Индексная оценка пародонтального статуса - (реферат)

Индексная оценка пародонтального статуса - (реферат)

1. Папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА, Schour, Massler, 1948). Є одним з перших базових індексів запалення ясен, згодом модифікований різними авторами.

Методика визначення. Оцінюється стан ясен у кожного зуба: запалення сосочка (Р) - 1 бал, запалення крайових ясен (М) - 2 бали, запалення альвеолярних ясен (А) - 3 бали. Індекс РМА обчислюють за формулою:

    S
    РМА = ѕѕѕ ,
    n
    де S - сума найвищих балів біля кожного зуба;
    n - число обстежуваних зубів.
    Значення індексу РМА коливаються в межах від 0 до 3.
    Приклад 14.
    Під час огляду порожнини рота реєструємо бальні критерії:
    бали
    х
    1
    1
    1
    1
    1
    1
    1
    1
    1
    1
    2
    2
    2
    3
    х
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    бали
    1
    1
    1
    1
    1
    1
    1
    1
    1
    1
    1
    2
    2
    2
    2
    1

РМА = (1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+2+2+2+3+1+1+1+1+1+1++1+1+1+1+1+ 2+2+2+2+1) : 30 = 39: 30 = 1, 3.

    2. Модифікація індексу РМА по Парма (C. Parma, 1960).

Методика визначення індексу РМА аналогічна, однак оцінка значень виражається у відсотках за формулою:

    S х 100
    РМА% = ѕѕѕѕѕѕ ,
    3 х n
    де S - сума найвищих балів біля кожного зуба;

n - число обстежуваних зубів (у віці 6-11 років -24 зуба, 12-14 років - 28, з 15 років і більше - 30 зубів).

Оцінка результатів. Значення індексу РМА% коливаються від 0 до 100%: до 25% - легкий ступінь гінгівіту;

    25-50% - середній ступінь гінгівіту;
    більш 50% - важкий ступінь гінгівіту.

Приклад 15. Беремо за основу вихідні дані, наведені в прикладі 14. РМА% = (39 х 100) : (3 х 30) = 3900: 90 = 43, 3%.

Висновок: гінгівіт середнього ступеня (або інтенсивність запального процесу при пародонтиті складає 43, 3%).

    Приклад 16.

Застосування індексу РМА як оцінний критерій ефективності проведеного лікування:

    - при первинному обстеженні індекс РМА = 43, 3%;
    - після курсу лікування РМА = 2, 5%.
    3. Йодне число Свракова (1962).

Методика визначення. Розчином Шіллера-Писарєва змазують ясна в області шести нижніх фронтальних зубів. Показники індексу визначаються по фарбуванню ясен в ділянці кожного зуба з максимальним значенням:

    0 - немає фарбування ясен;
    2 - пофарбовані сосочки;
    4 - пофарбована крайова частина ясен;
    8 - пофарбована прикріплена частина ясен.
    Обчислення йодного числа Свракова проводять за формулою:
    S
    ЙЧС = ѕѕѕ ,
    n
    де S - сума максимального значення біля кожного зуба;
    n - число обстежуваних зубів (6).

4. Індекс РМА в модифікації Балчевой і Атанасовой (Е. Н. Балчева, Е. П. Атанасова, 1981).

    Автори пропонують свої критерії індексу РМА.
    Для ясенного сосочка (Р):
    0 - без ознак запалення;
    1 - легкий набряк і незначне збільшення сосочків;
    2 - збільшення сосочків і кровоточивість при натисненні;
    3 - збільшення сосочка зі спонтанною кровоточивістю;
    4 - виразка сосочка;

5 - атрофія і загибель сосочка внаслідок запального процесу. Для крайових ясен (М):

    0 - без ознак запалення;
    1 - легке збільшення без кровоточивості;
    2 - набряк, кровоточивість при натисненні;
    3 - набряк, спонтанна кровоточивість;
    4 - виразка;

5 - відшарування крайових ясен до рівня емалево-цементної межі внаслідок запального процесу.

    Для альвеолярних ясен (А):
    0 - блідо-рожевого кольору з зернистою поверхнею;

1 - легкий набряк із утратою зернистості і невеликою зміною кольору; 2 - явний набряк альвеолярних ясен з вираженою гіперемією, виникнення кишені; 3 - утворення кишені.

    5. Індекс Muchlemann, Mazor (1958).
    Відрізняється від індексу РМА іншими критеріями оцінки:
    0 - запалення відсутнє;

1 - легка кровоточивість після зондування тупим інструментом; 2 - змінений колір ясен;

    3 - набряк ясен;
    4 - виразка ясен.

6. Гінгівальный індекс Лоє і Сільнес (GI Loе, Silness, 1967). Методика визначення. Вивчають стан ясен у всіх зубів, або визначеної групи з усіх боків (апроксимальні, вестибулярні й оральні). Кожну з чотирьох сторін оцінюють у балах за наступними критеріями:

    0 - запалення відсутнє;

1 - легке запалення (легка зміна кольору, легкий набряк, немає кровоточивості при доторканні);

2 - помірне запалення (гіперемія, набряк, кровоточивість при доторканні); 3 - важке запалення (виражена гіперемія, набряк, виразка, спонтанна кровоточивість).

    Обчислюють за формулами
    для одного зуба:
    S
    GI = ѕѕѕ ,
    4
    де S - сума балів біля одного зуба;
    4 - досліджувані поверхні.
    для групи зубів:
    S GI
    GI = ѕѕѕѕѕ ,
    n
    де S GI - сума GI у кожного зуба;
    n - число досліджуваних зубів.
    Оцінка результатів.
    0, 1 - 1 бал - легкий гінгівіт;
    1, 1 - 2 - гінгівіт середньої тяжкості;
    2, 1 - 3 - тяжкий гінгівіт.
    Приклад 17.

У хворого навколо 43, 42, 32, 33, 34 зубів визначається легке запалення з усіх боків (по 1 балу); навколо 41, 31 зубів легке запалення з двох сторін (по 1 балу) і помірне теж із двох сторін (по 2 бали); біля інших зубів запалення відсутнє.

    Обчислюємо GI кожного зуба:
    GI43 = (1+1+1+1) : 4 = 4: 4 = 1;
    GI42 = (1+1+1+1) : 4 = 4: 4 = 1;
    GI41 = (1+1+2+2+) : 4 = 6: 4 = 1, 5;
    GI31 = (1+1+2+2+) : 4 = 6: 4 = 1, 5;
    GI32 = (1+1+1+1) : 4 = 4: 4 = 1;
    GI33 = (1+1+1+1) : 4 = 4: 4 = 1;
    GI34 = (1+1+1+1) : 4 = 4: 4 = 1.
    Зубограма приймає наступний вигляд:
    бали
    х
    0
    0
    0
    0
    0
    0
    0
    0
    0
    0
    0
    0
    0
    0
    х
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    бали
    х
    0
    0
    0
    0
    1
    1
    1, 5
    1, 5
    1
    1
    1
    0
    0
    0
    х
    Обчислюємо GI індивідуума:
    GIі = (1+1+1, 5+1, 5+1+1+1) : 28 = 8: 28 = 0, 28
    ІНДЕКСИ ДЕСТРУКЦІЇ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ

Ці індекси відносяться до категорії необоротніх, які характеризують ступінь чи інтенсивність деструкції кісти. Запальний компонент вони не враховують. З застосуванням сучасних технологій лікування остеопороза деякі з них є напівоборотніми, у зв'язку з чим ці індекси можуть служити для оцінки ефективності остеотропної терапії і стабілізації процесу.

    1. Індекс оголення кореня Iог. (Goldberg et al. , 1976).

Методика визначення. На рентгенівському знімку вимірюють відстань (L) від вершини гребеня альвеолярного відростка до цементно-емалевої межі досліджуваного зуба. Iог. визначають за формулою:

    S L
    Iог. = ѕѕѕ ,
    n
    де S L - сума відстаней біля кожного зуба;
    n - число досліджуваних зубів.
    2. Індекс Fuch.

Методика визначення. По рентгенограмі визначають ступінь деструкції кісткової тканини навколо всіх зубів, виражають у балах:

    4 - відсутність резорбції альвеолярного відростка;
    3 - резорбція кісти до 1/3 довжини кореня;
    2 - резорбція кісти до 2/3 довжини кореня;
    1 - резорбція кісти більш 2/3 довжини кореня;

0 - зуб поза кісткою чи його відсутність, викликані патологією пародонта. Обчислення індексу проводять за формулою:

    (n х 0) + (n х 1) + (n х 2) + (n х 3)
    Індекс = ѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕ,
    n х 4
    де n - число зубів з відповідним ступенем деструкції;
    0, 1, 2, 3, 4 - відповідний бал.
    Приклад 18.

При аналізі ортопантомограми виявлена наступна ступінь деструкції кістки:

    бали
    0
    2
    1
    3
    3
    4
    3
    3
    3
    3
    4
    3
    3
    1
    2
    0
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    бали
    0
    2
    1
    3
    3
    4
    3
    3
    3
    3
    4
    3
    3
    1
    2
    0
    І = [(4х0)+(4х1)+(4х2)+(16х3)] : (4х4) = 60: 16 = 3, 75.
    3. Індекс атрофії ясен (Stahl, Morris, 1955).

З всіх обстежених зубів визначають відсоток зубів з оголеною емалево-цементною межею.

    4. Рентгенологічний індекс (X-ray index).

На рентгенограмі за допомогою планіметричних методів чи методів накладення еталонів (градуйована сітка, спеціальні лінійки і т. д. ) визначають відсоток деструкції кісткової тканини відносно загальної довжини кореня зуба. Одержують уявлення про ступінь деструкції кісти навколо кожного зуба. 5. Періодонтальний індекс (критерії визначення руйнування періодонтальних зв'язок). У країнах Скандинавії оцінка ступеня деструкції кісткової тканини проводиться на підставі критеріїв руйнування періодонтальних зв'язок (R. Attstrom, 1998): 1 - легке руйнування періодонтальних зв'язок: втрата прилягання менш чим на 1/4 довжини кореня зуба;

2 - помірне руйнування періодонтальних зв'язувань: втрата прилягання на 1/4 1/3 довжини кореня зуба;

3 - важке руйнування періодонтальних зв'язувань: втрата прилягання більш ніж на 1/3 довжини кореня зуба;

4 - важке ускладнене руйнування періодонтальних зв'язок: втрата прилягання більш ніж на 1/3 довжини кореня зуба, що супроводжується внутрішньокістковими поразками, залученням у патологічний процес зони поділу коренів і/чи підвищеною рухливістю зубів I-II ступеня.

На підставі перерахованих вище критеріїв періодонтальний індекс виражають у вигляді індексограми:

    перша цифра - вік пацієнта;
    друга цифра - кількість втрачених зубів з 28;
    третя цифра - кількість зубів з легким пародонтитом;
    четверта цифра - кількість зубів з помірним пародонтитом;
    п'ята цифра - кількість зубів з важким пародонтитом;

шоста цифра - кількість зубів з важким ускладненим пародонтитом. Приклад 19.

У 45-літнього пацієнта відсутні 5 зубів, навколо 6-ти зубів є легке руйнування періодонтальних зв'язок, навколо 4-х - помірне, 3-х - важке й у 10 - важке ускладнене. У такому випадку періодонтальний індекс цього пацієнта буде: 45/05/06/04/03/10.

Таким чином, захворювання пародонта у пацієнта одержало просте числове вираження, що може придатися для оцінки результатів лікування чи оцінки прогресування захворювання. Таке числове вираження може виявитися корисним і для комп'ютерної обробки даних.

    КОМБІНОВАНІ ПАРОДОНТАЛЬНІ ІНДЕКСИ

Комбіновані пародонтальні індекси дозволяють оцінювати статус пародонта різнобічно: враховують запальний, деструктивний компонент патології, іноді і гігієнічний стан порожнини рота. Використовуючи цю категорію індексів, лікар має можливість комплексно уявити про характер патології в хворого, ступінь тяжкості і поширеність запально-деструктивного процесу, скласти план лікування й оцінити його ефективність.

    1. Пародонтальний індекс Расел (PI Russel, 1956).

ПІ враховує тяжкість гінгівіту, наявність пародонтальних кишень, рухливість зубів, деструкцію кісткової тканини.

Методика визначення. У зубній формулі напроти кожного зуба проставляють бали (від 0 до 8), що відбивають стан тканин пародонта:

    0 - запалення ясен немає;
    1 - легкий гінгівіт, запалення не оточує цілком зуб;

2 - гінгівіт, запалення оточує весь зуб, однак ушкодження епітеліального прикріплення немає;

6 - гінгівіт з утворенням пародонтальної кишені, жувальна функція зуба не порушена, зуб стійкий;

8 - виражена деструкція тканин пародонта, жувальна функція зуба порушена, зуб легко рухливий, може бути зміщений.

Стан пародонта реєструють навколо кожного зуба (за винятком третіх молярів), ставлять найвищий бал. У сумнівних випадках ставлять нижчий бал. Розрахунок ПІ проводять за формулою:

    S
    PI = ѕѕѕ ,
    n
    де S - сума балів біля кожного зуба;
    n - число обстежених зубів.
    Оцінка результатів.
    0, 1 - 1, 5 бала - початкова і I стадія захворювання;
    1, 5 - 4, 0 бали - II стадія;
    4, 0 - 8, 0 бали - III стадія.
    Приклад 20.
    Підставляємо в зубограму бальні критерії, одержуємо:
    бали
    х
    2
    2
    1
    1
    0
    0
    0
    0
    0
    0
    1
    1
    2
    2
    х
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    бали
    х
    8
    8
    2
    2
    2
    6
    6
    6
    6
    2
    2
    2
    8
    8
    х

PI = (2+2+1+1+0+0+0+0+0+0+1+1+2+2+8+8+2+2+2+6+6+6+6+2+2+2+8+8) : 28 = 80: 28 = 2, 86.

    Висновок: пародонтит II стадії (середнього ступеня).
    2. Індекс Рамфйорда (Ramjorde, 1959).

Складається з двох компонентів: запалення (гінгівіт) і деструкція тканин пародонта (глибина пародонтальних кишень).

Методика визначення. Вивчають стан пародонта навколо 6-ти зубів: 16, 21, 24, 36, 41, 44. Якщо зуби, що враховуються, відсутні, то оцінку проводять у сусідніх зубів. Виражають у балах:

    А - для гінгівіту:
    0 - запалення відсутнє;

1 - легкий гінгівіт (запалення не поширюється навколо зуба); 2 - гінгівіт середньої тяжкості (охоплює ясна навколо зуба); 3 - важкий гінгівіт (виражена гіперемія, кровоточивість, виразка, але епітеліальне прикріплення не порушене).

    Б - для пародонтальних кишень:

4 - відстань від дна кишені до емалево-цементної межі не більш 3 мм; 5 - відстань від дна кишені до емалево-цементної межі від 3 до 6 мм; 6 - відстань від дна кишені до емалево-цементної межі понад 6 мм. Індекс Рамфйорда визначають за формулою:

    S (А + Б)
    IR = ѕѕѕѕѕѕ,
    6

де S(А + Б) - сума балів для гінгівіту і пародонтальних кишень біля кожного зуба; 6 - число обстежених зубів.

    Приклад 21.

Підставляємо в зубограму бальні критерії запального компонента (А):

    бали
    2
    0
    1
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    бали
    2
    1
    2
    А = 2+0+1+2+1+2 = 8.

Підставляємо в зубограму бальні критерії деструктивного компонента (Б):

    бали
    5
    4
    4
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    бали
    5
    4
    5
    Б = 5+4+4+5+4+5 = 29.
    Визначаємо IR:
    IR = (8+29) : 6 = 37: 6 = 6, 71.

3. Гінгіво-пародонтальний індекс (GPI O'Leary, Gibson et al. , 1963). Аналогічний індексу Рамфйорда, однак пародонтальний статус оцінюють не навколо 6-ти зубів, а в 6 сегментах обох щелеп:

    8 7 6 5 4
    3 2 1 1 2 3
    4 5 6 7 8
    8 7 6 5 4
    3 2 1 1 2 3
    4 5 6 7 8

Методика визначення. Реєструють найвищі бали в кожнім сегменті: А - для гінгівіту:

    0 - запалення відсутнє;
    1 - легке запалення, що не цілком оточує зуб;
    2 - запалення, що оточує один чи більше зубів у сегменті;

3 - гостре запалення, виразка і спонтанна кровоточивість ясен. Б - для пародонтальних кишень:

0 - зонд в області емалево-цементної межі не занурюється навіть на 1мм, немає оголення емалево-цементної межі біля жодного зуба в сегменті; 4 - зонд уводиться на 3 мм апікально від емалево-цементної межі; 5 - зонд уводиться на 3-6 мм апікально від емалево-цементної межі біля кожного зуба в сегменті;

6 - зонд уводиться більш 6 мм апікально від емалево-цементній межі біля будь-якого зуба в сегменті.

    GPI визначається за формулою:
    S (А + Б)
    GPI = ѕѕѕѕѕѕ,
    6
    де S (А + Б) - сума балів у кожнім сегменті;
    6 - число сегментів.
    Приклад 22.
    Оцінюємо запальний компонент (А).
    бали
    х
    3
    3
    2
    1
    0
    0
    0
    0
    0
    0
    1
    2
    2
    2
    х
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    бали
    х
    2
    2
    1
    1
    0
    1
    2
    2
    1
    0
    1
    1
    3
    2
    х

По зубограмі найвищий бал на верхній щелепі в бічному сегменті праворуч дорівнює 3, у центральному - 0, бічному ліворуч - 2; на нижній щелепі в бічному сегменті праворуч дорівнює 2, центральному -2, бічному ліворуч- 3. Отже, А = 3+0+2+2+2+3 = 12.

    Оцінюємо деструктивний компонент (Б).
    бали
    х
    6
    5
    4
    4
    0
    0
    0
    0
    0
    0
    4
    4
    4
    4
    х
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    зуби
    8
    7
    6
    5
    4
    3
    2
    1
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    бали
    х
    4
    4
    4
    4
    0
    4
    4
    4
    4
    0
    4
    4
    5
    4
    х

По зубограмі найвищий бал на верхній щелепі в бічному сегменті праворуч дорівнює 6, центральному - 0, бічному ліворуч - 4; на нижній щелепі в бічному сегменті праворуч - 4, центральному - 4, бічному ліворуч - 5. Отже, Б = 6+0+4+4+4+5 = 19.

    Визначаємо GPI.
    GPI = (12+19) : 6 = 31: 6 = 5, 17.
    4. Пародонтальний показник Шугара (Л. Шугар, 1980).
    Оцінює запальний і деструктивний компоненти патології.

Стан пародонта позначається буквами, а ступінь тяжкості цифрами, поставленими біля літери:

    P = N - інтактний пародонт.
    Ознаки гінгівіту:

P = G1 - легкий гінгівіт, тільки декількох міжзубних сосочків; P = G2 - гінгівіт середньої тяжкості, запалення не тільки сосочків, але і краю ясен на великому протязі;

P = G3 - важкий гінгівіт, що поширюється на велику частину ясен чи усі ясна. Позначення патології пародонта, пов’язаної з загибеллю кістки: I1, 2, 3 (inflammatio) - запалення легкого, середнього і важкого ступеня; D1, 2, 3 (degeneratio) - дегенерація пародонта відповідної тяжкості; A1, 2, 3 (atrophia) - атрофія пародонта відповідної тяжкості. Наприклад, Р = А2 - атрофія пародонта середнього ступеня, альвеолярний кістковий край знаходиться на рівні середньої третини кореня. 5. Індекс ясенної і кісткової поразки (Dunning, Leach, 1960). Враховується візуально тяжкість гінгівіту і на підставі рентгенологічного дослідження тяжкість кісткової деструкції.

Методика визначення. Вивчають стан пародонта навколо кожного зуба, результати оцінюють у балах: А - для ясен:

    0 - запалення відсутнє;

1 - легкий гінгівіт, що охоплює ясенний сосочок чи край ясен, або і сосочок і край;

2 - помірний гінгівіт, що охоплює маргінальні й альвеолярні ясна; 3 - важкий гінгівіт з ознаками гіпертрофії і вираженою кровоточивістю. Б - для деструкції кісткової тканини:

    0 - змін немає;

1 - початкові зміни в кістці (зазубринки вершин міжзубних перегородок, збиток кістки не більш 2 мм);

2 - збиток кістки на 1/4 довжини кореня чи утворення кісткової кишені з однієї сторони кореня до 1/2 довжини;

3 - збиток кістки до 1/2 довжини кореня зуба чи утворення кісткової кишені з однієї сторони глибиною не більш 3/4 довжини кореня (легка рухливість зуба); 4 - збиток кістки на 3/4 довжини кореня чи утворення кісткової кишені до верхівки кореня з однієї сторони (виражена рухливість зуба); 5 - збиток кістки більш 3/4 довжини кореня (сильна рухливість зуба). Індекс обчислюють за формулою:

    S (А + Б)
    ѕѕѕѕѕѕѕ,
    n

де S(А + Б) - сума балів для ясен і деструкції кісткової тканини в ділянці кожного зуба;

    n - число досліджуваних зубів.

Приклад обчислення індексу відповідає принципу, наведеному в прикладах 21, 22. 6. Індекс Гросмана і Феді (Grossman, Fedi, 1974).

Аналогічний індексу Рамфйорда. Відрізняється критеріями оцінки. Методика визначення. Вивчають стан пародонта біля 6-ти зубів: 16, 21, 24, 36, 41, 44. Виражають у балах:

    А - для ясен:
    0 - запалення відсутнє;
    1 - є ознаки гінгівіту не з усіх боків;
    2 - яскраво виражені ознаки гінгівіту з усіх боків зуба.
    Б - для пародонтальної кишені:
    0 - глибина не більш 3 мм;
    5 - глибина 3-5 мм;
    8 - глибина більш 5 мм.
    Індекс визначають за формулою:
    S (А + Б)
    I = ѕѕѕѕѕѕѕ,
    6

де S(А + Б) - сума балів для гінгівіту і пародонтальної кишені навколо кожного зуба;

    6 - число обстежених зубів.

Приклад обчислення індексу відповідає принципу, наведеному в прикладах 21, 22. 7. Пародонтальний індекс ВООЗ (1980).

Враховує зубний камінь, глибину пародонтальної кишені, кровоточивість, ступінь ретракції ясен.

Методика визначення. Обстежують вестибулярну і медіальну поверхні 16, 21, 24 зубів, язичну і медіальну поверхні 36, 41, 44 зубів.

    Оцінюють у балах:
    А - для зубного каменю:
    0 - зубний камінь відсутній;

1 – є над- чи підясенний зубний камінь на будь-якій поверхні досліджуваних зубів. Б - для пародонтальної кишені:

    0 - глибина до 3, 5 мм;
    1 - глибина 3, 5 - 5, 5 мм;
    2 - глибина більш 5, 5 мм.
    В - для кровоточивості:
    0 - відсутня;
    1 - є.

Г - для ретракції ясен (відстань від емалево-цементної межі до краю ясен): 0 - оголення кореня зуба до 3, 5 мм;

    1 - оголення кореня зуба від 3, 5 до 5, 5 мм;
    2 - оголення кореня зуба більш 5, 5 мм.
    Індекс обчислюють за формулою:
    S (А+Б+В+Г)
    ѕѕѕѕѕѕѕѕ
    6
    де S (А+Б+В+Г) - сума балів для кожного зуба;
    6 - число обстежуваних зубів.

Приклад обчислення індексу відповідає принципу, наведеному в прикладах 21, 22. 8. Індекс Кечке (Kotschke).

Враховує запальний компонент патології (на підставі індексу РМА, йодного числа Свракова, кровоточивості ясен) і деструктивний (рухливість зубів, глибина пародонтальних кишень, ступінь ретракції ясен).

Методика визначення. Обстежують стан пародонта біля 6-ти нижніх фронтальних зубів, виражають у балах:

    А - індекс РМА:
    0 - запалення немає;
    1 - запалення ясенного сосочка;
    2 - запалення маргінальних ясен;
    3 - запалення альвеолярних ясен.
    Б - йодне число Свракова:
    0 - блідо-жовте фарбування (норма);
    2 - фарбування сосочка;
    4 - фарбування маргінальних ясен;
    8 - фарбування альвеолярних ясен.
    В - кровоточивість ясен:
    2 - I ступеня (рідко);
    4 - II ступеня (під час чищення зубів);
    8 - III ступеня (під час їжі чи спонтанна).
    Г - рухливість зубів:
    1 - трохи більше фізіологічної (відчувається пальцем);
    2 - явна рухливість, яка не відчувається хворим;
    4 - рухливість 1-2 мм, що відчувається хворим;

8 - рухливість з порушенням артикуляції, зуб виходить за межі зубної дуги; 16 - рухливість при тиску язиком, губами.

    Д - глибина кишені:
    2 - у межах 1-2 мм;
    4 - у межах 2-3 мм;
    6 - більш 3 мм.

Е - ретракція ясен (від емалево-цементної межі до краю ясен): 1 - відсутність ретракції;

    2 - ретракція в межах 1-2 мм;
    6 - ретракція більш 3 мм.
    Індекс виражають у відсотках і обчислюють за формулою:
    S (А+Б+В+Г+Д+Е)
    ѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕѕх 100
    47 х 6
    де S (А+Б+В+Г+Д+Е) - сума балів кожного зуба;
    47 - максимальна сума балів в навколо одного зуба;
    6 - число досліджуваних зубів.

Приклад обчислення індексу відповідає принципу, наведеному в прикладах 21, 22. 9. Комбінований пародонтальний індекс (КПІ, Т. В. Нікітіна, 1982). Враховує стан м'яких тканин і кісткової структури.

Методика визначення. Оцінюють запалення ясен (В) по вакуум-пробі або клінічно і збиток кісткової тканини (Д) біля кожного зуба в балах.

    Оцінка запалення (В):

0 - вакуум-проба за Кулаженком в межах норми (клінічно - кровоточивість відсутня);

1 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 1, 5 рази, але не більш ніж у 3 рази (клінічно - кровоточивість слабка);

2 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 3 рази, але не більш ніж у 4 рази (клінічно - кровоточивість значна);

3 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 4 рази і більш (клінічно кровоточивість спонтанна).

    Оцінка втрати кісткової тканини (Д):
    0 - відсутність зубоясенних кишень;

2 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені не більш 2 мм;

4 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 2 до 4 мм;

6 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 4 до 6 мм;

8 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 6 мм і більш.

    Обчислення КПІ проводять за формулою:
    S (В + Д)
    КПІ = ѕѕѕѕѕѕѕ,
    n
    де S (В + Д) - сума балів біля кожного зуба;
    n - число обстежуваних зубів.

Приклад обчислення індексу відповідає принципу, наведеному в прикладах 21, 22. 10. Діагностичний пародонтальний індекс (ДПІ, Т. В. Нікітіна, 1982). Застосовується для диференціальної діагностики гінгівіту і пародонтита. Застосовуються ті ж критерії оцінки запалення (В) і деструкції (Д), що і при КПІ. Обчислюють за формулою:

    В
    ДПІ = ѕѕѕѕѕѕ
    В + Д

Оцінка результатів. При гінгівіті ДПІ завжди буде дорівнювати 1. При наявності деструкції кісткової тканини альвеолярного відростка ДПІ завжди менше 1, причому тим менше, ніж більш виражена деструкція.

    11. Комплексний пародонтальний індекс ММСІ (1987).

Методика визначення. За допомогою стандартних стоматологічних інструментів виявляють зубний наліт, зубний камінь, кровоточивість зубоясенного жолобка, пародонтальні кишені, рухливість зуба незалежно від ступеня виразності зазначених ознак. Досліджують наступні зуби:

    у віці 3-4 року - 55, 51, 65, 75, 85;
    у віці 7-14 років - 16, 11, 26, 36, 46;

15 років і більше - 16(17), 11, 26(27), 36(37), 31, 46(47). Виражають у балах:

    0 - патологічні зміни не виявляються;
    1 - наявність зубного нальоту;
    2 - кровоточивість;
    3 - наявність зубного каменю;
    4 - наявність пародонтальної кишені;
    5 - рухливість зуба.

При наявності декількох ознак у зуба реєструють показник, що має найбільший бал.

    Індекс КПІ обчислюють за формулою:
    S
    КПІ = ѕѕѕ ,
    n
    де S - сума балів кожного зуба;
    n - число обстежуваних зубів
    . Оцінка результатів.
    0, 1-1, 0 - ризик захворювання;
    1, 1-2, 0 - легкий ступінь захворювання;
    2, 1-3, 5 - середній ступінь захворювання;
    понад 3, 5 - важкий ступінь захворювання.
    Приклад 23.

У хворого 25-ти років визначається: у 16 зуба - зубний наліт (1), кровоточивість (2), зубний камінь (3), пародонтальна кишеня (4), рухливість I ступеня (5). Найвищий бал - 5.

    у 11 - патологічних змін не виявлено (0);

у 26 - зубний наліт (1), кровоточивість (2), зубний камінь (3). Найвищий бал 3.

у 36 - зубний наліт (1), кровоточивість (2), зубний камінь (3). Найвищий бал 3.

    у 31 - патологічних змін не виявлено (0);

у 46 - зубний наліт (1), кровоточивість (2), зубний камінь (3). Найвищий бал 3.

    КПІ = (5+0+3+3+0+3) : 6 = 14: 6 = 2, 33.
    Висновок: пародонтит середнього ступеня.
    ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ІНДЕКСИ

Застосовують для оцінки поширеності і інтенсивності захворювань пародонта серед населення, планування організаційно-методичних заходів щодо лікування захворювань. По деяким з них не можна визначити характер, вид і ступінь тяжкості патологічного процесу у конкретного хворого.

1. Комунальний індекс потреби в лікуванні хвороб пародонта, CPITN (Community Periodontal Index of treatment Needs, CPITN).

Методика визначення. Для оцінки стану тканин пародонта застосовують спеціально сконструйований легкий зонд, що має на кінчику кульку діаметром 0, 5 мм і чорну смужку на відстані 3, 5- 5, 5 мм від кінчика зонда

Секстанти. Порожнина рота поділяється на 6 секстантів, обумовлених зубами, що мають кодові номери 18-14, 13-23, 24-28, 38-34, 33-43 і 44-48. Секстант необхідно оглядати тільки в тих випадках, якщо в ньому присутні 2 зуба і більше, і немає показань до їхнього видалення. Якщо в секстанті зберігся тільки один зуб, його варто включати в попередній секстант. Індексні зуби. У осіб старше 20 років варто оглядати наступні зуби:

    17 16
    11
    26 27
    47 46
    31
    36 37

У кожнім задньому секстанті в реєстрацію включені два моляри, і якщо один з них вилучений, те його нічим не заміняють. Якщо в призначеному для огляду секстанті немає жодного індексного зуба з вищевказаної формули, тоді в цьому секстанті оглядають усі зуби, що залишилися.

У молодих осіб у віці до 19 років оглядають тільки 6 зубів: 16, 11, 26, 36, 31, 46. Така модифікація методики зроблена для того, щоб уникнути класифікуювання заглиблених зубоясенних щілин, зв'язаних із прорізуванням, як пародонтальних кишень. По цій же причині при огляді дітей до 15 років реєстрацію кишень взагалі не проводять, тобто враховують тільки кровоточивість ясен і наявність каменю. Якщо в секстанті, що підлягає огляду, немає жодного індексного зуба, заміною можуть служити окремі цілком прорізувані різці чи премоляри. Оцінка ясенних кишень. Для визначення глибини кишень, наявності підясенного каменю і кровоточивості ясен проводиться зондування індексних зубів. Сила зондування не повинна перевищувати 20 г. Практичний тест для визначення такої сили полягає в тім, що кінчик зонда поміщають під ніготь великого пальця руки і надавлюють до появи побіління.

Для відчуття підясенного каменю необхідно прикладати найменш можливу силу, що дозволить переміщати кулястий кінчик зонда уздовж поверхні зуба. Кінчик уведеного зонда варто переміщати відповідно анатомічній конфігурації поверхні кореня. Поява болю при зондуванні свідчить про застосування занадто великої сили.

При визначенні глибини ясенної кишені кінчик зонда варто вводити обережно, глибина занурення відповідає кольоровим міткам. Досліджують загальну довжину кишені, для чого визначають глибину як мінімум у 6 точках кожного зуба: медіально-щічній, середньо-щічній, дистально-щічній, медіально-язичній, середньо-язичній, дистально-язичній.

Огляд і реєстрація даних. Зондування проводять у індексних зубів відповідного віку. Отримані дані вносять у карту оцінки стоматологічного статусу чи спрощений варіант карти (ВООЗ, 1986) відповідно до кодів:

    4 - кишеня більш 6 мм (чорна ділянка зонда не видна);

3 - кишеня 4 чи 5 мм (край ясен розташований біля чорній смузі зонда); 2 - відчуття присутності каменю при зондуванні, але вся чорна ділянка зонда видима;

1 - кровоточивість відразу після закінчення зондування, що спостерігається безпосередньо оком чи за допомогою дзеркала;

    0 - здорові ясна.
    Оцінка результатів.
    1. Оцінюють поширеність захворювання:
    - відсоток осіб з інтактним пародонтом;
    - відсоток осіб, що мають тільки кровоточивість;
    - відсоток осіб, що мають кровоточивість і камінь;

- відсоток осіб, що мають кровоточивість, камінь і неглибокі кишені; - відсоток осіб, що мають кровоточивість, камінь, неглибокі і глибокі кишені. 2. Оцінюють інтенсивність захворювання:

    - середнє число секстантів із кровоточивістю;
    - середнє число секстантів із зубним каменем;

- середнє число секстантів з неглибокими пародонтальними кишенями; - середнє число секстантів із глибокими пародонтальними кишенями; - відсоток осіб з 1.... 6 інтактними секстантами;

- відсоток осіб з 1.... 6 секстантами з відповідними ознаками. 3. Оцінюють потребу в лікуванні:

    - відсоток осіб, що потребують гігієнічних заходів;
    - відсоток осіб, що потребують комплексну терапію.

Оцінку потреби в лікуванні проводять на підставі аналізу індексу CPITN і його складових:

    0 - лікування не потрібно;
    1 - гігієна порожнини рота;
    2 - видалення зубних відкладень + гігієна;

Страницы: 1, 2, 3, 4