История родов

История родов

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Кафедра акушерства та гінекології №3

Зав. кафедри: пр. ГАЛОТА В.Я.

Викладач: КАРПАНЬ Л.І.

ІСТОРІЯ

ФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОЛОГІВ

*******************

Куратор: студентка IV курсу

3 медичного факультету

Моргун О.Ю.

Київ 1998

I. Паспортні дані (загальні данні про породілля)

Прізвище: ***, Ім’я: ******, По батькові: **********;

Вік: 20 років; Професія:інженер; Місце роботи: тимчасово не працює;

Місце проживання: м. Київ,

*************************************************;

Дата народження: **.**.78 р.

Дата вступу до клініки: 08.10.98 р. в 22:05.

Діагноз при вступі: Вагітність перша, 39 тижнів. Головне предлежання.

Скарги вагітності: Скаржется на переймоподібний біль внизу черева,

тривалістю 15-20 секунд з перервою 10-12 хвилин.

II. Анамнез.

2.1 Спеціальний анамнез.

Перша менструація була у 13 років, установилась у13 з половиною років,

по 5 днів через 28 діб. Кількість втрачаємої крові помірна. Болі під час

метструації не виникали. Характер менструації після початку статевого

життя, пологів не змінився. Початок статевого життя з 17 років. Остання

менструація була 28.12.97 р. Перше ворушіння плоду 05.05.98 р. Опущення

черева відбулося 27.09.98 р.

Вираховування строку пологів.

1. По овуляції - від першого дня очікуванної овуляції, але менструації, яка

не наступила - 14 днів -16 днів та + 273 дня;

Очікувана овуляція 01.11.97 р. -14 днів -16 днів + 273 дня = 08.10.98 р.

2. По формуле Негеля: від першого дня останньої менструації - 3 місяця + 7

днів: 28.12.97 р. –

3 місяця + 7 днів = 4.10.98 р.

3. По даті першого ворушіння, перше ворушіння + 20 тижнів (5 акушерських

місяців).

4. По допологовій відпусці, яка надасться у 32 тижня.

5. По данним УЗД 15.10.98 р.

Час який пройшов від початку статевого життя до вагітності становить 3

роки. Користувалась протизаплідними засобами (презервативом).

Вагітна перший раз.

Перебіг данної вагітності був добрий, токсикоза вагітних ускладнень

вагітності не було.

Відвідувала жіночу консультацію, перша явка 16.03.98 р.

Дані обмінної карти.

*********************.

Вік: 20 років; Професія: інженер; Місце роботи: тимчасово не працює;

Місце проживання: м. Киів, ****************************************.

Дата народження: **.**.78 р.

Остання менструація 28.12.97 р.

Перша явка 16.03.98 р., 10-11 тижнів. За весь час вагітності жінка

зверталась в жіночу консультацію в I-й половині вагітності один раз в

місяць, в II-й половині – до 30 неділь – один раз в дві неділі, а після 30

неділь – один раз в 10 днів.

Фактори ризику вагітної: вища освіта.

Середня прибавка в масі тіла за вагітність – 9-11 кг.

Група крові А(ІІ) Rh”+”;

Реакція Васермана (перша) від 15.03.98 р. (-);

Реакція Васермана (друга) від 21.06.98 р. (-);

Реакція на Австралійський антиген (перша) від 15.03.98 р. (-) за № 3519;

Реакція на Австралійський антиген (друга) від 21.08.98 р. (-) за № 7284;

Реакція на ВІЛ від15.03.98 р. (-)

Обхід спеціалістів:

терапевт – здорова;

невропатолог – здорова;

офтальмолог – vis [pic]=1, очне дно без особливостей;

отоляринголог – здорова;

стоматолог – порожнина роту санована

|Стан |876 |543 |21 |12 |345 |678 |

|зубів: | | | | | | |

| |з с з |з з з |з з |з з |з з с |з з з |

| |876 |543 |21 |12 |345 |678 |

| |з з з |с з з |з з |з з |з з з |з з з |

Лабораторні дослідження:

|Аналіз крові загальний від: |18.03.98 р. |06.05.98 р. |28.07.98 р. |

|Ерітроцити |З.8*109 /л |4.0*109 /л |4.1*109 /л |

|Нb |107 г/л |110 г/л |115 г/л |

|Кольоровий показник |0.9 |1 |1 |

|Ретикулоцити |0.3% |0.4% |0.4% |

|Тромбоціти |З10*109 /л |З40*109 /л |З20*109 /л |

|Лейкоцити: | | | |

|Базофіли |0-1% |0-1% |0-1% |

|Еозінофіли |3% |6% |4% |

|Паличкоядерні нейтрофіли |4% |3% |5% |

|Сегментоядерні нейтрофіли |50% |45% |60% |

|Моноцити |7% |7% |7% |

|Лімфоцити |29% |25% |35% |

|ШОЕ |10 мм/год |13 мм/год |40 мм/год |

|Гематокрит |41% |45% |46% |

|Аналіз сечі загальний |18.03.98 р. |06.05.98 р. |28.07.98 р. |

|від: | | | |

|Кількість |200 мл |140 мл |210мл |

|Колір |солом’яно-жовти|солом’яно-жовтий|солом’яно-жовти|

| |й | |й |

|Прозорість |прозора |прозора |прозора |

|Білків |нема |нема |нема |

|Відносна щільність |1017 |1015 |1016 |

|Сахар |від’ємний |від’ємний |від’ємний |

|Ацетон |нема |нема |нема |

|Ацетооцетова кислота |нема |нема |нема |

|Жовчні пігменти |нема |нема |нема |

|Уробілін |нема |нема |нема |

|Індікан |нема |нема |нема |

|Осад |нема |нема |нема |

|РН |5.6 |6.3 |5.7 |

|Плоский епітелій уретри|2 у п.з. |1 у п.з. |2 у п.з. |

|Перехідний епітелій |1 у п.з. |1 у п.з. |1 у п.з. |

|Нирковий епітелій |нема |нема |нема |

|Лейкоцити |2-3 у п.з. |2-3 у п.з. |2-3 у п.з. |

|Ерітроцити |1 у п.з. |нема |1 у п.з. |

Коагулограма

|Протромбіновий індекс |80 – 100% |

|Час рекальціфікації плазми |60 – 120 с |

|Тромботест |IV – V ступінь |

|Фібриноген |5.9 – 11.7 мкмоль/л |

|Фібриноген В |негативний |

|Фібринолітична активність |183 – 263 хв. |

|Толерантність плазми до гепарину |3 – 6 (7 – 11) хв. |

|Час згортання крові по Лі-Уайту |5 – 10 хв. |

|Тривалість кровотечі по Дюка |до 4 хв. |

|Ретракція кров’яного згустку |44 – 65% (індекс ретракції 0.3 – |

| |0.5) |

Біохімія крові

|Азот залишковий (небілковий) |14.28 – 25 ммоль/л |

|Сечовина |3.33 – 8.32 ммоль/л |

|Креатинин |53 – 106.1 мкмоль/л |

|Креатин |45.75 – 76.25 мкмоль/л |

|Сечова кислота |0.12 – 0.38 ммоль/л |

|Білок загальний |65 – 85 г/л |

Аналіз виділень.

Від 21.07.98 р.: - 2 ступінь чистоти: 10-20 лейкоцитів в полі зору,

еритроцитів немає, флора коккова Грам позитивна, в помірній кількості.

Гонококків, трихомонад не виявлено.

20.09.98 р.: - 2 ступінь чистоти: лейкоцитів 15 у п.з., поодинокі

еритроцити, флора коккова Грам позитивна, в помірній кількості. Гонококків,

трихомонад не виявлено.

Кал на яйце глист 22.05.98 р. - не виявлено.

Артеріальний тиск.

|Дата |права рука |ліва рука |

|18.03.98 |125/75 |125/75 |

|16.04.98 |125/60 |125/60 |

|06.05.98 |120/75 |120/75 |

|27.06.98 |130/75 |130/75 |

|13.07.98 |125/60 |125/60 |

|23.07.98 |130/80 |130/80 |

|10.06.98 |125/60 |125/60 |

|25.08.98 |120/75 |120/75 |

|05.09.98 |130/75 |130/75 |

|17.09.98 |125/60 |125/60 |

|01.10.98 |120/70 |120/70 |

Ультразвукове дослідження від 31.03.98 р. за №1777: один живий плід,

передній вигляд, розташований повздовжньо, перша позиція, відповідає на 16

тижнів. Вродженних вад розвитку не виявлено. Вагітність прогресує. Дата

передбаченного строку пологів - 15.10.98 р.

від 15.06.98 р. за.№ 3402: один живий плід, передній вигляд,

розташований повздовжньо, перша позиція, відповідає на 26 тижнів.

Вродженних вад розвитку не виявлено. Вагітність прогрєсує. Дата

передбаченного строку пологів -15.10.98 р.

Психопрофілактична підготовка породіллі до пологів.

Система психопрофілактичної підготовки породіллі до пологів розроблена

К.І. Платоновим та І.І. Вельвовським. В основі – вчення про сутність

пологового болю. Під час пологів виникають умови, що сприяють подразненню

закінчень нервових волокон та нервових сплетень, розташованих в матці (в

тому числі біля внутрішнього та зовнішнього зіву цервікального каналу),

параметрії, крижово-маткових, головних (кардіальних) та круглих зв’язках

матки. В періоді вигнання виникає подразнення нервових закінчень,

розташованих у тканинах тазового дна та зовнішніх статевих органів.

Подразнення інтерорецепторів виникає внаслідок стиснення скоротливою

мускулатурою матки, здавлення передлежачою частиною плоду, розтягнення

зв’язок при сильних переймах та потугах. Джерелом виникнення пологового

болю являється також стиснення (при потугах) кровеносних судин, стінки яких

мають барорецептори.

У виникнені пологового болю велике значення має подразнення нервових

елементів шийки матки в процесі згладжування її та розкритті зовнішнього

зіву. Больові подразення з матки потрапляють до ЦНС, досягають РФ та

зорового бугра; звідти больові імпульси потрапляють до кори великого мозку,

де больові подразнення, які сприймають нервові закінчення, перетворюються в

больові відчуття. Відчуття болю (пологового) є результатом дії кори

великого мозку. Під час проведення больових подразнень до ЦНС виникає

відображення болю на поверхні тіла внаслідок передачі збудження від

спінальних гангліїв симпатичної нервової системи в бокові рога спинного

мозку та відповідні ділянки тіла. Відображення болю виникає у нижньому

відділі черева крижово-поперековій ділянці, у паху, у верхніх відділах

стегон.

Істотне значення має положення, що в формуванні пологового болю крім

подразнення нервових закінчень матки приймає участь умовно-рефлекторний

компонент, зв’язаний з впливом на другу сигнальну систему, а також визнання

ведучої ролі великого мозку у виникненні больового відчуття.

Мета психопрофілактичної підготовки жінок до пологів – зняти

психогенний компонент пологового болю та срияти утворення нового уявлення

про пологи як про сприятливий фізіологічний процес, при якому біль не

обов’язковий. Вплив на кору великого мозку в процесі психопрофілактичної

підготовки сприяє зменшенню больового відчуття.

Жінок слід переконувати в можливості безболісної течі її пологів за

умови правильної поведінки. В процесі психопрофілактичної підготовки жінок

навчають спокійній та активній поведінці під час пологів. Її знайомлять з

основними відомостями про фізіологію пологів, їх клінічне протікання, а

також з відчуттям, що виникає в різні періоди пологів.

Психопрофілактична підготовка до пологів складається з переліку дій,

необхідних для проведення з самого початку вагітності, особливо за чотири

тижні до пологів та під час їх протікання. З 35 – 36 тижнів вагітності з

жінкою проводять спеціальні заняття, під час якіх її знайомлять з

протіканням пологів, навчають правильній поведінці та прийомам, яки

сприяють знечуленню пологів.

Заняття 1.

Вагітній жінці повідомляють короткі знання про анатомічну будову

жіночих статевих органів, про зміни, які відбуваються в організмі під час

вігітності. Пологі висвічують як нормальний фізіологічний акт, розповідають

про три періоди пологів. Знайомлять жінку з особливостями першого періоду

пологів, дають поняття про схватки, їх продовження та регулярність,

підкреслюють фізіологічний характер змін, зв’язанних з розкриттям шийки

матки, роз’яснюють роль плідного міхура, околоплідних вод. Звертають увагу

на те, що пологи потребують затрати фізичних сил. Тому важливо, щоб жінка

під час пологів зберегла сили до вирішального моменту - вигнання плоду.

Заняття 2.

Розповідають, як повинна поводити себе жінка при появі потуг, та підчас

всього першого періода пологів. Вагітних навчають слідуючим спеціальним

фізичним заходам, що сприяють правильній течії пологів та зниженню больових

відчуттів.

1. Лежати спокійно.

2. Під час схваток глибоко та ритмічно дихати.

3. Сполучати вдох і видох з легким погладжуванням нижньої половини черева

кінчиками пальців двох рук, проводячи їх від середньої лінії черева над

лобком зовні та вверх.

4. Погладжувати шкіру у крижово-поперековій області сполучаючи з диханням.

5. Притискуваті шкіру до внутрішньої поверхні гребня клубової кістки біля

двох передньоверхніх остей та у зовнішніх кутів крижового ромбу. При

натискуванні біля передньоверхніх остей долоні розташовують вздовж стегон,

натискування ж виконується кінцями великих пальців. Натискування у

зовнішніх кутів крижового ромбу виконується підкладанням рук породіллі,

стиснутих у кулаки.

6. Рахувати перейми.

7. В паузах між переймами відпочивати, та при змозі дрімати. Вагітні жінки

повинні добре опанувати заходи та точно виконувати їх в послідовності,

визначеній персоналом.

Заняття 3.

Вагітних жінок знайомлять з протіканням пологів у другому і третьому

періодах та характером відчуття породіллі. Радять раціональні положення

напочатку та вкінці періоду вигнання. Навчають, як затримувати дихання при

потугах, що для посилення потуг потрібно після глибокого вдиху затримувати

дихання на 10-15 секунд, що сприяє посиленню м’язевого напруження. Навчають

вірному диханню та розслабленню всіх м’азів для зменшення сили потуги в

момент виведення головки. Знайомлять з плином післяпологового періоду,

довжиною та характером перейм.

Заняття 4.

На тему “Радість материнства”. Породіллі розповіли, як підготувати

молочні залози до годування малюка груддю, знайомлять з правилами особистої

гігієни, ще раз наголошують на необхідність виконання лікувальної

гімнастики, патронажу дитини.

Заняття 5.

Коротко повторюють все вивчене на попередніх заняттях, перевіряють

засвоєні жінками засоби. Знайомлять з порядком та умовами в пологовому

будинку, з обов’язковими та можливими маніпуляціями під час пологів

(зовнішнє та піхвинне дослідження, внутрішньновенне введення глюкози,

дихання киснем та інше). Пояснюють необхідність суворого виконання всіх

вказівок медичного персоналу, регулярного харчування під час пологів.

Поняття про знечулення пологів.

Психопрофілактичний метод підготовки вагігних до пологів розробляють у

таких напрямках:

1. Доповнення фізичними вправами для вагітних. Це відбувається у 4

етапи:

1) навчають вагітну правильно тримати тіло, дихати (грудне, черевне і

змішане), розслаблювати окремі групи м’язів, стежити за пульсом, диханням

(самоконтроль);

2) виконання простих гімнастичних рухів і вправ;

3) засвоєння рухових навичок для виконання вправ (положення на спині,

на боку);

4) закріплення одержаних навичок і вдосконалення вправ. Ці вправи

допомогають розслабити м’язи тіла, що сприяє економії власних сил і

забеспечує повноцінний відпочинок у проміжках між переймами.

2. Аутогенне тренування, самонавіювання на ослаблення больових

відчуттів з урахуванням соматичної та акушерської патології.

3. Призначення безсольової дієти, яка прискорює пологи, запобігає

слабкості пологової діяльності.

4. Проведення сеансів декомпресії (сприяє зниженню больових відчуттів).

5. Призначення фізметодів, наприклад, ультрафіолетового короткочасового

опромінювання.

Медикаментозні засоби знечулення пологів.

Медикаментозні препарати для знечулення пологів повинні відповідати

таким вимогам:

1) бути ефективними;

2) не мати негативного впливу на організм матері і плоду, на пологову

діяльність і на перебіг післяпологового періоду;

3) бути простими і доступними.

Знечулення фармакологічними засобами починають за наявності регулярних

перейм і розкриття зіву шийки матки на 3 - 4 см. При цьому слід враховувати

ускладнення вагітності і пологів.

Найдоцільніше поєднувати анальгетичні і спазмолітичні засоби, а також

антигістамінні препарати.

Вибір методу знечулення пологів індивідуальний і залежить від ступеня

психомоторного збудження, супутньої акушерської і єкстрагенітальної

патології, стану плоду і періоду пологів.

Знечулення в першому періоді пологів здійснюється в трьох напрямках:

1) 3 початком пологової діяльності для прискорення розкриття шийки

матки призначають спазмолітичні засоби: но-шпу (по 2 мл 2 % розчину),

естоцин (по 2 мл 1 % розчину), анальгін (по 5 мл 50 % розчину

внутрішньовенне або внутрішньом’язево), спазмолітин (по 0,05 -0,1 г

всередину після їди). Вказані спазмолітичні засоби призначають по черзі

через кожні 30 хвилин.

За ригідності шийки матки її обколюють такою сумішшю: 40 мл 0,5%

розчину новокаїну + 2 мл 2 % розчину но-шпи + 64 УО лідази.

Якщо породілля дуже стомилась, їй влаштовують медикаментозний (на 4 - 5

годин) сон. Для цього внутрішньовенне вводять 20 мл 20 % розчину натрію

оксибутирату.

2) Для скорочення тривалості пологів, особливо при слабкості пологової

діяльності, призначають стимуляцію за допомогою внутрішньовенного

крапельного введення 1 мл (5 ОД) окситоцину, або 1 мл 0,1 % розчину

простенону, або 1 мл динопросту на 250 - 300 мл 5% розчину глюкози.

Якщо пологи затримуються, то на тлі внутрішньовенної стимуляції, в

шийку матки або в сідницю внутрішньом’язево вводять 20 000 – 30 000 ОД

естрадітолу дипропіонату, змішанного з 1 мл ефіру для наркозу. При

відкритті шийки матки на 6 - 8 см треба зробити амніотомію (прокол

навколоплідного міхура).

3) Знечулення власне анальгетичними препаратами. Для знечулення у

перший період пологів використовують предіон для ін’єкцій (500 мг

внутрішньовенно на 20 мл 0,5 % розчину новокаїну або 5 % розчину глюкози) і

похідні гамма-оксимаслянної кислоти (ГАМК)

- натрію оксибутірат (20 мл 20% розчину внутрішньовенно або всередину у

вигляді сухої речовини). Сон настає через 4 - 7 хв і триває від 1 до 4

годин.

Слід зазначити, що предіон для ін’єкцій не слід використовувати при

гіпоксії плоду і переношеній вагітності (пригнічує біоенергетичну функцію

плаценти). Натрію оксибутерат нормалізує пологову діяльність, не впливає на

плід, але у разі високого артеріального тиску його використовувати не

рекомендується. Добрі наслідки дає поєднання таких препаратів, як анальгін

(4 мл 50 % розчину), но-шпа (2 мл 2 % розчину).

Із газових анестетичних засобів широко використовують азоту закис натлі

спазмолітичних препаратів. Знечулення у 2 період пологів: використовутоть

інгаляції азоту закису, пудендальну анестезію 0,25 % розчином новокаїну, за

показаннями епізіотомію. У разі накладання щипців та ручного відокремлення

плаценти внутрішньовенне вводять пропанідид (10-20 мл).

При знечуленні пологів препарати певним чином діють і на плід, тому

треба проводити профілактику гіпоксії плоду.

Правильне знечулення пологів - один з методів запобігання багатьом

ускладненням, що спостерігаються при нераціональному веденні пологів у

матері і плоду.

Особливого значення надають знечуленню пологів при деяких видах

акушерської патології.

1. При допологовому відходженні навколоплідних вод застосовують всі

описані вище методи знечулення. Обов’язково призначають спазмолітичні й

протигістамінні препарати (димедрол, дипразін, но-шпа).

2. У разі слабкості пологової діяльності і затяжних пологах призначають

натрію оксибутират у поєднанні із антигістамінними анальгетичними і

спазмолітичними препаратами. Одночасно стимулюють пологову діяльність. Для

профілактики гіпоксії плоду внутрішньовенно вводять сигетин або дипіридамол

(2 - 4 мл 1 - 2 % розчину).

3. При піздньому гестозі вагітних можно призначити внутрішньовенне

натрію оксибутират, але в поєднанні з гангліоблокуючими препаратами

(пентамін - 60 мг; димекалін - 10 мл), але при цьому треба контролювати

артеріаьний тиск. У другому періоді пологів вводять трихлоретилен для

наркозу, азоту закис, призначають пудендальну анестезію.

4. При захворюванні серця, печінки, нирок можна застосовувати всі

методи, але треба бути особливо обережними з препаратами фанотіазинового

ряду (фторотан, трихлоретилен для наркозу).

5. При передчасних пологах треба призначити внутрішньом’язево магнію

сульфат (10-20 мл 25 % розчину). У другому періоді пологів ефективна

пудендальна анестезія. У разі медикаментозної депресії плоду з легень

відсмоктують слиз, проводять штучну вентиляцію легень, у пупкову вену

вводять етимізол (0,3 - 1 мл 0,3 % розчину), еуфілін (0,5 -1 мл 2,4 %

розчину), 7 % розчин натрію гідрокарбонату (7 - 8 мл) внутрішньовенно,

кальцію хлорид (2 - 3 мл 10% розчину).

Медикаментозна підготовка до пологів.

Компексна медикаментозна підготовка вагітних до пологів (за 7 - 10

діб). Призначають гормональні і медикаментозні препарати для збільшення

енергетичних ресурсів і підготовки організму до пологів. До них належать:

1) естрогени (по 300 - 500 МО на 1 кг тіла внутрішньом’язево);

2) серотоніну адипінат (по 10-20 мг, внутрішньом’язево через добу, 4

ін’єкції на курс) - стимулює матковий кровообіг;

3) галоскорбін (по 1г всередину 3 рази на добу) - сприяє накопиченню

актоміозину в матці, посилює сенсибілізуючу дію естрогенів на м’язи матки;

4) кислота глутамінова (по 1 мг 3 рази на добу всередину) - збільшує

активність окисних ферментів. Після прийому препарату слід прополоскати рот

2 % розчином натрію гідрокарбонату;

5) кальцію хлорид (по 10 мл 10 % розчину з 20 мл 40% розчину глюкози,

щодня внутрішньовенне) - посилює АТФ-азну активність актоміозину. При

дефіциті в організмі кальцію не діють окситоцин, серотонін.простогландини;

6) калію хлорид (по 1 столовій ложці 10 % розчину 3 - 4 рази на добу).

Недостатність калію і кальцію зумовлює слабкість пологової діяльності;

7) тіамін (по 1 мл 5% розчину внутрішньом’язево, щодня) - посилює АТФ-

азну активність актоміозину;

8) альбумін (по 100 мл 10 % розчину внутрішньовенне, через 1 добу) - у

разі гіпопротеїнемії.

2.2. Загальний анамнез.

Породілля народилася від других пологів. Вагітність протікала без

ускладнень та патології. Пологи були фізіологічні. Дитина, росла та

розвивалась добре, в розумовому та фізичному розвитку від одноліток не

відставала. В дитинстві хворіла на вітрянку. Венеричними захворюваннями,

туберкульозом, хворобою Боткіна, ревматизмом не хворіла.

Житлово-побутові умови, характер харчування, матеріальна

забезпеченність добрі.

Шкідливих звичок не має.

Алергологічний анамнез необтяжний.

Спадковість: родичі хворіють на гіпертонічну хворобу.

Чоловік здоровий, шкідливих звичок не має. ФОГТ 21.09.98 р.: легені,

органи грудної клітини, середостіння, діафрагма без змін.

III. Об’єктивні дослідження.

Стан жінки задовільний. Свідомість ясна. Положення у ліжку активне.

Будова тіла нормостенічна. Шкіра нормальна, тургор її не знижений. Колір -

блідо-рожевий. Висипів, ерітем, крововиливів, рубців вагітності, трофічних

змін немає. В ділянці білої лінії черева є пігментація. Підшкірно-жировий

шар развинений добре.

Лімфатичні вузли не збільшені. М’язи доброго ступеню розвитку з

нормальним тонусом. З боку кістково-суглобового апарату видимих змін не

виявлено.

Обличчя симетричне, вираз обличчя звичайний. Вуха звичайної форми та

кольору. Волосся темне, густе та еластичне. Оволосіння за жіночим типом.

Випадіння брів та волосся не спостерігається. Слизова губ блідо-рожева,

волога. Язик без нальоту. Пародонтоз. Мигдалини рожеві, не гіпертрофовані.

Запаху з рота немає.

Шия пропорційна, без видимих змін. Лімфовузли шиї не пальпуються.

Пульсації шийних судин візуально не спостерігається.

Зріст -165 сантиметрів; вага - 75 кілограмів. Температура 36.7

градусів. Група крові А(II)Rh "+".

Щитовидна залоза.

Щитовидна залоза розміщена на передній поверхні шиї у типовому місці,

пальпується перешийок та долі залози, які мають еластичну консистенцію,

безболісні, ущільнень та вузлів немає. Залоза має вид підкови. Щитовидна

залоза має другий ступінь збільшення.

|Стан |876 |543 |21 |12 |345 |678 |

|зубів: | | | | | | |

| |з с з |з з з |з з |з з |з з с |з з з |

| |876 |543 |21 |12 |345 |678 |

| |з з з |с з з |з з |з з |з з з |з з з |

з – здорові с – сановані

Живіт при огляді породіллі у вертикальному положенні - овоїдної форми,

симетричний. Живіт не приймає участі в акті дихання. Видимої перистальтики

немає. Розходження прямих м’язів живота, наявності гриж не виявленно.

Поза переймою живіт м’який безболісний. Глибока ковзна методична

пальпація за Образцовим-Стражеско не проводилась. При пальпації печінки,

печінка пальпується під реберною дугою, безболісна, еластичної

консистенції.

Дихальна система.

Форма грудної клітини нормостенічна. Обидві половини грудної клітини

симетричні. Розширення вен на грудній клітині не виявлено. Обидві половини

грудної клітини приймають участь в акті дихання синхронно. Допоміжні м’язи

в акті дихання участі не приймають. Частота дихання - 20 разів за хвилину.

Задишки немає. Дихання ритмічне, звичайної глибини. Тип дихання грудний.

При пальпації грудної клітини болю за ходом ребер та межреберних

проміжків немає. Болючості в точках Вале не виявлено. Голосове тремтіння на

симетричних ділянках однакове.

При порівняльній перкусії, на симетричних ділянках перкуторний тон

однаковий - ясний легеневий звук. При топографічній перкусії висота стояння

верхівок легень 4 сантиметрів. Ширина полей Креніга - 6 сантиметрів на

лівому та правому легені.

Нижні межі обох легень:

|по якій лінії |права легеня |ліва легеня |

|Linea parasternalis |5 ребро |5 ребро |

|Linea mediaclavicularis |6 ребро |6 ребро |

|Linea axilaris anterior |7 ребро |7 межре6ір’я |

|Linea axilaris media |8 ребро |8 межребір’я |

|Linea axilaris posterior |9 ребро |9 межребір’я |

|Linea scapularis |10 ребро |10 межребір’я |

|Linea paravertebralis |11 остистий відрocтoк |11 остистий відросток |

При аускультації вислуховується везикулярне дихання. Хрипів,

крепітації, шуму тертя плеври немає. Бронхофонія відсутня.

Серцево-судинна система.

При огляді ділянки серця патологічних випинань, деформацій, втяжінь на

грудній клітині не виявлено. Візуальної пульсації в ділянці серця немає.

Пульсація артерії та вен в області шиї не виявляється.

Пальпаторно верхівковий поштовх визначається в п’ятому межребір’ї на

1,5 см медіальніше від лівої середньоключичної лінії, додатний, не

разлитий. Пульсація в надчеревній ділянці не визначається.

При перкусії, межі серця находяться:

|яка межа |відносна межа |абсолютна межа |

|Права межа |правий край грудини |лівий край грудини |

|Ліва межа |на 1.5 см медіальніше від |2 см медіальніше від лівої |

| |середньоключічної лінії |відносної межі |

|Верхня межа . |3 ребро |3 міжребір’я |

При аускультації серця на верхівці: ритм серця правильний, тони серця

звучні. Шум на верхівці не вислуховується, над аортой - акцент 2-го тону.

Екстракардіальних шумів немає.

Пульс однаковий на обох руках, ритмічний, 70 ударів за хвилину,

задовільного наповнення та напруження. Судинна стінка резистентна,

еластична. Артериальний тиск 125/75 мм рт. ст.

Сечовидільна система.

Нирки та сечовий міхур не пальпуються, симптом Пастернацького відсутній

з обох сторін.

Нервова система.

Менінгіальні симптоми відсутні. Послаблення чутливості на кінцівках не

спостерігається.

IV. Спеціальні акушерське обстеження.

Черево має овоїдну форму, рубців вагітних немає. Спостерігається

пігментація по білій лінії черева. Пуп згладжений, розходження прямих

м’язів черева не спостерігається.

Форма молочних залоз звичайна, розміри відповідають нормі. Підшкіряний

вал смочка розвинен добре. Навколосмочковий кружок пігментований, залозисті

дольки розвинені добре. Підшкірні вени на залозах не помітні.

Виміри тазу.

Розрізняють великий таз (pelvis major) та малий таз (pelvis minor).

Межою між ними є linea innominata, яка обмежувана позаду мисом

(promontorium), спереду верхнім краєм симфізу та верхньозовнішнім краєм

лонних кісток, з боків – дугоподібними лініями клубових кісток.

Виміри тазу проводятся за допомогою тазоміру. В практиці

використовуються зовнішні

виміри великого тазу, за розмірами якого можна міркувати про величину

малого тазу. До обовязкових розмірів належать:

1. Зовнішні розміри великого тазу (Distantia spinarum, Distantia

cristarum, Distantia trohanterica, Conjugata externa).

2. Conjugata diagonalis.

3.Conjugata vera.

Зовнішні розміри.

Distantia spinarum 25 см (відстань між передньоверхніми остями клубової

кістки);

Distantia cristarum 29 см (відстань між найбільш віддаленними точками

гребнів клубової кістки);

Distantia trohanterica 30 см (відстань між найбільш віддаленними

точками вертелів стегнової кістки);

Conjugata externa - 20 (відстань між серединою верхньозовнішнього краю

лонного зчеплення та надкрижовою ямкою (заглиблення між остистими

відростками п’ятого попередкового хребця та першого крижового хребця))

2. Conjugata diagonalis. - відстань від нижнього краю лонного зчеплення

до точки мису крижа, що найбільш виступає. Conjugata diagonalis вимірюється

шляхом піхвового дослідження. Введені до піхви вказівний та середній пальці

просуваються по крижовій западині до мису крижа. Кінчик середнього пальця

фіксують на його верхівці, а ребро долоні впирається у нижній край симфізу.

Місце зіткненя досліджуючої руки з нижнім краєм лонного зчленування

відмічається вказівним пальцем іншої руки. Після витягненя пальців з піхви

вимірюється відстань від верхівки середнього пальця до відміченої точки за

допомогою тазоміра або сантиметрової стрічки. Якщо кінцем витягнутого

пальця мис крижа досягти не вдається, враховується, що Conjugata diagonalis

більш 12 см, це є норма. В даному випадку Conjugata diagonalis - 13 см.

3. Conjugata vera відповідає прямому розміру входу в малий таз - це

відстань від мису крижа (promontorium), до точки лонного зчленування, яка

найбільш виступає. Conjugata vera можливо розрахувати за допомогою

наступних прийомів:

- Conjugata externa - 9 (емпірічне число) = Conjugata vera

20 см - 9 см = 11 см

- Знаходимо індекс Соловьйова (обвід зап’ястя на рівні шилоподібних

відростків променевої та локтьової кісток). Якщо індекс Соловьйова дорівнює

14 см і більш, то Conjugata vera = Conjugata diagonalis - 2 см. Якщо індекс

Соловьйова менше 14 см, то Conjugata vera = Conjugata diagonalis - 1.5 см.

В нашому випадку індекс Соловьйова дорівнює 15 см. 13 см - 2 см = 11 см

- Conjugata vera = прямому розміру ромба Міхаеліса.

Ромб Міхаеліса розміщується в ділянці попереково-крижової впадини.

Верхній кут - заглиблення між остистими відростками п’ятого поперекового та

першого крижового хребця, нижній кут - верхівка крижа. Боковими кутами є

задньоверхні ості клубових кісток. Вимірюємо прямий розмір ромбу Міхаеліса

(відстань між верхнім та нижнім кутами), він = 11 см, та поперечний розмір

(відстань між боковими кутами) він = 9 см.

Крім основних розмірів проводиться визначення допоміжних розмірів.

Допоміжні виміри тазу.

1. Розмір виходу з малого тазу.

Прямий розмір - відстань від нижнього краю лонного зчленування до

верхівки куприка. Він вимірюється за допомогою тазоміру. Один ґудзик

ставимо на нижній край лонного зчленування, другий - на верхівку куприка.

Від одержаної цифри віднімаємо 2 см за рахунок м’яких тканин = 9.5 см.

Поперечний розмір - розмір між внутришніми поверхнями верхівок

сідничних кісток. До цифри одержаної за допомогою тазоміру додаємо 2 см за

рахунок м’яких тканин. Одержали 11 см.

2. Ромб Міхаеліса.

Ромб Міхаеліса має прямий розмір - 11 см, та поперечний розмір - 9 см.

3. Лонний кут, який становіть 100°.

Лонний кут виміряють за допомогою наступного прийома: жінка лежить на

спині, ноги зігнуті та підтягнути до черева. Долоневою стороною великі

пальці прикладають до нижніх гілок лобкових та сідничіх кісток; кінці

пальців змикають та прикладають до нижнього краю симфіза. Розположення

пальців дозволяє судити про величину кута лонної дуги. В нормі кут

становіть 100 - 90°.

4. Обвід тазу вимірюється сантиметровою стрічкою (80 – 90 см).

5. Бокова коньюгата Кера - відстань між передньоверхньою та

задньоверхньою остями одноіменої сторони. Вимірюється за допомогою

тазоміра. В нормі дорівнює 13 см.

6. Косі розміри тазу використовують для виявлення асиметрії тазу.

Різниця парних розмірів більш, ніж на 1 сантиметр вказує на асиметрію тазу.

Вимірюють такі розміри:

- від передньоверхньої ості до задньоверхньої ості протилежної сторони;

- від середини лонного зчленування до правої та лівої задньоверхньої

ості;

- від надкрижової ямки до правої та лівої передньоверхньої ості;

У вагітної всі парні розміри однакові.

7. Висота тазу. В нормі 25 см.

8. Кут нахилу тазу, який утворений площиною входу в таз з

горизонтальною площиною. Вимірюється спеціальним ціркулем, дорівнює 60°, це

є норма.

9. Висота лонного зчленування = 4 см. Товщина лонного зчленування = 2

см. Ці розміри вимірюються при піхвовому дослідженні, зігнутий вказівний

палець проводиться по задній поверхні лонного зчленування до верхнього його

краю. Вказівним пальцем іншої руки відмічаємо точку стикання пальця з

нижнім краєм лонного зчленуваня. Відстань вимірюється тазоміром або

сантметровою стрічкою.

10. Ознака Вастена. При умовах: відходжені навколоплідних вод, активної

пологової діяльності, при полному розкритті шийки матки. Визначають кут між

голівкою плоду і лонним зчленуванням породіллі. Якщо кут обернений донизу,

то ознака Вастена – позитивна, а отже пологі через природні пологові шляхи

неможливі. А якщо кут обернений догори, то ознака Вастена негативна: пологі

через природни пологові шляхи моливі.

Якщо головка і лонне зчленування в одній площині, ознака Вастена –

“вровінь”: самостійні пологі – при добрій пологовій діяльності і достатній

конфігурабельності головки плоду.

11. Ознака Цангемейстера. Визначення ступеню піднесення передньої

поверхні голівки над симфізом шляхом виміру. Спочатку вимірюють зовнішню

коньюгату; потім передній гудзик тазоміру зміщують із симфізу на найбільш

виступаючу точку на передній поверхні голівки. При відповідності розмірів

голівки і тазу зовнішня коньюгата на 3 – 4 см довша чим розмір від голівки

до надкрижової ямки, якщо останній розмір більше зовнішньої коньюгати –

розмір голівки не відповідає розміру тазу. Однакова величина цих розмірів

свідчить про наявність різкого неспівпадання – прогноз пологів сумнівний.

Виміри черева.

1. Також вагітним обов’язково вимірюється обвід черева. Для цього

сантиметрову стрічку треба проводити зпереду через пуп позаду - через

середину поперекової ділянки. Одержали 93 см.

2. Висота стояння дна матки вимірюється сантиметровою стрічкою та

тазоміром. В першому випадку жінка лежить на спині з витягнутими ногами.

Сантиметровою стрічкою вимірюємо відстань від верхнього краю лонного

зчленування до точки дна матки, яка найбільш виступає. Одержали 34 см.

При вимірюванні за допомогою тазоміра, один ґудзик розміщуємо на

верхній край лонного зчленування, інщий - на дно матки. Одержали 29 см.

3. Виміри величини голівки плоду. При високому стоянні голівки плоду

прямий розмір можливо виміряти тазоміром через черевну стінку. Жінка для

цього лежить на спині, лікар старанно обмацує голівку плоду, ґудзики

тазоміру встановлює на точках голівки, що найбільш видаються і звичайно

відповідають ділянці потилиці і лобу.

Прямий розмір голівки – diameter frontooccipitalis - відстань від

перенісся до потиличного бугра - 12 см. Цьому розміру відповідає обвід -

circumferentia frontooccipitalis = 34 см.

Розміри голівки плоду.

- великий косий diameter mentooccipitalis = 13 см. Відстань від

підборіддя до потиличного бугра. Обвід - circumferentia mentooccipitalis =

39 см.

- малий косий розмір diameter suboccipitobregmenticus - 9.5 см. Відстань

від підпотиличної ямки до середини великого тим’ячка. Обвід -

circumferentia suboccipitobregmenticus 32 см.

- середній косий розмір – diameter subocipitofrontalis - 10 см. Відстань

від підпотиличної ямки до волосистої частини лобу. Обвід – circumferentia

subocipitofrontalis = 33 см.

- прямовисний, або вертикальний - diameter verticalis, s. trachelo

bregmatica - від верхівки тім’я (маківки) до під’язикової ділянки. Дорівнює

10 см. Обвід голови, що відповідає цьому розмірові (circumferentia trachelo

bregmatica) = 32 см.

- великий поперечний розмір - diameter biparietalis - найбільша

відстань між тім’яними горбами. Дорівнює 9,5 см.

- малий поперечний розмір – diameter bitemporalis - відстань між

найбільш віддаленішими точками вінцевого шву. Дорівнює 8 см.

Розміри тулубу плоду.

- поперечний розмір плечового поясу – diameter biacromialis - становить

12 см, обвід його - 35 см.

- поперечний розмір сідниць – diameter basilliacus - дорівнює 9 см,

обвід - 28 см.

Підрахування передбаченої маси плоду.

1. По формулі Лебедевой: Х=Ж*С , де Х - маса плоду, Ж - обвід черева

вагітної (в сантиметрах), С - висота стояння дна матки, виміряна

сантиметровою стрічкою.

Х = ЗЗсм*34см = 3162 г

2. По Стройковой: Х=((В/И)+(Ж*С))/2, де Х - маса плоду, В - маса жінки (в

г), И - індекс маси по Стройковій, у нашої жінки він = 22,

|Індекс |18 |19 |20 |21 |22 |

|Маса.кг |57-62 |63-65 |66-73 |74-79 |80-83 |

Ж - обвід черева вагітної (в сантиметрах), С - висота стояння дна матки

виміряна сантиметровою стрічкою.

Х=((85000/22)+(93*34))/2=(3863,6+31б2)/2=3512.85 г

3. По формулі Бабадагли: Х=(Ж*(С+Т))/2, де Х - маса плоду, Ж - обвід

черева жінки (в сантиметрах), С - висота стояння дна матки, виміряна

сантиметровою стрічкою, Т - висота стояння дна матки, виміряна за допомогою

тазоміра.

X=93*(34+29))/=2929.5 г

Передбачена маса плоду 3200 ± 200 грамів.

Вірахування перебаченої довжини плоду.

1. По формулі Сутугіна Х=L*2

де Х - орієнтована довжина плоду,

L - довжина плоду виміряна тазоміром.

Довжина плоду вимірюється тазоміром через черевну стінку. Один ґудзик

тазоміру встановлюємо на найбільш нижче розташованій точці голівки плоду, а

другий на сідницях. Від одержаної величини віднімаємо 2-3 сантиметри (за

рахунок м’яких тканин, одержану цифру множимо на 2.

Х=2бсм*2=52см.

2. По формулі Гаазе L=n2 (до 5 місяцев)

L=n*5 (після 5 місяців), де L - довжіна плоду виміряна тазоміром,

n - кількість місяцев вагітності.

L=10.8см*5=54см.

Передбачена довжина плоду = 53см±2см

Вираховування строку вагітності.

1. По формулі Скульского Х=((L*2)-5)/5, де Х - строк вагітності в

місяцях

L - довжина плоду виміряна тазоміром, 5 - у чисельнику товщина стінок

матки,

5 – у знаменнику з формули Гаазе.

X= ((26*2)-5)/5=9.4 місяця.

2. По формулі Бабадагли (1) Х=С+3, де Х - строк в тижднях, С - висота

дна матки виміряна сантиметровою стрічкою.

X=34+3=37 тижнів

3. По формулі Бабадагли (2) Х=Т+7

де Т - висота стояння дна матки виміряна тазоміром.

Х=29+7=36 тижнів

4. По формулі Жордані Х=L+G, де Х - срок вагітності в тижнях, L –

довжина плоду, виміряна тазоміром, G - прямий розмір голівки.

Х=29+12=41 тиждень

Пальпація.

Визначення членорозташування плоду прийомами Леопольду.

Перший прийом зовнішнього акушерського дослідження.

Долоні обох рук розміщуємо на дні матки, пальці рук зближаємо обережним

натискуванням визначаємо рівень стояння дна матки, по якому говоримо про

строк вагітности. Першим прийомом визначаємо частину плоду, що розміщується

на дні матки; частіше це тазовий кінець плоду. Тазовий кінець – велика, але

менш щільна і менш округла частина ніж голівка.

Страницы: 1, 2