Курсовая: Розрахунок затрат на виробництво нового товару

Курсовая: Розрахунок затрат на виробництво нового товару

Разом річних витрат:

Розрахунок нормативів переносу витрат на собівартість готової продукції

1. Виходячи з річної суми витрат Вобр і відповідних річних показників

діяльності цеху: (беремо метод переносу витрат пропорційно оплаті праці

виробничого персоналу)

Вобр -загальна сума даного кошторису,т.г.од.;

Фтр і Фдп - річні фонди тарифної оплати праці та доплат за відпрацьований час

виробничого персоналу цеху, т.г.од.

2. Виходячи з методу переносу витрат на УЕМО пропорційно трудомісткості

продукції, то:

г.од. витрат на УЕМО на 1 нормогодину

- трудомісткість річної програми цеху, т.нормогод;

т.г.од.

4.5 Нормативи загальноцехових непрямих витрат

На підприємствах з цеховою структурою в окрему підсистему загальної системи

обліку і нарахування виробничих витрат виділяється комплекс загальноцехових

витрат непрямого (стосовно окремих видів продукції та послуг цехів)

характеру.Сюди входять всі витрати, цеху-виробника, за винятком витрат, що

мають пряме відношення до виготовлення того чи іншого виду продукції, та

витрат на утримання та експлуатацію машин та обладнання.

Кошторис загальноцехових непрямих витрат розробляється , виходячи з планових

нормативів діяльності цеху на рік початку виробництва нового приладу.

Таблиця №12. Кошторис річних загально-цехових непрямих витрат

Елементи витрат: Позначення, сума (тис.г.од.)

1. Оплата праці загальноцехового

персоналу

2. Нарахування на заробітну плату

3. Амортизація

4. Енегрія

- електроенергія

- вода для госп. потреб

5. Ремонт і технічне обслуговування

6. Зношування малоцінного і швидко-

зношуємого інструменту та виробничого

оснащення

7. Послуги інших підрозділів і

організацій.

Разом річних витрат,т.г.од. :

На собівартість продукції та послуг с найчастіше переносяться пропорційно прямим

витратам на оплату праці виробничого персоналу цехів. Норматив переносу

цих витрат встановлюється у відсотках до основної оплати праці

виробничого персоналу:

Вцр - загальна сума річних загальноцехових непрямих витрат;

Фтр і Фдп - річні фонди тарифної оплати праці та доплат за відпрацьований час

виробничого персоналу цеху, т.г.од.

4.6 Розрахунки прямих матеріальних витрат

До прямих витрат у собівартості належать витрати на матеріальні та

енкргетичні ресурси, які безпосередньо використовуються при виготовленні саме

цієї продукції (послуг). Метою цього розділу є обгрунтування таких витрат у

собівартості приладу після його модернізації.

Таблиця 13. Розрахунок прямих матеріальних витрат.

Норма витрат, одиниць

Ціна одиниці г.од.

Витрати, г.од./виріб

Найменування матеріалу

Одиниця виміру

1. Матеріали основні та

допоміжні:

Сталь листова кг

Латунь листова кг

Прокат стальний кг

Прокат латунний кг

Полістирол кг

Стеклотекстоліт кг

Припій кг

Гетинакс кг

Дюраль листова кг

Алюмінієве литво кг

Капрон кг

Лаки і фарби кг

Дріт м

Кабель м

Розчини кг

Кислоти кг

Луги кг

2.Покупні вироби:

Конденсатори шт

Резистори шт

Діоди шт

Транизистори шт

Мікросхеми шт

Розєднувачі шт

Перемикачі шт

Реле шт

Датчики шт

Індикатори шт

Трансформатори шт

Вимірювальні прил. шт

Електродвигуни шт

Кріплення шт

3. Енергія технологічна

(паливо) (Ет):

4. Вартість відходів, що

використовуються (Вп):

Разом:

Формули підрахунку даного кошторису:

г.од.

- ціна 1 кВт години електроенергії (у розрахунках), г.од.;

- норми часу відповідно на регулювання та випробування

приладу,нормогод., Табл.6.

Вартість відходів, що утилізуються або використовуються (Вп):

Разом:

г.од./виріб

4.7. Розрахунки прямих витрат на оплату праці

До прямих витрат на оплату праці в собівартості продукції та послуг належать

витрати на основну і додаткову оплату праці виробничого персоналу та

обов'язкові нарахування на соц. заходи, що нараховуються на цю оплату праці.

До виробничого персоналу належать робітники, які безпосередньо виготовляють

товарну продукцію або послуги підприємства. В даному випадку це робітники

цеху, які безпосередньо виготовляють прилади.

Метою розрахунків є обгрунтування планової величини зазначених витрат у

собівартості модернізованого приладу.

Розрахунок трудомісткості й тарифної оплати робіт по виготовленню приладу:

Оплата за тарифом вираховується:

Тст - тарифні ставки кожного робітника по розрядам;

Таблиця №14. Розрахунок трудомісткості й тарифної оплати робіт по

виготовленню приладу.

Планова трудомісткість, нормогод.

Оплата за тарифом, г.од/виріб

Годинна тарифна ставка

Середній розряд

Види робіт

Розкрійні

Штампувальні

Ливарні

Зварювальні

Термічні

Слюсарні

Механообробні

Монтажні

Складальні

Регуллювальні

Випробовувальні

Разом по виробу:

Твир - сумарна планова трудомісткість, нормогод.

Отар - сумарна оплата за тарифом, г.од/виріб

1.Витрати з основної заробітної плати робітникам за виготовлення приладу

складуть:

Ндп - норматив доплат за відпрацьований час, % складає:

Фдп і Фтр - планові річні фонди оплати виробничого персоналу цеху, відповідно

тарифний і доплат за відпрацьований час, тис. гр. од. (Табл.3)

г.од.

2. Додаткова заробітна плата робітникам за виготовлення приладу:

Ндз - норматив додаткової заробітної плати,%.

Його величина на плановий рік складає:

Фдз - річний фонд доплат за невідпрацьований час виробничого персоналу цеху,

т.гр.од.

Фдп - річний фонд доплат за відпрацьований час, тис. гр. од.

Фтр - тарифний фонд,тис. гр. од. (Табл.3)

г.од.

- витрати з основної заробітної плати робітникам за виготовлення

приладу

3. Обов'язкові нарахування на оплату праці виробничого персоналу для

формування державних фондів соціальних заходів у собівартості приладу складуть:

г.од.

4.8 Розрахунки інших прямих витрат

До інших прямих витрат у собівартості продукції (послуг) відносять витрати,

що прямо по'язані з виробництвом якогось конкретного виду продукції і не

стосуються процесів виробництва інших видів продукції, а також не ввійшли до

складу прямих матеріальних витрат і витрат на оплату праці. На практиці ці

витрати можуть бути пов'язані з підготовнкою виробництва окремих видів

продукції, з утриманням спеціальних служб, обладнання або оснащення та інші

витрати, які стосуються виробництва окремих видів продукції і які доцільно

відокремлювати від загальних виробничих витрат. Метою виконання цього розділу

роботи є створення методики розрахунків подібних витрат у собівартості

продукції та послуг.

У ситуації, що моделюється, при виконанні даної роботи до інших прямих витрат

слід віднести витрати, пов'язані з підготовкою процесів виробництва нового (в

даному випадку модернізованого) приладу. Загальна величина цих витрат була

визначена при виконанні п.4.3 - підсумок розробки кошторису витрат на

підготовку виробництва нового приладу (величина Кпв, т.г.од.).

На практиці такі витрати передвиробничого характеру можуть бути дуже великими

і відгравати значну роль у формуванні собівартості продукції. У таких

випадках при калькулюванні собівартості продукції виділяється окрема стаття -

"Витрати на підготовку виробництва продукції". На собівартість одиниці

продукції вони переносяться прямим методом - пропорційно обсягу продукції.

од.

Вр - річний випуск продукції, одиниць

Там - термін погашення (амортизації витрат), років у даному випадку сума

незначна, отже вибираємо Там=1

г.од./од. прод.

г.од.

4.9 Розрахунки непрямих витрат

Усі інші витрати підприємств, що не ввійшли до прямих матеріальних витрат,

прямих витрат на оплату праці та інших прямих витрат, належать до категорії

непрямих витрат. Сюди належать широке коло витрат загальновиробничого та

загальногосподарського характеру, що мають рівноцінне непряме (посередне)

відношення до всіх видів продукції або послуг підприємства.

На підприємстві серед непрямих витрат виділяють:

- витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання - Воб

- загально-цехові витрати - Вц;

- загальновиробничі (заводські) витрати - Вз.в.

- позавиробничі витрати - Вп.в.

Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання (Воб) в

собівартості приладу визначаються у даному випадку пропорційно витратам на

основну оплату праці виробничого персоналу. Таким чином:

- витрати з основної заробітної плати робітникам за виготовлення приладу

- норматив переносу витрат на УЕМО

Загальноцехові непрямі витрати в собівартості приладу (Вц)

визначаються через норматив їх переносу пропорційно величині Зо. Величина

загальноцехових витрат у собівартості приладу складає:

г.од./од. прод.

- витрати з основної заробітної плати робітникам за виготовлення приладу

- норматив переносу загальноцехових непрямих витрат на собівартість продукції

Загальновиробничі витрати в собівартості продукції (Взв)

найчастіше визначаються через норматив їх переносу, а також пропорційно прямим

витратам на оплату праці виробничого персоналу або пропорційно цеховій

собівартості продукції. В першому випадку:

г.од./од.прод.

- норматив загальновиробничих витрат, % від цехової собі вартості продукції;

Цехова собівартість одиниці витрат цеху-виробника (Сц):

г.од./од. прод.

де М = Мо+Мдт+Пв+Ет - пункт 4.6

Позавиробничі витрати в собівартості окремих видів продукції (Св)

визначаються пропорційно її виробничій собівартості, що складає:

г.од./од. прод.

г.од.

- загальновиробничі витрати в собівартості продукції, г.од./од. прод.

Позавиробничі витрати в собівартості приладу складуть (Впвп):

г.од./од. прод.

- норматив позавиробничих витрат, % від виробничої собі-

вартості продукції

З урахуванням цих витрат визначається повна собівартість приладу (Сп):

г.од./од.прод.

4.11. Обгрунтування проектної ціни приладу.

Загальновідомо, що в умовах ринкової економіки ціни на товари формуються під

впливом конкретних факторів на ринках збуту цих товарів на етапах створення

нового товару, що моделюється в даній роботі. Потрібно лише вести мову про

прогнозну (проектну, розрахункову) ціну товару, з якою товаровиробнику можна

виходити на ринки збуту. Метою виконання цього комплексу розрахунків є

засвоєння методології виконання подібних розрахунків.

При обгрунтуванні ціни товару насамперед потрібно враховувати, що вона має

об'єктивні обмеження - нижню і верхню межі Цнж та Цвр. Нижня межа

визначається за умови дотримання інтересу виробника. Ціна товару повинна

забезпечувати йому достатній рівень прибутку для поктриття капіталовкладень.

Для умов завдання цей рівень прибутку студент задає сам, виходячи з

середнього рівня рентабельності у сфері приладобудування (Рс,%) на момент

виконання розрахунків.

Рівень додаткового прибутку:

г.од./од.прод.

- повна собівартість приладу г.од.

- рентабельність модернізованого приладу %

Нижня межа проектної ціни модернізованого приладу складає, г.од./од. прод.:

г.од./од. прод.

Нехай,

г.од./од. прод.

де, Цкон - ціна конкуруючого зразка приладу .

Верхня межа проектної ціни модернізованого приладу визначається за умов

дотримання інтересів споживачів товару. Ціна на товар повинна бути не вище

ніж ціна товарів конкурентів або товару попередника з урахуванням зміни його

споживчих властивостей - продуктивності, строку служби, експлуатаційних

витрат і т. ін. Ця умова може бути вирішена таким способом:

г.од./од. прод.

де, Деф - додатковий ефект у сфері використання товару, обраховується таким

чином:

г.од./од. прод.

де, Тс, ТсБ - відповідно строки служби нового та базового зразків приладу,

років;

Век(Б) - зміна поточних експлуатаційних витрат споживача при використанні

модернізованого варіанта приладу замість його базового зразка за строк його

служби, г. од.; (Базовий)

Кд - коефіціент зростання строку служби модернізованого приладу;

Кін - інтегральний коефіціент зростання продуктивності модернізованого

приладу (п.4.1);

Коефіціент Кд вираховується таким чином:

- нормативний коефіціент окупності капіталовкладень;

- строки служби базового(індекс Б) та нового зразків приладу, років

(Табл.2)

Величина Век (зміна поточних експлуатаційних витрат споживача при

використанні модернізованого варіанта приладу замість його базового зразка за

строк його служби), г. од. визначається за формулою:

де, ВекБ і Век - річні експлуатаційні витрати споживача при використанні

базового і модернізованого варіантів приладу;

Для визначення цих величин розробляється кошторис витрат (Табл. 16):

В даний кошторис послідовно увійдуть витрати на річну оплату праці оператора,

річні витрати на амортизацію приладу, річні витрати на електроенергію для

живлення приладу, витрати на поточний ремонт та обслуговування, та

експлуатаційні матеріали, інші витрати (2-5%) від суми попередніх витрат.

Таким чином обрахуємо відповідні величини:

Витрати на річну оплату праці оператора:

- Гтсо1, Гтсо2 - годинні тарифні ставки операторів відповідно

модернізованого і базового приладів, г.од./годину;

- Фр(Б) - річний фонд часу використання приладів, годин

(п. 4.1);

Річні витрати на амортизацію приладу визначаються (індекс Б - базовий):

де, Кбал - балансова вартість приладу у споживача, г.од.;

Нам - річна норма амортизації приладів, % (згідно з нормативами, що діють на

момент розрахунків;

- строки служби базового(індекс Б) та нового зразків приладу, років

(Табл.2)

Балансова вартість майна визначається ціною його придбання з урахуванням

коефіціента транспортно-заготівельних витрат (Кт = 1,05-1,15):

г.од.

г.од.

Цкон - ціна конкуруючого зразка приладу

г.од./од. прод.

Цнж - нижня межа проектної ціни модернізованого приладу

г.од./од. прод.

Річні витрати на електроенергію для живлення приладу складають:

г.од.

г.од.

- потужність електроспоживання, модернізованого та базового приладів, Вт

- ціна 1 кВт години електроенергії (у розрахунках)

- річний фонд часу використання базового і модернізованого

приладів, годин (п. 4.1);

Річні витрати на поточний ремонт, технічне обслуговування, та експлуата-

ційні матеріали складають, виходячи з нормативу цих витрат на 1000

годин роботи приладу (норматив Нт.о, наведений у Табл.2):

г.од.

г.од.

- норматив витрат на поточні ремонти і обслуговування та експлуатаційні

матеріали на 1000 годин роботи приладу, % від його вартості,відповідно для

обох приладів;

- балансові вартосі модернізованого та базового

приладів, г.од

- річний фонд часу використання базового і модернізованого

приладів, годин (п. 4.1);

Річні витрати на амортизацію обрахуються наступним чином:

Інші витрати приймаються у розмірі 2-5% від суми попередніх елементів витрат:

г.од./рік

г.од./рік

Разом загальна сума кошторису річних витрат на експлуатацію

приладу буде становити (ВекН - новий прилад, ВекБ - базовий, г.од./рік :

г.од./рік

г.од./рік

Таким чином остаточно маємо наступний кошторис:

Таблиця 16. Кошторис річних витрат на експлуатацію приладу

Елементи витрат

База Проект

1.Оплата праці оператора

прибориста

2. Амортизація

3. Електроенергія

4. Поточний ремонт,

технічне обслугову

вання та експлуатаційні матеріали

5. Інші втрати

Разом витрат:

Отримавши значення ВекН і ВекБ - відповідно сумарний кошторис на експлуатацію

модернізованого і базового приладу, визначаємо зміну поточних

експлуатаційних витрат споживача, при використанні базового приладу, Век):

г.од.

- нормативний коефіціент окупності капіталовкладень;

- строк служби нового зразка приладу, років

Додатковий ефект у сфері використання приладу обраховується відповідно:

г.од./од. прод.

- ціна конкуруючого зразка приладу, г.од.

- нижня межа проектної ціни модернізованого приладу, г.од.

- інтегральний коефіціент підвищення продуктивності приладу

після модернізації;

- коефіціент зростання строку служби модернізованого приладу;

Отже верхня межа ціни приладу:

Конкретну величину проектної ціни я обираю таким чином, що мають місце

рівнозначні ефекти у споживача і виробника приладу

4.12. Аналіз ефективності нового приладу.

Річний економічний ефект від зростання прибутку виробника:

де, Пн і ПБ - прибуток від реалізації відповідно нового і базового зразків

приладів, г.од.

ВрН - річний випуск модернізованого приладу, од.

Кпв - капіталовкладення виробника, пов'язані з модернізацією та підготовкою

виробництва приладу

Очікуваний прибуток від реалізації модернізованого зразка

визначемо з виведеної нижче формули:

- проектна ціна модернізованого приладу, г.од.;

- повна собівартість приладу, г.од.

Очікуваний прибуток від реалізації базового зразка визначемо з

виведеної нижче формули:

Якщо рентабельність базового приладу задавати в %, то будемо мати рівність:

, де

ПБ і СБ - прибуток і собівартість базового приладу;

З даного рівняння, враховуючи, що отримаємо:

,далі спрощуючи вираз:

Слід відзначити - рентабельність вказуємо у %

Рентабельність базового приладу (РБ) складає 20%, отже можемо обрахувати

прибуток від реалізації базового зразка:

г.од.

Отже річний економічний ефект від зростання прибутку виробника:

г.од.

- нормативний коефіціент окупності капіталовкладень;

Ïèòîìà âàãà1:

- загальна сума витрат на виробництво і освоєння нового приладу та витрати

на підготування і виготовленння спеціального оснащення, г.од.;

- прибуток від реалізації модернізованого зразка, г.од.

- середньорічний випуск приладів, одиниць;

Витрати споживача на 1 вимір базисного і модернізованого приладу складатимуть:

Ïèòîìà âàãà2:

- нормативний коефіціент окупності капіталовкладень;

- загальна сума кошторису річних витрат на експлуатацію приладу (ВекН - новий

прилад, ВекБ - базовий), г.од./рік

Ïèòîìà âàãà4:

- річний випуск продукції, одиниць

- річна експлуатаційна продуктивність модернізаваного та

базового варіантів приладу, виміри у рік

- балансові вартосі модернізованого та базового

приладів г.од.;

Річний економічний ефект споживача від використання одного

модернізованого приладу замість базового складає:

г.од.

- витрати споживача на 1 вимір базисного і модернізованого

приладу

Річний економічний ефект від використання річного обсягу випуску нових

приладів у сфері споживання складає:

- річний випуск продукції, одиниць

4.13. Підсумки виконання роботи.

Підсумком виконання всього комплексу розрахунків є розробка порівняльної

таблиці основних техніко-економічних показників базового і модернізованого

варіантів приладу й висновки щодо доцільності та ефективності реалізації

розглянутого підприємницького проекту.

Таблиця №17. Підсумки.

Страницы: 1, 2