РУБРИКИ

Курсовая: Аналiз iнвестицiйної дiяльностi в умовах ринкової економiки

   РЕКЛАМА

Главная

Логика

Логистика

Маркетинг

Масс-медиа и реклама

Математика

Медицина

Международное публичное право

Международное частное право

Международные отношения

История

Искусство

Биология

Медицина

Педагогика

Психология

Авиация и космонавтика

Административное право

Арбитражный процесс

Архитектура

Экологическое право

Экология

Экономика

Экономико-мат. моделирование

Экономическая география

Экономическая теория

Эргономика

Этика

Языковедение

ПОДПИСАТЬСЯ

Рассылка E-mail

ПОИСК

Курсовая: Аналiз iнвестицiйної дiяльностi в умовах ринкової економiки

ï³äãîòîâêè до саме

öüîãî

ðîçä³ëó -

ëàêîí³÷í³ñòü

(íå á³ëüøå 2 - 3

ñòîð³íîê),

³íôîðìàòèâí³ñòü

³ ïðîñòîòà

âèêëàäó.

Ðîçä³ë

çàçâè÷àé

ïî÷èíàºòüñÿ

ç âèêëàäó концепції

³íâåñòèö³éíîãî

ïðîåêòó, â ÿêó

âõîäÿòü

îáãðóíòóâàííÿ

ö³ëåé підприємницької ідеї ÿêà

ðåàë³çóºòüñÿ

çà éîãî

äîïîìîãîþ

íà îñíîâ³

âèâ÷åííÿ

ðèíêó ³

ìîæëèâîñò³

ðîçøèðåííÿ

ä³ÿëüíîñò³;

âèñíîâêè ïðî

éîãî

ïåðñïåêòèâí³ñòü

³ íàéá³ëüø

äîö³ëüí³

ôîðìè

ðåàë³çàö³¿

³íâåñòèö³éíîãî

ïðîåêòó.

Ïî

çàïðîïîíîâàí³é

ôîðì³

ðåàë³çàö³¿,

ìຠáóòè

âêàçàíà

ñòóï³íü

ðîçðîáêè

³íâåñòèö³éíîãî

ïðîåêòó -

íàÿâí³ñòü

ïðîåêòó

íàì³ð³â ç

îñíîâíèìè

ô³íàíñîâî-åêîíîì³÷íèìè

ïîêàçíèêàìè;

íàÿâí³ñòü типової

äîêóìåíòàö³¿

³ êîøòîðèñó

âèòðàò ïî

ïðîåêòó;

íàÿâí³ñòü

³íäèâ³äóàëüíî¿

ïðîåêòíî¿

äîêóìåíòàö³¿

³ êîøòîðèñ

âèòðàò ç

åêñïåðòèçîþ

íåçàëåæíîãî

àóäèòîðà.

Íà

çàâåðøåííÿ

öüîãî

ðîçä³ëó

ïîâèíí³

áóòè òàê³

õàðàêòåðèñòèêè

³íâåñòèö³éíîãî

ïðîåêòó -

íåîáõ³äíà

ñóìà

³íâåñòèö³éíèõ

ðåñóðñ³â â

íàö³îíàëüí³é

âàëþò³ íà

ìîìåíò

ðîçðîáêè

á³çíåñ-ïëàíó

(ïðè

íåîáõ³äíîñò³

çàëó÷åííÿ

³íîçåìíèõ

³íâåñòîð³â, à

òàêîæ ïðè

âåëèêèõ

òåìïàõ

³íôëÿö³¿

ñóìà

³íâåñòèö³éíèõ

ðåñóðñ³â

ïîâèííà

áóòè

ïåðåðàõîâàíà

â äîëàðè ÑØÀ

ó

â³äïîâ³äíîñò³

ñ ïîòî÷íèì

êóðñîì

Íàö³îíàëüíîãî

áàíêó

Óêðà¿íè);

ïåð³îä

çä³éñíåííÿ

³íâåñòèö³é

äî ïî÷àòêó

åôåêòèâíî¿

åêñïëóàòàö³¿

îá’ºêòó;

ìîæëèâèé

ïåð³îä

åêñïëóàòàö³¿

îá’ºêòó äî

ïî÷àòêó

íàñòóïíîãî

éîãî

ðîçøèðåííÿ

àáî

òåõí³÷íîãî

ïåðåîáëàäíàííÿ;

ïðîåêòîâàíèé

ïåð³îä

îêóïíîñò³

³íâåñòèö³é.

Äëÿ

³íîçåìíîãî

³íâåñòîðà

äîäàòêîâî

ìîæóòü áóòè

змінені îñíîâí³ положення

державного ³ правового регулюваннÿ öüîãî

бізнесó â Укра¿í³.

2. Õàðàêòåðèñòèêè галузі, â якій ðåàëіçóºòüñÿ ³íâåñòèö³éíèй ïðîåêò.

Õàðàêòåðèñòèêà

ãàëóç³ â

ÿê³é

ðåàë³çóºòüñÿ

³íâåñòèö³éíèé

ïðîåêò,

äîçâîëÿº â

íàéá³ëüø

çàãàëüíîìó

îáñÿç³

ðîçãëåä³òè

âïëèâ

çîâí³øíüîãî

ñåðåäîâèùà

íà

ïåðñïåêòèâí³ñòü

³

åôåêòèâí³ñòü

ðîçâèòêó

çàïðîïîíîâàíîãî

³íâåñòèö³éíîãî

ïðîåêòó.

Ïðè çì³í³

öüîãî

ðîçä³ëó

á³çíåñ-ïëàíó

ðîçãëÿäàºòüñÿ

â³äïîâ³äí³ñòü

ãàëóçåâî¿

íàïðàâëåíîñò³

³íâåñòèö³éíîãî

ïðîåêòó

çàäà÷àì

ñòðóêòóðíî¿

ïåðåáóäîâè

åêîíîì³êè

Óêðà¿íè;

òåíäåíö³¿

ðîçâèòêó

ïîïèòó íà

òîâàðè

ãàëóç³;

ð³âåíü

ðîçâèòêó

ðèíêîâèõ

â³äíîñèí â

ãàëóç³;

ñåðåäí³é

ð³âåíü

ïðèáóòêó

êàï³òàëó â

äàí³é

ãàëóç³ çà

îñòàíí³é

çâ³òí³é

ïåð³îä. Äëÿ

á³ëüø

äåòàëüíî¿

õàðàêòåðèñòèêè

ãàëóç³, â ÿêó

ðåàë³çóºòüñÿ

³íâåñòèö³éíèé

ïðîåêò,

ìîæóòü áóòè

âèêîðèñòàí³

ïîêàçíèêè,

ÿê³

ðîçãëÿäàëèñü

âèùå ïðè

îö³íö³

³íâåñòèö³éíî¿

ïðèâàáëèâîñò³

ãàëóç³

åêîíîì³êè

Óêðà¿íè.

Ïðè õàðêòåðèñòèö³ ãàëóç³ â ÿêó ðåàë³çóºòüñÿ ³íâåñòèö³éíèé ïðîåêò, íàéá³ëüø äîö³ëüíî âèêîðèñòîâóâàòè ïëàí, ÿêèé ïîäàíèé íèæ÷å[2].

3. Õàðàêòåðèñòèêà òîâàðó (ïîñëóãè).

Õàðàêòåðèñòèêà

òîâàðó

(ïîñëóãè)

ïîâèííà

ðîçãëÿäàòè

¿õ характерні особливості і привабливість для споживачів

(клієнтів), позитивні якості і переваги в порівнянні з товарами (послугами),

вже представлених на ринку. Така порівняльна оцінка здійснюється по параметрам

функціональності товару (послуги), його якості, дизайну та інших ознаках.

Особливу увагу в процесі характеристики товару (послуги) треба звернути на

оцінку його конкурентноздатності по основним якісним ознакам, рівню цін,

наданням гарантій і післяпродажним послугам і т.п. Бажано також взнати

запланований загальний період життєвого циклу даного товару (послуги) і

можливість подальшого вдосконалення в рамках передбачених технологій і рівня

технічного забезпечення.

Ïî îêðåìèì

ïðèíöèïiально новим товарам, просуненим

на ринок в процесi реалiзацi¿ iнвестицiйного проекту потрiбно вказати в

даному роздiлi потрiбну форму його правового захисту (патент, авторське право,

торговий знак).

4. Ðîçòàøóâàííÿ îá’ºêòó.

Розміщення об’єкту, що розглядається у слідуючому розділі бізнес-плану,

дозволить, з однієї сторони, оцінити інвестиційну привабливість даного

регіону, а з другої - роздивитися потенційні переваги його конкретного

мізцерозташування із позицій наближеності до факторів виробництва (сировині,

енергоресурсам, кадровому потенціалу) або до ринків збуту. Не останню роль у

такій оцінці грає ринкова вартість земельної ділянки, що її займає об’єкт та

прилягяючої до неї території, з врахуванням майбутнього законодавчого

розширення приватизації та продажу землі.

При характеристиці розміщення об’єкту у даному розділі бізнес-плану можуть

бути використані окремі показники, що розглядалися при оцінці інвестиційної

привабливості регіонів України, а також загальні результати цієї оцінки.

5. Àíàë³ç ðèíêó.

Аналіз ринку являє собою один із найбільш складних розділів при розробці

бізнес-плану. Цей аналіз охоплює не тільки поточне, але й прогнозований стан

даного ринку. Обгрунтованість висновків даного розділу суттєво впливає на

запланований обсяг виробництва продукта, рівень цін та суму прибутку, а

відповідно визначає і правильність розрахунків ефективності інвестиції. В

окремих випадках для підготовки такого розділу слід залучати відповідних

спеціалістів-маркетологів.

Розробка цього розділу починається з характеристики потенційних покупців

(клієнтів) даного продукту (послуги), їх особливостей та запропонованої

кількості у рамках даного регіонального регіону.

Наступний етап аналізу ринку пов’язаний тільки з такими видами продуктів та

послуг, що розглядаються у інвестиційному проекті, котрі вже існують на

внутрішньому ринку. Цей етап передбачає оцінку теперішнього обсягу попиту

(продажі) на продукт або послугу на цьому ринку. Така оцінка по можливості

повинна проводитися за останні три роки та розглядати продукти не тільки

вітчизняного виробництва, а й імпортні. Результати такої оцінки подаються, як

правило, у табличній формі[3].

При необхідності показники обсягу цієї таблиці можуть бути доповнені

розрахунками показниками структури.

З врахуванням запропонованої чисельності роздрібних та оптових покупців та

характеристики поточного стану попиту прогнозується можливий обсяг продажу

продуків(послуг) у рамках даного інвестиційного проекту на майбутні п’ять років

із моменту експлуатації об’єкту. Розрахунки диференціюються у розрізі окремих

регіональних ринків (якщо реалізація даного товару(послуги) передбачається за

межами даного регіону). Результати цьго прогнозу представляються у

інвестиційному бізнес-плані також у вигляді таблиці ( у найбільш спрощеній

формі вона показана у таблиці[4]).

У процесі аналізу ринку особливу увагу потрібно приділити оцінці рівнів та

динаміки цін на продукцію (послуги). Така оцінка проводиться по внутрішньому

ринку України у співставленні із рівнем світових цін на аналогічну продукцію

(особливу роль світових цін на продукцію (послуги). Також оцінка проводиться

по внутрішньому ринку України у співставленні з рівнем світових цін на

аналогічну продукцію (особливу роль вивчення світових цін грає по продуктах,

котрі прогнозується продавати на зовнішніх ринках). По результатах оцінки та

виявлення тенденцій складається прогнос динаміки рівня цін на продукт на

майбутній період.

Для того, щоб виключити вплив фактора інфляції в Україні прогнозований рівень

цін на внутрішньому ринку виражається у доларах США ( перерахунок цін

здійснюється по курсу Національного банку на момент закінчення бізнес-плану).

Результати оцінки теперішнього та прогнозованого рівня цін на продукт (послугу)

надається по формі, приведеній у таблиці

[5].

Аналіз ринку завершується оцінкою теперішньог та прогнозованого рівнів

конкуренції на внутрішньому ринку (у першу чергу - на ринку регіона, у якому

реалізується інвестиційний проект). В процесі такої оцінки розглядається

кількість підприємств, що випускають аналогічний продукт, чи здійснюють

аналогічну послугу; частка основних підприємств у обсязі продаж у регіоні

(Україні); прогнозуєма поява на ринку нових підприємств-конкурентів.

При необхідності у даному розділі можуть бути відображені і інші показники,

що характеризують теперішній стан та перспективи розвитку даного продукту

(послуги).

6. Пëàíîâàíèé îáñÿã ³ ñòðóêòóðà âèðîáíèöòâà òîâàðó (íàäàíня ïîñëóã).

Планований обсяг та структура виробництва продукту (послуг що надаються),

являється основою характеристики майбутьньої виробничої діяльності об’єкту

інвестування на стадії його експлуатації.

У процесі розробки цього розділу бізнес-плану на першому етапі обсяг випуска

продукта (надання послуг) в середньому за рік при виході інвестованого

об’єкту на проектну потужність. На другому етапі аналогічні розрахунки

проводяться у розрізі окремих асортиментних груп продукту (різновидностей

послуги). І накінець, на третьому етапі результати вищевирахуваних

розрахунків диференціюються по конкретним рокам майбутньогоперіоду, так як

планується, що по мірі освоєння проекту його виробнича потужність буде

зростати за рахунок реалізації окремих резервів. Планований обсяг та

структура виробництва продукту (надання послуг) розраховуються на трьох

одиницях виміру: 1) кількості одиниць (або у інших натуральних одиницях

виміру); 2) у національній валюті; 3) в доларах США (також із врахуванням

прогнозу динаміки цін).

Результати проведених розрахунків представляються у бізнес-планах по

формі, приведеній у таблиці[6].

Якщо розрахунки носять альтернативний характер(наприклад, при благоприємному

та неблагоприємному варіантах розвитку ринку; більш швидкому або повільному

освоєнні проектних потужностей и т.д.), то у приведеній формі вони

викладаються, як різні варіанти прогнозованого випуску продукції.

7. Çàáåçïå÷åííÿ âèïóñêó òîâàðó (ïîñëóãè) îñíîâíèìè ðåñóðñàìè.

Забезпеченість випуску продукту (послуги) основними факторами виробництва

дозволить з одної сторони, виявити реальність планованого об’єкту цього

випуску, а з другої, ефективність розміщення інвестиційного проекту у

вибраному регіоні.

Першочергова роль у розгляді окремих факторів виробництва відводиться у

інвестиційному бізнес-плані забезпеченністю випуску продукту (послуги)

основними видами сировини, матерiалiв, енергетичних ресурсiв. Власне цей

фактор викликає найбільш прискіпливу оцінку інвесторів, так, як часто

визначає найбільшу уразливість інвестиційного проекту із позицій ефективності

його розміщення. Звичайно, це не відноситься до тих видів сировини та

матеріалів, які в Україні не виробляються, але потреба в яких відносно

невелика, та в пропозиції та можливій закупці не виникає можливих ускладнень.

Характеристика забезпеченочті передбачуємого випуску продукту (послуги) цими

факторами виробництва викладається у бізнес-плані по формі.

Другим питанням, що розгладається у цьому розділі бізнес-плану, є

забезпеченість випуску продукту (послуги) сучасною технологією. У процесі

викладення цього питання відрізняється: чи є у ініціатора інвестиційного

проекту технологія, що відповідає сучасним стандартам; чи необхідне придбання

закордонних чи вітчизняних патентів, ліцензій, “ноу-хау”. Бажано також взнати

можливий період використання наявної або закупної технологій.

Слідуючим питанням, що розглядається у цьому розділі, є забезпеченість

випуску продукції (послуги) сучасним обладнанням. Воно повинно бути

розглянуте у прямому зв’язку із пропонованою до використання технологією

виробництва товару чи послуги. Також тут вказується - чи є у ініціатора

інвестиційного проекту необхідне обладнання чи його повинні придбати за

кордоном.

Серед факторів виробництва розглядається також забезпеченість випуску

продукту (послуги) відповідними виробничими приміщеннями та об’єктами

виробничої інфраструктури. При цьому вказується: чи є у повному обсязі

необхідні виробничі приміщення, чи необхідне їх розширення, купівля чи нове

будівництво. У останніх трьох випадках вказуються їх площі або обсяги.

І, накінець, важливу роль у системі розглянутих факторів виробництва відіграє

аналіз забезпеченності випуску продукту чи послуги кадрами відповідної

кваліфікації. Деколи характер розміщення розглянутого об’єкту створює

серйозні проблеми у притягненні кадрів не тільки спеціалістів, але й

відповідних робочих професій.

8. Ñòðàòåãіÿ ìàðêåòèíãó.

Стратегія маркетингу розробляється, як самостійний розділ бізнес-плану у

слідуючих випадках:

а) при виході на ринок із принципіально новим видом продукції;

б) при втручанні у інші регіональні ринки;

в) при високому рівні конкуренції на відповідному товарному ринку (ринку

послуг) даного регіону.

При відсутності у найближчому майбутньому проблем з попитом на продукцію,

послуги та з конкуренцією, маркетингова стратегія може не розроблятися (вона

особливо ефективна в умовах “ринку покупця”).

Якщо ж необхідність у розробці маркетингової стратегії по інвестиційному

проекту, що розглядається виникає, то в даному розділі бізнес-плану повинні

бути відображені прогнозовані цільові показники стратегії маркетингу (в першу

чергу, обсяг свого сегменту на товарному ринку, або ринку послуг свого

регіону, інших регіонів України і т.п.) та основні міроприємства, що

передбачаються цією стратегією.

9. Óïðàâë³ííÿ ðåàë³çàö³ºþ ³íâåñòèö³éíîãî ïðîåêòó.

Управління реалізацією інвестиційного проекту повинно забезпечити його

найбільш ефективне та швидке здійснення.

ерш за все у цьому розділі необхідно розмістити організаційно-правову форму

реалізації інвестиційного проекту. Так, інвестиційний проект може бути

реалізованим у рамках діючої організаційно-правової форми його ініціатора; у

рамках організаційно-правової форми його інвестора; шляхом створення нового

акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю і т.п.

Бажано подати у цьому розділі схему організаційної структури управління

об’єктом і на стадії його експлуатації. При цьому може бути вказана

кандидатура керівника і відповідні дані про нього (вік, стаж, стаж роботи у

подібній галузі).

І, накінець, у цьому розділі варто вказати - чи зможе бути реалізованим

інвестиційний проект самостійно (при відповідній організаційній та фінансовій

підтримці інвестора) чи потребує залучення підрядників та субпідрядників. У

останньому випадку у бізнес-плані освітлюються також характеристики

підрядчиків та субпідрядчиків (час роботи з аналогічними інвестиційними

проектами; досвід роботи з аналогічними інвестиційними обсягами; рівень

прогресивності технологій, що приміняються; рівень кваліфікації кадрів; форми

зв’язку з постачальниками матеріалів, необхідних для реалізації проекту;

ділова та фінансова репутація.

10. Îö³íêà ðèçèê³â òà ôîðìè ¿õ ñòðàõóâàííÿ.

Оцінка ризиків та форми їх страхування повинні розглядатися у розрізі окремих

видів цих ризиків. До таких ризиків можуть бути віднесені:

а) ризик істотної затримки початку реалізації проекту (затримки в отриманні

ліцензії, несвоєчасного відведення ділянки і т.д.);

б) ризик несвоечасного завершення будівничо-монтажних робіт по проекту;

в) ризик перевищення фондів виділених на будівельно-монтажні роботи;

г) ризик невиходу на заплановані обсяги випуску продукта, послуг у зв’язку із

неякісністю технології, використанням застарілого обладнання, падінням

попиту, зростанням конкуренції і т.д.;

д) ризик невиходу на заплановані показники зовнішньоекономічної діяльності в

зв’язку із погіршанням для роботи експортної політики держави;

е) ризик зниження запланованого рівня ефективності діяльності та збільшення

періоду окупності капіталу в зв’язку з державним реєструванням цін, і т.д.

По основних видах ризиків повинен бути зазначений їх рівень. Бажано також

опреділити загальний рівень ризику по інвестиційному проекту (за критерій

можуть бути прийняті при цьому середньогалузевий або середньорегіональний

рівень ризиків).

У відповідності з оцінкою рівня окремих ризиків у даному розділі бізнес-плану

викладаються форми найбільш ефективного їх страхування. В цьому ж розділі

розглядаються, як правило, можливі форми виходу із інвестиційного проекту на

любій стадії його реалізації, якщо фактичний рівень ризику значно перевищить

розрахунковий і істотно вплине на ефективність реалізуємого інвестиційного

проекту.

11. Ô³íàíñîâèé ïëàí.

Фінансовий план є самим важливим розділом бізнес-плану, тому до його розробки

слід підійти найбільш серйозно. При достатньому рівні його обгрунтованості

він являється головним критерієм прийняття інвестиційного проекту до

реалізації (відповідно при недостатній розробці цього розділу бізнес-плану

прийняття інвестиційного проекту до реалізації нереальне, так, як

запропонований бізнес-план не відповість на основне питання, що цікавить

інвестора - як швидко і в яких формах буде забезпечено повернення вкладеного

капіталу).

Цей розділ бізнес-плану демонструє результати ряду розрахунків.

На першому етапі цих розрахунків виходячи із системної вартості робіт та

етапів їх впровадження складається графік потоку інвестицій, що зв’язані із

будівництвом (розширенням, реконструкцією, технічним переозброєнням) та

введенням об’єкту в експлуатацію. В цьому графіку відображається також

потрібний обсяг інвестицій у оборотні активи і в створення необхідних

резервних фондів. В складі інвестицій, що зв’язані із введенням у дію

основних фондів, враховуються не тільки прямі затрати по фондам, але й

накладні витраит підрядчика та інвестора. На перший рік графік потоку

інвестицій розробляється в помісячному, а на другий рік - поквартальному

розрізах.

На другому етапі розрахунків обосновується план доходів та витрат, зв’язаних

із експлуатацією реалізуємого інвестиційного проекту. В ньому відображаються

такі основні показники господарської діяльності експлуатованого проекту, як

валовий дохід від реалізації продукта (послуги); загальний обсяг та склад

основних поточних затрат; податкові платежі;

валовий та чистий прибуток; грошовий потік(що являє собою суму чистого

прибутку та амортизаційних відрахуваннь). Цей розрахунок також здійснюється

на перший рік у помісячному, а на другий рік - в поквартальному розрізах.

На третьому етапі розрахунків визначається точка беззбитковості по даному

проекту, котра демонструє, при якому обсязі продажу продукту чи послуги буде

досягнуто самоокупності господарської діяльності об’єкту інвестуванняна

стадіїйого експлуатації. Беззбитковість цієї діяльності досягається при такому

обсязі чистого доходу від реалізації котрий рівний сумі поточних затрат.

Графічна інтерпритація точки беззбитковості показана на малюнку

[7].

Розрахунок точки беззбитковості представлено по даним, приведеним у таблиці

[8] (обсяг виробництва прирівнюється до обсягу реалізації). Для розрахунків

використовують наступну формулу:

ПВпост

ОПб = , (1)

Рп - Рпзп

де

ОПб - обсяг продажу (виробництва), який забезпечує досягнення

точки беззбитковості розглянутого інвестиційного проекту;

ПВпост - сума постійних потичних витрат (до них відносяться витрати

по оренді і утриманню основних фондів, витрати на рекламу та інші види

поточних витрат, сума котрих не змінюються при зміні

обсягів продажу або виробництва);

Рп - рівень чистого прибутку до обсягу продажі в процентах;

Рпзп - рівень змінних поточних витрат до обсягу продажі в

процентах (до змінних відносяться витрати на сировину і матеріали,

транспортні витрати, витрати на оплату процентів за коткотерміновий кредит та

інші види поточних витрат, сума яких змінюється пропорційно зміні обсягів

продажі або виробництва).

На четвертому етапі розрахунків визначається період окупності інвестицій в

проект. Він вираховується на середньорічну суму грошового потоку. Обидві ці

суми повинні бути прирівнені до реальної вартості по ставці процента, яка

зазвичай приймається в розмірі 8 - 12 процентів в рік (фактор інфляція був

виключений в процесі розрахунку цих показників). Більш детально методика

цього показника буде викладена в наступному розділі.

12. Ñòðàòåã³ÿ ô³íàíñóâàííÿ ³íâåñòèö³éíîãî ïðîåêòó.

Стратегія фінінсування інвестиційного проекту полягає у викладені бізнес-

плану. В процесі розробки цієї стратегії необхідно визначити джерела

фінансування інвестиційного проекту. Види джерел формування інвестиційних

ресурсів і принципи їх оптимізації були детально викладені в попередньому

розділі. Керуючись цими принципами визначаються можливі джерела фінансування.

В процесі підготовки цього розділу бізнес-плану також слід розглянути склад

привабливих джерел капіталу, в перчу чергу, можливість залучення засобів

іноземних інвесторів. Форми такого залучення можуть бути найрізноманітніші -

грошовий вклад в іноземній валюті; майновий вклад; забезпечення одержання

кредитів іноземних банків; залучення до будівництва закордонного підрядчика

та його фінансування; передача прав на використання патентів, ліцензій, “ноу-

хау”; забезпечення підготовки кадрів для ефективної експлуатації об’єкта та

інші.

Повний варіант бізнес-плану, викладений вище, розробляється по крупним

інвестиційним проектам при необхідності залучення великих сум інвестиційних

ресурсів. ПО інвестиційним проетам, які не вимагають високих розмірів

залученого капіталу (в практиці інвестиційної діяльності України - до 100.000

доларів США або відповідно в національній валютв по поточному курсу),

розробляється і подається короткий варіант бізнес плану.

Розроблений бiзнес-план дає можливiсть iнiцiаторам iнвестицiйного проекту

майбутнiм iнвесторам докладно оцiнити доцiльнiсть його реалiзацiї i очiкувану

ефективнiсть.

2.2. Методи оцiнки ефективностi реальних iнвестицiй.

Оцiнка ефективностi iнвестицiй являє собою найбiльш вiдповiдальний етап в

процесi прийнятя iнвестицiйних рiшень. Вiд того, наскiльки об’єктивно i

докладно проведена ця оцiнка, залежать строки повернення вкладеного капiталу

i темпи розвитку компанiї (фiрми). Ця об’єктивнiсть i докладнiсть оцiнки

ефективностi iнвестицiйних проектiв в значнiй мiрi визначається використанням

сучасних методiв проведення такої оцiнки.

Слiд вiдмiтити, що методи оцiнки ефективностi капiтальних вкладень, якi

використовуються на даний час в вiтчизнянiй практицi, не можна визнати

коректними. Îáèäâà

ïîêàçíèêà

ÿêi

âèêîðèñòîâóþòüñÿ

â öèõ öiëÿõ -

êîåôiöiºíò

åôåêòèâíîñòi

(âiäíîøåííÿ

ñåðåäíüîði÷íî¿

ñóìè

ïðèáóòêó äî

ñóìè

êàïiòàëüíèõ

âêëàäåíü) òà

ñòðîê

îêóïíîñòi

(îáåðíåíèé

éîìó

ïîêàçíèê)

ìàþòü ðÿä суттєвих

íåäîëiêiâ, якi не дозволяють одержати

об’єктивну оцiнку ефективностi реальних iнвестицiй.

Òàê â ÷îìó

ñóòü öèõ

íåäîëiêiâ?

Ïåðøèé ç íèõ

ïîëÿãຠâ

òîìó, ùî ïðè

ðîçðàõóíêàõ

êîæíîãî iç

ïåðåðàõîâàíèõ

ïîêàçíèêiâ

íå

âðàõîâóºòüñÿ

ôàêòîð ÷àñó -

íi ïðèáóòîê, íi

îáñÿã коштiв якi iнвестуюються не одержують

реальної вартостi. Звiдси, в процесi розрахунку порiвнюються свiдомо

незрiвняннi велечини - сума iнвестицiй в реальнiй вартостi i сума прибутку в

майбутнiй вартостi. Другий iз недолiкiв використованих показникiв полягає у

тому, що показником повернення iнвестованого капiталу приймається тiльки

прибуток. Але, в реальнiй практицi iнвестицiї повертаються у виглядi грошового

потоку, який складається iз суми чистого прибутку i амортизацiйних вiдрахувань.

Звiдси, оцiнка ефективностi iнвестицiй тiльки на основi прибутку суттєво

спотворює результати розрахункiв (штучно занижує коефiцiєнт ефективностi i

завищує строк окупностi). I на кiнець, третiй недолiк полягає у тому, що

показники якi розглядаються дозволяють одержати лише односторонню оцiнку

ефективностi iнвестицiйного проекту, бо вони обидва базуються на використаннi

одинакових вихiдних даних (суми прибутку i суми iнвестицiй).

Навiть такий короткий огляд вiтчизняної практики оцiнки ефективностi

капiтальних вкладень свiдчить про недоцiльнiсть її використання в сучасному

iнвестицiйному менеджментi.

Розглянем базовi принципи i методичнi пiдходи, якi використовуються в

зарубiжнiй практицi при оцiнцi ефективностi реальних iнвестицiй.

Одним iз таких принципiв є оцiнка повернення iнвестицiйного капiталу на базi

показника грошового потоку (cash flow), який формується завдяки сум чистого

прибутку i амортизацiйних вiдрахувань в процесi експлуатацiї iнвестицiйного

проекту. При цьому показник грошового потоку може прийматися при оцiнцi

диференцiйним по окремим рокам експлуатацiї iнвестицiйного проекту або як

середньорiчний.

Другим принципом оцiнки є обов’язкове зведення до реальної вартостi як

iнвестицiйного капiталу, так i сум грошового потоку.

Третiм принципом оцiнки є вибiр диференцiйованої ставки проценту (дисконтної

ставки) в процесi дисконтування грошового потоку для рiзних iнвестицiйних

проектiв.

Четвертим принципом, є варiацiя форм використованої ставки проценту для

дисконтування в залежностi вiд цiлей оцiнки. При розрахунку рiзних показникiв

ефективностi iнвестицiй в якостi ставки процента, вибираємої для

дисконтування, можуть бути використаннi: середня депозитна або кредитна

ставка; iндивiдуальна норма прибутковостi iнвестицiй з врахуванням рiвня

iнфляцiї, рiвня ризику i рiвня лiквiдностi iнвестицiй; альтернативна норма

прибутковостi по другим можливим видам iнвестицiй; норма прибутковостi по

поточнiй господарськiй дiяльностi i т.п.

Iз врахуванням вищесказаних принципiв розглянемо методику оцiнки ефективностi

реальних iнвестицiй на основi показникiв. Система цих показникiв показана на

малюнку[9].

Чистий зведений дохiд дозволяє одержати найбiльш узагальненну характеристику

результату iнвестування, тоб-то його кiнцевий ефект в асолютнiй сумi. Пiд

чистим зведеним прибутком розумiється рiзниця мiж зведеними до реальної

вартостi (шляхом дисконтування) сумою гошового потоку за перiод експлуатацiї

iнвестицiйного проекту i сумою iнвестованих в його реалiзацiю засобiв.

Розрахунок цього покахника здiйснюється по формулi:

ЧЗП = ГП - IЗ, (2)

де ЧЗП - чистий зведений прибуток;

ГП - сума грошового потоку (в реальнiй вартостi) за весь перiод

експлуатацiї iнвестицiйного проекту (до початку нових iнвестицiй в нього).

Якщо повний перiод експлуатацiї до початку нового iнвестування в даний об’єкт

визначити важко, його приймають в розрахунках в розмiрi 5 рокiв (це середнiй

перiод амортизацiї обладнання, пiсля чого воно пiдлягає замiнi);

IЗ - сума iнвестованих засобiв, направлених на реалiзацiю

iнвестицiйного проекту.

Використовувана дисконтна ставка при розрахунках цього показника

диференцiюється з врахуванням рiвня ризику тi лiквiдностi.

Приклад: В iнвестицiйну компанiю поступили для розгляду

бiзнес-плани двох альтернативних проектiв. Данi, якi характеризують цi

проекти, поданi в таблицi[10]

. Для дисконтування сум грошового потоку проекту “А” процентна ставка прийнята в

розмiрi 10%, а проекту “Б” - 12% (у зв’язку з бiльш довготривалим строком його

реалiзаiї). Результати дисконтування грошового потоку наведенi в таблицi

[11].

З врахуванням розрахованої реальної вартостi грошових потокiв визначимо

чистий зведений дохiд. По першому iнвестицiйному проекту вiн складе: 8758 -

7000 = 1758 дол. США. По другому iнвестицiйному проекту

вiн складе: 8221 - 6700 = 1521 дол. США

Таким чином порiвняння показникiв чистого зведеного прибутку по представленим

iнвестицiйним проектам показує, що проект “А” є бiльш ефективним, нiж проект

“Б” (хоча по проекту “А” сума iнвестованих зособiв бiльша, а їх вiддача у

виглядi майбутнього грошового потоку менша, нiж по проекту “Б”).

Iндекс прибутковостi.

ГП

Курсовая: Аналiз iнвестицiйної дiяльностi в умовах ринкової економiки

IП = , (3)

де IП - iндекс прибутковостi по iнвестицiйному проекту;

ГП - сума грошового потоку в реальнiй вартостi;

IЗ - сума iнвестицiйних засобiв, направлених на реалiзацiю

iнвестицiйного проекту.

8221

6700

8758

7000

Страницы: 1, 2, 3, 4


© 2007
Использовании материалов
запрещено.