Шпора: Внешнеэкономическая деятельность Украины



РУБРИКИ	Шпора: Внешнеэкономическая деятельность Украины	РЕКЛАМА

Главная

Логика

Логистика

Международное публичное право

Международное частное право

Международные отношения

Авиация и космонавтика

Административное право

Экономико-мат. моделирование

Экономическая география

ПОИСК

Шпора: Внешнеэкономическая деятельность Украины

(стиль роботи, організаційна концепція), зовнішні вимоги (контроль ринку,

гнучкість, ресурсні вимоги, ризик, причетність до міжнародного маркетингу),

попередній досвід.

Способи стратегічного керівництва ЗЕД за ступенем участі головного офісу:

стратегічне планування з свободою розпорядження фінансами, фінансовий

контроль з свободою планування, стратегічний контроль (поєднання пререваг

двох попередніх), холдинг (участь головного офісу мінімальна).

Стратегічні профілі компанії за статусом внутрішнього/зовнішнього ринків:

етноцентризм (зовнішній ринок як поглинач надлишків), поліцентризм (зовнішній

ринок як особлива та самодостаня сфера збуту продукції), регіоцентризм

(зовнішній ринок як сукупність окремих секторів з власними стратегіями),

геоцентризм (розробка універсальної стратегії для єдиного зовнішнього ринку)

19. Управліния ЗЕД на підприємстві

Як правило, під терміном "підприємство" у контексті даного питання розуміють

нефінансову організ-ю, що здійснює міжнародні торговельні операції (експорт-

імпорт). Для здійсн. таких операцій у структ. підпр-ва звичайно орг-ся

спеціальний зовнішньоторг. відділ (ЗТВ). Основні задачі ЗТВ за напрямками

діял-ті такі:

експорт (імпорт) включаючи збір інформ-ї (заявок на імпорт тов-в), здійс-ня

калькуляції цін, підготовка рекламних мат-лів, складання переліку потенційн

спож-чів, підготовка і розсипка оферт, переговори за контрактом та його

укладання, проробка та уклад, агентських угод, забезпеч, упаковки і

транспортув., виконання митних процедур, забезпеч. отримання (здійснення)

платежу, врегул. спірних питань за контактом., участь підпр-ва у виставках і

т.п.

У структ. ЗТВ виділяють 2 групи працівників: групу експорту та групу імпорту,

діяльність яких контролює начальник ЗТВ.

О.Старший спеціаліст ЗТВ по експорту (імпорту): розподіляє обов'язків,

контролює роботу та приймає звітність, звітує перед начальником ЗТВ у цілому по

роботі групи і по окр контрактам, контролює переписку за контрактом, здійс-є

переговори, підготовці та укладання агентських угод і т.д.

1.Спеціаліст по експорту (імпорту), (їх кіль-ть визначається

номенклатурою і загальними обсягами експорту): збирає дані по тов-м , що

плануються до експорту (імпорту); готує і оформлює (збирає) рекламні матеріали;

складає списки потенційних покупців (продавців); здійснює іншу технічну роботу

2. Спеціаліст по транспорту, бере участь у калькуляції цін з урах-ням

транспортування, збирає інформ-ю про правила транспортування, док-цію, визначає

можливі шляхи транспорт-ня експортних та імпортних вантажів;забезпечує

транспорт-ня імпортн/експортних вантажів;

3.Спеціаліст по транспорту і митниці:

бере участь у калькуляції експерта цін з урах-ням митних витрат, Ззбирає

інформ-ю про митні правила і док-цію, встановлює контакти з митницею та веде

з нею роботу, оформлює митні процедури при відправці експортн/отрим-ні

імпорти вантажів.

4.1нокореспондент (відповідає поняттю секретар-перекладач, їх кіль-ть у

ЗТВ залежить від загального обсягу операцій); займається підготовкою рекламних

матеріалів; готує та розсилає запити (оферти); веде переписку за експорт

(імпорти) контрактами; перекладає тексти оферт і контрактів, телексів та

ділових листів, техн і юрид док-цй.

20.Експортно-імпортні операції, їх класифікація і методи здійснення

Це комплекс дій контрагентів різних країн з підготовки, укладення і виконання

торгової, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди екномічного

характеру. Об"єкти: товари, послуги, знання тощо. 0. Основні - безпосередні

операції щодо прав на товар. Забезпечувальні -повязані із переміщенням товару

від продавця до покупця.

1. Основні - зовнішньоторгові (міжнародна торгівля продукцією в

матеріально-речовій формі) -експортно-імпортні (для реалізації чи

виробничого споживання — прямі чи через посередників), ре-екс/ім

(частіше всього призначені для міжнародних торгів, аукціонів, бірж, вивезення

раніше завезеного з метою виграшу в ціні на різних ринках, або ввезення

забракованого товару.)

2. Основні - зовнішньоторгові -промислового співробітництва (поставка

обладнання в рахунок майбутніх доходів, підрядне кооперування, договірне

розмежування, спільне виробництво)

3. Основні - зовнішньоторгові -на давальницькій сировині

4. Основні - орендні - ексім лізинг (лізингова установа покупає товар і

предає його в оренду своєму іноземному клієнтові з правом повернення чи

викупівлі), хайринг, рейтинг

5. Трансфер технологій, ноу-хау тощо; інжиніринг (управлінський,

технологічний, будівельний);

консалтинг, міжнародний перед. і післяпродажний сервіс.

6. Забезпечувальні: транспортні угоди, страхування тощо.

7. Основні - зовнішньоторгові -зустрічної торгівлі (з метою досягнення

ексім балансу):

А) Операції натурального обміну (бартер).

Б) Операція з комерційною компенсацією (бартер у грошовій формі

з можливістю предачі прав 3 особі /світч/)

В) Зустрічні закупки (імпортер закупає експортний товар під зобов’язання

експортера купити певний товар на ринку імпортера, залишивши, таким чином,

частину своєї експортної виручки)

Г) Авансовані закупки (експортер закупає у імпортера певний товар у

якості авансу під обовязок імпортера купити експортний)

Д) "Оффсет" (експортер закупає в імпортера товар в залік експорту)

Метод торгівлі це спосіб здійснення торгового обміну (торгової операції,

або торгової операції). У міжнародній торговій практиці

застосовуються два основних методи торгівлі:

• прямий метод (здійснення операції безпосереднє між виробником і

споживачем): скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику,

знижуються ризик і залежність результатів комерційної діяльності від можливої

несумлінності або недостатньої компетенції посередницької організації. Але:

необхідність достатньої квалафікац., знання ринку, збільш міжнародні ризики.

• непрямий метод (здійснення операції через посередника).

21. Зустрічні (товарообмінні і компенсаційні) операції.

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності

це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або

договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних

(імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом

зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської

діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами,

послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у

готівковій або безготівковій формі.

Комерційна компенсація передбачає взаємну поставку товарів за однакову

вартість. При такій операції кожний партнер (країна) одночасно виступає як

продавець і покупець і виставляє рахунок за свої поставки у грошовій формі.

Умови початкової і зустрічних поставок містяться в одному контракті. В ньому ж

може бути передбачено взаємне задоволення інтересів партнерів в будь-якій іншій

формі, наприклад, чаткова оплата початкової поставки чи інше.

Принципова відмінність - в розрахунках партнерів за свої поставки у грошовій

формі та в тому, що експортер може передати свої зобов'язання із зустрічного

імпорту третій стороні.

При підготовці до здійснення компенсаційної операції експортно-імпортна

фірма країни А направляє своєму контрагенту в країні В список товарів, що вона

хотіла б закупити, їх кількість і ціну та список товарів, які вона

пропонує для компенсації. Після погоджень формуються два остаточні списки

товарів, які є невід'ємною частиною компенсаційної угоди.

Зустрічні закупки. Вони означають зобов'язання експортера закупити чи

забезпечити закупівлю третьою стороною товарів на певну суму в країні

імпортера. Імпортер виставляє закупівлю експортером товару в його країні

обов'язковою УМОВОЮ контракту. Імпортер закупає експортний товар під

зобовязання експортера купити певний товар на ринку імпортера, залишивши гаким

чином, частину свосі експорт лої виручки. Обсяг зустрічних закупок від

загальної суми фіксується в контракті + обовязок ексопртера п'чш.сати контракти

з контрагентами країни-імпортера на обумовлену суму.

Інші операції'. Авансовані закупки (експортер закупає у імпортера певний

товар у якості авансу під обовязок імпортера купити експортний), "Оффсет"

(експортер закупає в імпортера товар в залік експорту), "Свіфт".

22. Регулювання і контроль за здійсненням зовнішньоторгівельних операцій в

Україні.

Регулювання імпорту: тарифне (через ставки митних тарифів, в У - звід ставок на

базі ЄМТ) Нетарифно: кількісні обмеження'.

Квоти - це граничні обсяги певних товарів, які дозволено імпортувати

(експортувати) на терит. країни протягом певного терміну. Квоти бувають

індивідуальними, що обмежують ввезення (вивіз) в одну конкретну країну;

груповими, що встановл. об'єм ввезення (вивозу) в певну групу країн, а також

глобальними, коли імпорт (експорт) обмежується без вказівки країн, на які це

обмеження розповсюдж. Ліцензії - це дозволи на імпорт (експорт) товарів

протягом якогось часу, що видаються компетентн. органами. Ліцензії бувають

генеральними, які представляють собою дозвіл на імпортні (експортні) операції з

визначеними товарами протягом всього терміну дії режиму ліцензування. Крім

того, бувають ліцензії індивідуальні, що дозвол. одному суб'єкту підпр. діял-ті

здійсн. однієї імпортної (експортної) операції по товару, що ліцензується.

Квоти і ліцензії обмежують самостійність підприємців відносно вибору ринку і

об'єму торгівлі.

В Укр.: ДКМ "Про квотування і ліцензування експорту товарів, робіт, послуг":

рішення про запровадж. режиму ліцензування та квотування експорту /імпорту/

приймається КМУ за поданням Мінекономіки з визначенням списку конкр. товарів

/робіт, послуг/, що підпадають під режим ліцензування та квотування, і

строків дії цього режиму; Положення "Про порядок видачі разових

(індивідуальних) ліцензій",

Видача: Управління контрактного обліку і нетарифного регулювання МЗЕЗТорг.

Ліцензія видається з терміном дії, потрібним для здійсн. відповід.

зовнішньоекон. операції. збільшення кількості необхідної документації,

підвищення вимог до якості упаковки і маркіровки, та ін. До нетарифних

методів відносяться також валютні обмеження, пов'язані з використанням

експортної виручки та отриманням ліцензії на право здійснення операцій в

іноземній валюті (ЗУ «Про порядок проведення операцій в іноземній валюті",

ДКМУ "Про систему валютного регулювання і контролю")

Держава може вживати заходів також по припиненню несумлінної конкуренції при

здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, зокрема у разах демпінгу, тобто

продажу товарів по цінах нижче контрактних на міжнародний товарних ринках. У

разі встановлення факту демпінгу може бути застосоване антидемпінгове мито.

Антидемпінгове мито - тимчасовий збір в розмірі різниці між цінами продажу

товару на внутрішньому і зовнішньому ринках, що вводиться імпортуючою країною з

метою нейтралізації негативних наслідків нечесної цінової конкуренції на основі

демпінгу.

Порядок розслідування, розрахунку розмірів тощо - ЗУ "Про захист нац.

товаровиробн. від емпінгованого імпорту", .... субсидійованого,

...застосування спец. заходів щодо імпорту. Органи: Мінекономіки, ДМСУ,

комісія з міжнародної торгівлі.

Торгові договори та угоди, в яких встановлюються принципи торгових

взаємовідносин з іноземними держ., спец. режими, зокрема режим найбільш,

сприяння, чи спец. режим дляСЕЗ.

Встановлення індикативних цін. Регулювання експорту: Акт

Положення про держ. експортний контроль в Укр. від 13.02.98. Органи -Урядова

комісія з політики експортного контролю та Держ. служба експортного контролю

Укр.. Обєкти - товари військового признач я, товари подвійного признач.,

товари, включені до Списків товарів,

Міжнародні передачі якіх підлягають експортному контролю.

??. Порядок здійснення і регулюван. бартерних операцій

ЗУ "Про регулювання бартерних операцій в галузі ЗЕД" Товарообмінна (бартерна)

операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів

експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із

змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок

передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної

діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що

передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у

будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або

безготівковій формі.

У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що

імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються

за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті. Товари, що

імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію

України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних

днів з дати митного оформлення (для високоліквідних товарів - 60 днів,

перевищення лише за наявності індивідуального дозволу). Суб'єкти, які

здійснили експорт або імпорт за б.д. зобов'язані протягом п'яти робочих днів

з дня підписання акта повідомити про це органи д.м.с. України. За кожен день

прострочки за б.д. - 0,3% пені від суми заборгованості.

У разі коли замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за

бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов'язання шляхом

перерахування коштів на рахунок сторони договору, підставою для зняття з

контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором

є подання зазначеним суб'єктом до митного органу довідки уповноваженого банку

про надходження коштів

23. Квотування і ліцензування експорту і імпорту в ЗЕД.

Регулювання імпорту: тарифне(через ставкі митних тарифів “ЕМТ”) та не таріфне

Нетарифне:

кількісні обмеження: Квоти - це граничні обсяги певних товарів,

які дозволено імпортувати (експортувати) на територію країни протягом певного

терміну. Квоти бувають індивідуальними, що обмежують ввезення (вивіз) в одну

конкретну країну; груповими, що встановлюють об'єм ввезення (вивозу) в певну

групу країн, а також глобальними, коли імпорт (експорт) обмежується без

вказівки країн, на які це обмеження розповсюджується Ліцензії - це дозволи на

імпорт (експорт) товарів протягом якогось часу, що видаються компетентними

органами. Ліцензії бувають генеральними, які представляють собою дозвіл на

імпортні (експортні) операції з визначеними товарами протягом всього терміну

дії режиму ліцензування. Крім того, бувають ліцензії індивідуальні, що

дозволяють одному суб'єкту підприємницької діяльності здійснення однієї

імпортної (експортної) операції по товару, що ліцензується.

Квоти і ліцензії обмежують самостійність підприємців відносно вибору ринку і

об'єму торгівлі.

В Україні: ДКМ "Про квотування і ліцензування експорту товарів, робіт,

послуг": рішення про запровадження режиму ліцензування та квотування експорту

/імпорту/ приймається КМУ за поданням Мінекономіки з визначенням списку

конкретних товарів /робіт, послуг/, що підпадають під режим ліцензування та

квотування, і строків дії цього режиму;

Положення "Про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій"

(наказ МЗЕЗТорг), Видача: Управління контрактного обліку і нетарифного

регулювання МЗЕЗТорг. Ліцензія видається з терміном дії, потрібним для

здійснення відповідної зовнішньоекономічної операції.

Ускладнення мітних процедур, збільшення кількості необхідної, підвищення

вимог до якості упаковки і маркіровки, та ін. До нетарифних методів

відносяться також валютні обмеження, пов'язані з використанням експортної

виручки та отриманням ліцензії на право здійснення операцій в іноземній

валюті (ЗУ «Про порядок проведення операцій в іноземній валюті", ДКМУ "Про

систему валютного регулювання і контролю")

Держава може вживати заходів також по припиненню несумлінної конкуренції при

здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, зокрема у разах демпінгу, тобто

продажу товарів по цінах нижче контрактних на міжнародний товарних ринках. У

разі встановлення факту демпінгу може бути застосоване антидемпінгове мито.

Антидемпінгове мито - тимчасовий збір в розмірі різниці між цінами продажу

товару на внутрішньому і зовнішньому ринках, що вводиться імпортуючою країною з

метою нейтралізації негативних наслідків нечесної цінової конкуренції на основі

демпінгу.

Порядок розслідування, розрахунку розмірів тощо - ЗУ "Про захист нац.

товаровиробн. від емпінгованого імпорту", .... субсидійованого, ...застосування

спец. заходів щодо імпорту. Органи: Мінекономіки, ДМСУ, комісія з міжнародної

торгівлі. Торгові договори та угоди, в яких встановлюються принципи торгових

взаємовідносин з іноземними державами, спеціальні режими, зокрема режим

найбільшого сприяння, чи спеціальний режим для СЕЗ. Встановлення

індикативних цін. Регулювання експорту: Акт Положення про державний

експортний контроль в Україні від 13.02.98.

Органи: Урядова комісія з політики експортного контролю та Державна

служба експортного контролю України. Обєкти - товари військового призначення,

товари подвійного призначення, товари, включені до Списків товарів, міжнародні

передачі яких підлягають експортному контролю.

24. Експортно-імпортні процедури, заборони, вимоги

Вимоги в сфері сертифікації Декретом КМУ "Про стандартизацію та сертифікацію"

передбачено сертифікувати імпортовану продукцію, що переміщується через

митний кордон У з метою її подальшого продажу або обміну.

Відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території

України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має

підтверджуватися сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного

сертифіката, виданим або визнаним Державним комітетом України по

стандартизації, метрології та сертифікації або уповноваженим (акредитованим)

ним органом.

Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.

Сертифікація продукції здийснюється уповноваженими на те органами з

сертифікації

підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації

продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього

природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;

створення умов для участі сп.д в міжнародномуспівробітництві та міжнародній

торгівлі.

Обов"язковій сертифікації не підлягають товари, що ввозяться: як дарунок; у

режимі тимчасового ввезення; як гуманітарна і тхн допомога; як інвестиції до

статутного фонду учасників господарської діяльності або на підставі дооворів

про спільну інвест діяльність; для проведення виставок; у режимі реімпорту;

на митні ліцензійні склади;

у режимі імпорту для подальшого реекспорту.

Перелік товарів, що підлягають обов"язковій сертифікації визначений законами

У "Про держ регул імпорту с/г продукції"', "Про якість і безпеку харчових

продуктів і продовольчої сировини", наказами Комітету та постановами КМУ.

Вимоги в . сфері стандартизації. Включає державні стандарти України;

галузеві стандарти; стандарти науково-технічних та інженерних товариств і

спілок; технічні умови, міждержавні стандарти згідно міжнародних договорів.

Містить вимоги щодо: безпеки продукції для життя, здоров'я і майна громадян,

вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні

норми і правила;

метрологічні, норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують

достовірність і єдність вимірювань; положення, що забезпечують технічну

єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування)

продукції тощо. Поширюється на всі п.у.о., с.п.д. незалежно від форм

власності та на відповідну продукцію.

Митні процедури включають: визначення товару згідно митної класифікації

(+ визначення походження товару), митну оцінку із включенням розмірів

встановлених ставок мита (тобто визначення митної вартості товару)

Інші вимоги Ветеренарний контроль здійснюється при ввезенні, вивезенні та

транзиті через теритоорію У тварин, продуктів і сировини тваринного

походження та інших вантажів, фітосанітарний контроль, дозвіл на ввезення

зброї, валюти, фармацевтичних препаратів, відходів, с/г продукціі, тощо.

26. Антидемпінгові обмеження в ЗЕД

Демпінг - метод фінансової нетарифноі торгової політики, що

полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних

цін більш субнормально рівня цін, існуючого в цих країнах Демпінг може

здійснюватися як за рахунок ресурсів окремих фірм, прагнучих заволодіти

зовнішнім ринком своєї продукції, так і за рахунок державних субсидій

експортерам. У комерційній практиці демпінг може набувати одну з наступних

форм:

Спорадичний демпінг - епізодичний продаж зайвих запасів товарів на

зовнішній ринок по занижених цінах.

Навмисний демпінг - тимчасове умисне зниження експортних цін з

метою витіснення конкурентів з ринку і подальшого встановлення монопольних цін.

Постійний демпінг - постійний експорт товарів по ціні нижче справедливої.

Зворотний демпінг - завищення цін на експорт в порівнянні з цінами

продажу тих же товарів на внутрішньому ринку. Взаємний демпінг -

зустрічна торгівля двох країн одним і тим же товаром по занижених цінах.

У основі демпінгу звичайно лежить ринкова ситуація, при якій еластичність

попиту по ціні на внутрішньому ринку нижче, ніж на зовнішньому. Це

дозволяє фірмам, що мають відносно монопольне положення на внутрішньому ринку,

продавати свої товари по більш високих цінах, ніж на зовнішньому ринку, де

попит більш еластичний по ціні і де конкуренція вище. Демпінг заборонений як

міжнародними правилами в рамках ВТО, так і національними антидемпінговими

законами багатьох країн. Для захисту від навмисного демпінгу країни

використовують антидемпінгове мито. Антидемпінгове мито - тимчасовий збір в

розмірі різниці між цінами продажу товару на внутрішньому і зовнішньому ринках,

що вводиться імпортуючою країною з метою нейтралізації негативних наслідків

нечесної цінової конкуренції на основі демпінгу.

Ставку антидемпінгового мита звичайно визначають одним з наступних способів:

0. Як різницю в ціні, по якій товар реально продається на ринку експортуючої

країни і на ринку що імпортує.

1.Як різницю в ціні, по якій товар повинен був би продаватися на ринку

експортуючої країни, і ціни, по якій він реально продається на ринку

імпортуючої країни. Потенційна ціна продажу товару на ринку експортера

встановлюється на базі суми витрат виробництва, загальних витрат, прибутку на

продаж на внутрішньому ринку і вартості упаковки і транспортування товару в

імпортуючу країну

27. Сертифікація товарів при імпорті

Вимоги в сфері сертифікації Декретом КМУ "Про стандартизацію та

сертифікацію" передбачено сертифікувати імпортовану продукцію, що переміщується

через митний кордон У з метою її подальшого продажу або обміну.

Відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території

України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має

підтверджуватися сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного

сертифіката, виданим або визнаним Державним комітетом України по

стандартизації, метрології та сертифікації або уповноваженим (акредитованим)

ним органом.

Сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.

Сертифікація продукції здийснюється уповноваженими на те органами з

сертифікації

підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації

продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього

природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;

створення умов для участі с.п.д. в міжнародномуспівробітництві та міжнародній

торгівлі.

Обов"язковій сертифікації не підлягають товари, що ввозяться: як дарунок; у

режимі тимчасового ввезення; як гуманітарна і тхн допомога; як інвестиції до

статутного фонду учасників господарської діяльності або на підставі дооворів

про спільну інвест діяльність; для проведення виставок; у режимі реімпорту;

на митні ліцензійні склади;

у режимі імпорту для подальшого реекспорту.

Перелік товарів, що підлягають обов"язковій сертифікації визначений законами

У "Про держ регул імпорту с/г продукції", "Про якість і безпеку харчових

продуктів і продовольчої сировини", наказами Комітету та постановами КМУ.

28. Антимонопольні заходи в ЗЕД

Згідно ЗУ "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної

конкуренції у підприємницькій діяльності" монопольне становище - це домінуюче

становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або

разом з іншими суб'єктами господарювання обмежувати конкуренцію на ринку

певного товару. Монопольним визнається становище суб'єкта господарювання,

частка якого на ринку певного товару перевищує 35 відсотків.

Відповідно: монопольна діяльність, монопольна ціна, монопольне утворення

Зловживання монопольним становищем:

1. нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне

становище, або додаткових умов, що не відносяться до предмета договору

2. обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів,

що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку

чи встановлення монопольних цін;

3. часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлітовару при

відсутності альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели або

можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення

монопольних цін;

4. інші дії, що призвели або можуть призвести до створення перешкод доступу

на ринок інших суб'єктів.

5. встановлення дискримінаційних, монопольно-високих чи низьких цін.

Антимонопольні заходи:

1. Контроль за створенням, реорганізацією (злиттям, приєднанням), ліквідацією

с.п.д.

2. Контроль за придбанням, передачею в оренду майна

3. Примусовий поділ монопольних утворень (при організаційно-технологічній

можливості)

4. Накладання штрафів, адмін. відповідальності, вилучення незаконно

одержаного прибутку

Орган в Україні: Антимонопольний комітет

29. Товарна номенклатура ЗЕД і порядок її застосування

Основа - Гармонізована система опису і кодування товарів та Комбінована

тарифно-статистична номенклатура ЄС. Суть - основа системи мір державного

регулювання ЗЕД. Правильне застосування – правильне встановлення митних

ставок тощо. Порушення правильного застосування шляхом неправильного

позиціювання

товару, зазначення неправильних даних у митній декларації - відповідальність

згідно чинного законодавства. Основний принцип – однозначне віднесення товару

до тієї чи іншої групи. Цілі — розвиток міжнародної торгівлі,

зменшення видатків, уніфікація комерційних та митних документів.

Рівні класифікації: розділи, групи, підгрупи, товарні позиції, субпозицй,

підсубпозицїї. Крітерії диференціації: походження, різновид матеріалу, хім.

склад.(сировинна ознака), призначення. Порядок розташування для сировинної

групи - ступінь обробки. Кодування здійснюється 9-значним циферним кодом.

Механізм практичного позиціювання - за Основними правилами ТН ЗЕД. (6

правил)

0. Назви груп, підгруп і т.д. – лише для зручності. Юридичну силу має

лише зміст текстів товарних позицій;

1. Будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції певного товару дійсне і

для недоукомплектованих товарів, за умови, що при доукомплектуванні, даний

товар буде мати ті ж самі характеристики, що й готовий;

2. Товари, які не можна однозначно віднести до тієї чи іншої позиції,

відносятся тоді за принципом найбільшої подібності

3. тощо.

30. Операції з давальницькою сировиною в ЗЕД

Суть операцій на давальницькій сировині як різновиду операцій зустрічної

торгівлі полягає у підписанні контракту між контрагентами про перероблення

сировини з оплатою за перероблення частиною виробленої продукції.

Згідно ЗУ "Об операциях с давальческим сырьем в ВЭД"

1. давальческое сырье - сырье, материалы, полуфабрикаты, комплектующие ввезенные

на таможенную территорию Украины иностранным заказчиком (или закупленные

иностранным заказчиком за иностранную валюту в Украине) либо вывезенные за ее

пределы украинским заказчиком для использования при изготовлении готовой

продукции с последующим возвращением всей продукции или ее части в

страну владельца или вывозом в иную страну.

2. Критерий: К операциям с давальческим сырьем во внешнеэкономических

отношениях принадлежат операции, в которых сырье заказчика, на конкретном

этапе его переработки, составляет не менее 20 процентов общей стоимости

готовой продукции;

ДС, ввозимые на территорию Украины

1. ДС., ввозимое на таможенную территорию Украины иностранным заказчиком,

облагается ввозной пошлиной по ставкам Единого таможенного тарифа Украины,

налогами и сборами, которые взимаются в случае ввоза товаров.

2. Основанием для таможенного оформления ДС, ввозимого на таможенную

территорию Украины, является представление украинским исполнителем органу

таможенного контроля копии указанного векселя, авизованного ГНИ по

местонахождению исполнителя.

3. Основанием для таможенного оформления готовой продукции, изготовленной с

использованием давальческого сырья, ввезенного на таможенную территорию

Украины, и вывозимой с этой территории, является представление украинским

исполнителем органу таможенного контроля копии векселя и копии ввозной

грузовой таможенной декларации.

ДС, закупаемое на тер. У. Давальческое сырье может закупаться иностранным

заказчиком на таможенной территории Украины у субъекта предпринимательской

деятель ности Украины за иностранную валюту. Период осуществления операций с

давальческим сырьем, закупленным иностранным заказчиком за иностранную валюту

на таможенной территории Украины у субъектов предпринимательской

деятельности, составляет 90 дней. ДС, вывозимое с территории Украины 1. ДС,

не облагаемое вывозной (экспортной) пошлиной, налогами и сборами, вывозится с

таможенной территории Украины на основании представления украинским

заказчиком органу таможенного контроля письменного обязательства по возврату

в Украину готовой продукции, изготовленной из этого сырья (или возврата в

Украину валютной выручки от реализации готовой продукции), не позднее чем

через 90 календарных дней с момента оформления вывозной грузовой таможенной

декларации. Расчеты за переработку, обработку, обогащение или использование

давальческого сырья могут производиться в денежной форме, путем выделения

части давальческого сырья или готовой продукции либо с использованием трех

форм одновременно при согласии заказчика и исполнителя.

31. 1. Торгівсльно-посеред. операції

ТОП - операції, пов'язані з купівлею та продажем товарів, які виконуються за

дорученням виробника-експортера незалежним від нього торговим посередником

на основі угоди або доручення. До торгово-посередницьких належать фірми, які

в юридичному та господарському відношенні не залежать від виробника чи

споживача товару. Вони діють заради прибутку.

Переваги: 1. Фірма-експортер у такому разі не вкладає значних коштів у

організацію збутової мережі на території країни-імпортера. 2. Вони звільняють

експортера від багатьох турбот, пов'язаних із реалізацією товару

пристосовуючись до вимог ринку.З. Суттєвим є використання капіталу

торгово-посередницьких фірм на основі коротко- та довгострокового кредитування.

Недоліком є те, що експортер позбавлений безпосередніх контактів із

ринками збуту і повністю залежить від добросовісності посередника.

• Торгові фірми здійснюють операції щодо перепродажу товарів від свого

імені і за свій рахунок. Юридичне оформлюють договори купівлі-продажу. Серед

таких виділяють:

торгові доми, експортні фірми, імпортні фірми (ділери, оптові ділери),

дистрибютери (те саме, що й ділер

+ спеціальна угода на ексклюзивне право продажу на даному ринку), брокери

(зводять покупців з продавцями не беручи безпосередньої участі в операції).

• Торгові представники - на основі угоди представляють інтереси

довірителя на певному ринку за обумовленою номенклатурою товарі (функції

моніторингу, збору інформації, пошуку покупців, створення іміджу). Повірені

— на основі разової, спеціальної чи генеральної довіреності отримують право

здійснювати операції від імені та за рахунок довірителя. Агенти діють

на ринку в інтересах і від імені експортерів або імпортерів, т. е. принципалов.

У агентських угодах звичайно обумовлюються повноваження посередників за

найбільш істотними умовами зовнішньоторгівельних операцій, а також додаткові

зобов'язання агентів

• Комісіонери дістають право підшукувати партнерів і підписувати з ними

контракти від свого імені, але за рахунок продавця або покупця (комітентів),

які несуть комерційні ризики. Перед третіми особами комісіонери виступають як

продавці. Важлива умова — повноваження комісіонера в договорі комісії

(встановлюються орієнтовні параметри операцій, за межі яких комісіонер не має

права виходити). Іноді застосовують договри комісії на умові делькредере —

тобто предбачається в разі необхідності взяття комісіонером додаткових

зобовязань (наприклад надання покупцю товарного кредиту за власний кошт), що,

відповідно, збільшує розмір комісійних.

• Консигнаія. Експортер (консигнант) постачає товар на склад посередника

(консигнатора) для реалізації на ринку протягом певного терміну. Консигнатор

здійснює платежі консигнанту по мірі його реалізації зі складу. При простій

консигнації після протстрочення встановленого строку реалізації, консигнант має

право відчуджити непроданий товар та використати банківську гарантію

консигнатора для покриття власних збитків. При частково поверненій

консигнації консигнатор зобовязуеться викупити залишки непроданого товару у

консигнаннта після закінчення строку у кількості та за ціною встановленою

попередньо. При беповоротній консигнації всі залишки непроданого товару

залишаються у консигнатора. Неодмінною умовою консигнаційної угоди є збереження

за консигнантом права власності на товари до їх реалізації покупцям.

31.2. Особливості здійснення та регул. Торговельно-посерсдн. операцій.