертів за хвилину . Крім двох друкарських машин , які встановлені на дільниці друку , цех має у своєму розпорядженні: прободрукарський станок “А-900” з форматом готової продукції 700 та продуктивністю роботи за паспортом 30 відбитків за годину , два полірувальних станка “Andreotti” для шліфовки та поліровки циліндрів , які мають формат продукції 270*1000 та паспортну продуктивність роботи 4 форми за годину , декілька ванн для міднення форм “Патер-Ностер” з форматом продукції 50*130 та продуктивністю роботи 0,1 мм/г., ванни для електролітичного обезжирення , для промивки циліндрів, для нікелювання циліндрів “Патер-Ностер”, безпігментна лінія розроблена ВНДІП для травлення циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для виготовлення форм для глибокого друку. Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з заповнення бланку - замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм . Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і ретушують отриманий знімок . Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові діапозитиви . Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи для окремих фарб . В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр наносять роздільчий шар , потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші, в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно - технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції , норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю . протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно -технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди робітників , облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю , вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу на облікову одиницю . Таблиця 2: Основні економічні показники цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .
Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01 на 143,5 % , в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% . Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році на 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т. грн. Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати . Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових ресурсів по підприємству в цілому . Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000 р.)
Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату працівників приблизно на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році на 33 чол. , з них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на 1 чол. . Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць . Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає непромисловий персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають робітники . Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в 2000 році - 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки , приблизно 60% . У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року чисельність цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад робочої сили підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній розряд одного робітника , середній вік одного робітника та середній стаж одного працюючого . Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік .
Середній розряд одного робітника : ( 2*1+3*1+4*2+5*4+6*5 ) / 14 = 4,5 Середній розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б й підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість робітників мають спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню освіту. Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44 Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки . Середній стаж роботи одного робітника : ( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3 Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (1999-2000 р.).
Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів відносять : коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності , коефіцієнт обороту по звільненню дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями дисципліни до середньоспискової їх чисельності. Таблиця б:
З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у 2000 році, порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася . Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.).
На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником . На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати показники продуктивності праці. Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .
Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На 31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці. Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду * Вгодинна Таблиця 9:
Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на середньорічну продуктивність праці одного працюючого . 1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн. 2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн. 3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн. 4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн. Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто позитивний . Тепер проаналізуємо заробітну плату . На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від розряду . Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .
Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові балансового прибутку . Премія нараховується за : 1. Суміщення професій . 2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт . 3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах . 4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника . 5. Роботу в нічну та вечірню зміну . 6. Період освоєння нових норм трудових затрат . 7. Високу професійну майстерність . 8. Класність . 9. Керівництво бригадою . Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий прибуток підприємства , додатковий - виконання норм виробітку та якість виконуваних робіт , індивідуальний - коефіцієнт трудової участі . При виконанні основного показника нараховується 50% встановленої суми преміювання , при виконанні додаткового показника -20% від суми преміювання , при виконанні індивідуального показника -30%. Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції, при поверненні бракованої продукції замовником , рекламацію від замовника , перевитрати сировини . Таблиця 11: Склад фонду оплати праці по підприємству за 1999-2000 роки .
Як бачимо з таблиці 11 фонд оплати праці по підприємству з роками зменшується . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , фонд оплати праці скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на 190,1 тис. грн. , зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. . Майже на 12 % знизилась середня заробітна плата одного працюючого , або на 38,88 грн. в місяць . Таблиця 12: Фонд оплати праці та середня заробітна плата по цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .
Як видно з таблиці 12, у 2000 році , порівняно з 1999 роком , на 15% зріс фонд оплати праці або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв'язку зі збільшенням коштів на оплату праці , середньомісячна заробітна плата одного працюючого на 2,07% або на 4,27грн. Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд оплати праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори , як зміна чисельності працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого . Lр=(Рі-Ро)*Lср.о АГ-,3 = Рі * ( Lср.і - Lср.о) де Lр (Lз) - економія або перевитрати фонду оплати праці у зв'язку зі зміною чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого). Страницы: 1, 2 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
© 2007 |
|