 |
РУБРИКИ |
Курсовая: Механізм ціноутворення у системі економічних методів управління підприємством як шлях підвищення його конкурентоздатності в умовах невизначеності ринку |
РЕКЛАМА |
||
|
Курсовая: Механізм ціноутворення у системі економічних методів управління підприємством як шлях підвищення його конкурентоздатності в умовах невизначеності ринку Крива еластичності Крива еластичності попиту пропозиції Кількість товарів проданих Кількість товарів по рівноважній ціні Рис. 1.6. Формування ринкової рівноважної ціни. Використовуючи подібний графік (рис. 1.6.) , можна моделювати різні варіанти комерційної стратегії фірми. Наступний крок в аналізі собівартості – це розділення її на два види витрат і встановлення початкової ціни , який ми детально розглянули у главі 1.2. Методи формування початкової ціни на товар та основні фактори ціноутворення підприємства. Аналіз цін і товарів конкурентів – одна із самих складних задач. В ринковій економіці інформація про ціни по конкретним угодам частіше за все є комерційною таємницею виробника , і отримати таку інформацію дуже складно. Вивчення товарів і цін конкурентів переслідує певну мету – вивчити так звану ціну байдужості , тобто ціну при якій покупцю буде все одно чий товар купувати. Виявив її можна планувати таку стратегію ціноутворення , при якій покупці віддадуть перевагу продукції вашого підприємства. Важливим кроком при цьому є аналіз пропозиція і цін конкурентів , якості їх продукції. Серед найбільш складних і важко передбачених елементів ринкової діяльності конкурентів є їх цінова політика , виявив цілі якої можна визначити і стратегії їх ціноутворення. Наступний крок у процесі формування ціни – це вибір методу ціноутворення , який базується на попередніх етапах. Методи розрахунку цін вельми різноманітні повинні відповідати основній стратегії цінової політики підприємства. Це такі методи , як : 1. Затратні методи , які включають : - метод “витрати плюс” ; - метод “мінімальних витрат” ; - метод ціноутворення з підвищенням ціни за допомогою надбавки ; - метод цільового ціноутворення ; 2. Метод визначення ціни з орієнтацією на попит. 3. Метод визначення ціни продажу на основі аналізу максимального пику збитків і прибутків. 4. Метод визначення ціни орієнтацією на конкуренцію. 5. Ціноутворення на основі прайсингів параметричних рядів товарів та багато інших методів. Самий останній крок – це прийняття рішення про рівень ціни. Вибравши один із методів ціноутворення , необхідно прийняти саме цінове рішення , визначити конкретну ціну. Тут враховується цілий ряд аспектів , такий , наприклад , як психологічний , вплив різних елементів маркетингу , дотримання базових цілей цінової політики , аналіз можливої реакції на призначену ціну та інше. Навіть після встановлення кінцевої ціни , вона продовжує трансформуватися під впливом змін , які відбуваються на ринку. Тому важливо передбачити ініціативні зміни цін. Підприємство може допустити наступні відхилення від політики ціноутворення : - заплановані цінові знижки ; - торгові знижки ; - заплановані знижки цін як засоби стимулювання збуту ; - незаплановане низьке зниження цін – “цінова війна”.[9.] Таким чином , можна казати , що процес формування цінової політики підприємства є дуже складним і багатогранним і передбачає перед усім неодмінний контроль за виконянням цінової стратегії підприємства та врахування всіх факторів , які можуть впливати на здійснення цього процесу. Розділ 2. Характеристика КДГМК “Криворіжсталь” та формування і управління його ціновою стратегією з метою підвищення конкурентоздатності. 2.1. Характеристика підприємства КДГМК “Криворіжсталь” як стратегічного об’єкту ціноутворення. Метою даного розділу являється розкриття підприємства з точки зору об’єкту ціноутворення та виявлення його основних характеристик у формуванні цінової стратегії КДГМК “Криворіжсталь”. Державний комбінат "Криворіжсталь" був створений восени 1996 р. шляхом приєднання до металургійного комбінату "Криворіжсталь" Новокриворізького ГЗКа й орендного підприємства "Криворізький коксохімічний завод". Потужності НКГЗКа по видобутку сирої залізної руди - 30 млн. т., а по виробництву концентрату - 9 млн. т. Потужність КХЗ по випуску коксу - біля 5.7 млн. Виробничі потужності "Криворіжсталі", завантажені в даний час на 2/3, дозволяють щорічно виробляти біля 14 млн.т. чавуна, 13 млн. т. сталі і 8 млн. т. 90% продукції поставляється в країни Південно-Східної Азії і Америки. Запланований обсяг випуску в 1999 р. - 5,5 млн. т. сталі. Підприємство "Криворіжсталь" є державною формою власності. За станом на 1 січня 1999 р. загальна чисельність робітників комбінату в цілому по наявності на 684 чол. менше плану, у тому числі по промислово-виробничому персоналі на 1789 чол. План по продуктивності праці виконаний на 105,7% , це пояснюється передачею чисельності трудящому заводу "Криворіжсталь-прокат" і виробництвом прокату в умовах давальницької сировини. План по продуктивності праці виконаний всіма основними цехами комбінату за винятком ДЦ № 1 , 2 , у якому виконання склало відповідно 99,9 і 99,70. Середня заробітна плата 1 трудящого по комбінаті склала 257,3 грн. , що на 2,40 більше в порівнянні з 1998 р. Збільшення середньої заробітної плати обумовлено проведеною перетарифікацією у зв'язку з збільшенням мінімальної заробітної плати (45 - 55 грн.) , а також виплатою компенсації й індексації за невчасну виплату заробітної плати. Проте в 1 грн. товарної продукції заробітна плата складає 6,02 коп. і до відповідного періоду минулого року знижена на 0,24 коп. КДГМК є одним з найбільших підприємств з повним металургійним циклом в Європі. Він розміщений у місті Кривому Розі в центрі найбільшого на території України залізорудного басейну, що відрізняє Комбінат близкістю розташування основних джерел сировини і матеріалів. Основна продукція Комбінату – це чавун , заготівля , середній та дрібний сорт (включаючи арматурний пруток , катанку і сталь). У 1998 році відбулися такі зміни в складі комбінату : 1. Наказом N 33 від 26.01.1998 р. Міністерства промислової політики України утворений державний завод "Криворіжсталь-прокат" на базі таких цехів комбінату: - Блюмінг N 1 із НЗС 730/500 - Блюмінг N 2 із НЗС 900/700/500 - СПЦ N 1 ( МС 250-1, МС 250-2, МС 250-3, ПС 250-2) - СПЦ N 2 ( МС 250-4, МС 250-5, ПС 250-3) - Вальцетокарний цех - Цех переробки металопродукції. 2. Наказом N 947 від 02.10.1998 р. по КГЗ виведений з експлуатації і списаний дротовий стан 250-2. 3. З 01.04.1998 р. ПС 150-1 наказом по комбінаті N 255 від 08.04.1998р. переданий до складу Прокатного цеху N 3. 4. У зв'язку з відсутністю купівельного попиту наказом по комбінаті N 382 від 15.06.1998 р. виведений з експлуатації цех сортового скла. 5. З метою здешевлення вартості проведених капітальних ремонтів із 01.11.1998 р. наказом по комбінаті N 660 від 15.10.1998 р. створено цех капітальних ремонтів металургійних агрегатів чисельністю 604 чол. 6. У складі ремонтного цеху створена спеціалізована ділянка по ремонті будинків і споруджень у кількості 100 чоловік. Основні напрямки і заходи на 1999 р. : 1. Закінчити ремонт і ввести в експлуатацію коксову батарею N 1 з обсягом камер 4 - 30,9 м. 2. На гірничо-збагачувальному комплексі замінити магнітні сепаратори ПБМ - 9л/250 старої конструкції із шести полюсною магнітною системою на сепаратори з восьми полюсною системою і перефутировкою барабанів сепараторів на РОФ - 1,2 у кількості 30 шт. 3. Зробити капітальні ремонти з перекладом технологічної схеми збагачення секції N 10 РОФ - 2 на збагачення окислювання руд кар'єру N 3 гірничо- збагачувального комплексу. 4. Збільшити виробництво агломерату за рахунок впровадження в експлуатацію 4-ої по рахунку агломашини. 5. Підвищіти ефективність роботи аглогрохотів ДП - 7 за рахунок установки на гуркотах литих поверхонь, що просівають. 6. Виконати реконструкцію циркуляційних насосів конверторів 1-го блока.[11.] Фірма Sumitomo (Японія) візьме участь у проекті реконструкції сталеплавильного виробництва. Відповідно до контракту , вартість біля 100 млн. доларів , фірма поставить і здійснить шеф-монтаж устаткування для конвертерного цеху, а також проведе навчання спеціалістів. Фінансування контракту, розрахованого на два роки, намічається здійснити по кредитній лінії консорціуму японських банків під гарантію уряду України. До реалізації проекту планувалося приступити в червні 1999 р. Показники виробничої діяльності Комбінату показані у таблиці 2.1. Таблиця 2.1. Показники виробничої діяльності Комбінату за 1999 р.
Як ми можемо бачити з таблиці 2.1. , обсяг реалізації продукції Комбінату збільшився на 126148 тис. грн. Незважаючи на це балансовий збиток склав 246392 тис. грн. , що на 43921 тис. грн. меньше ніж у минулому році. Фінансове положення підприємства визначається перед усім ступенем фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування своєї діяльності , спроможністю погашати свої фінансові обов’язки у встановлений термін , тобто платоспроможністю. Розрахунок показників платоспроможності Комбінату , представлених у таблиці 2.2. , був зроблений по даним бухгалтерського балансу (додатки Г , Д , Ж , З). Таблиця 2.2. Показники платоспроможності Комбінату.
За станом на 01.01.1999 р. облікова чисельність персоналу комбінату складає 40973 чол. , що складає 95% від планової чисельності. На комбінаті працює 16162 жінки, що складає 39.4% від загальної чисельності.[11.] Таким чином , характеристика підприємства як стратегічного об’єкту ціноутворення дає нам змогу проаналізувати особливості діяльності Комбінату та внутрішні і зовнішні чинники , що впливають на формування його цінової стратегії , а також уявити конкурентне положення підприємства на ринку. 2.2. Аналіз системи управління підприємством з метою підвищення його конкурентоздатності на ринку. Мета даного розділу є аналіз системи управління підприємством для вдосконалення прийняття ріщень у формуванні цінової політики підприємства та підвищення його конкурентоздатності на ринку. Під системою управління організацією розуміється упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів , які знаходяться між собою в сталих відношеннях , що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого. В рамках структури управління протікає управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень) , між учасниками якого розподілені задачі і функції управління , а отже - права і відповідальність за їх виконання. З цих позицій структуру управління можна розглядати як форму розподілу і кооперації управлінської діяльності , в рамках якої відбувається процес управління , направлений на досягнення наміченої цілі менеджмента. Зв'язок структури управління з ключовими поняттями менеджменту - його метою , функціями , процесом , механізмом функціонування , людьми і їх повноваженнями , свідчить про її величезний вплив на всі сторони управління. Створення структури є важливим елементом в організаційній діяльності підприємства. Вибір ефективної методики департаментації і формування усього комплексу організаційних структур - також життєво важливий елемент в діяльності менеджерского корпуса. Передусім структура повинна відображати мету і задачі організації , отже , бути підлегліою виробництву і змінюватися разом зі змінами , що відбуваються. Вона повинна відображати функціональний розподіл праці і обсяг повноважень робітників управління ; останні визначаються політикою , процедурами , правилами і посадовими інструкціями і поширюються , як правило , у напрямку більш високих рівнів управління. При цьому повноваження керівника будь-якого рівня обмежуються не тільки внутрішніми факторами , але й факторами зовнішньої середовища , рівнем культури та ціннісними орієнтаціями суспільства , прийнятими в ньому традиціями і нормами. Іншими словами , структура управління повинна відповідати соціально-культурному середовищу , і при її побудові треба враховувати умови , в яких вона буде функціонувати. Тип структури Комбінату має лінійно-функціональну організацію управління. Основу лінійно-функціональних структур складає так званий "шахтний" принцип побудови і спеціалізація управлінського процесу по функціональним підсистемам організації (маркетінг, виробництво, дослідження і розробки, фінанси, персонал та ін.). По кожній з них формується ієрархія служб (додаток К “Структура управління КДГМК”). Результати роботи кожної служби апарату управління організацією оцінюються показниками, що характеризують виконання ними своїх мети і задач.[1]. Багатолітній досвід використання лінійно-функціональних структур управління показав, що вони найбільш ефективні там, де апарат управління виконує рутинні, які частіше повторяються і рідко змінюються задачі і функції. Вони виявляються в управлінні організаціями з масовим або багатосерійнім типом виробництва, а також при господарському механізмі затратного типу, коли виробництво найменш чутливо до прогресу в області науки і техніки При такій організації управління виробництвом підприємство може успішно функціонувати лише тоді, коли зміни по всім структурним підрозділам відбуваються рівномірно. Але в реальних умовах цього немає, виникає неадекватність реакції системи управління на вимогу зовнішньої середи. Положення посилюється втратою гнучкості в взаємовідносинах робітників апарату управління із-за застосування формальних правил і процедур. В результаті ускладнюється і уповільнюється передача інформації, що не може не відбиватися на швидкості і своєчасності прийняття управлінських рішень. Необхідність погодження дій різних функціональних служб різко збільшує обсяг роботи керівника організації і його заступників, тобто. вищого ешелону управління. Для спрощення зв’язків такої системи управління на Комбінаті широко впроваджується система комп'ютеризації , що суттєво спрощує потоки економічної інформації і допомагає своєчасно вирішувати непередбачені проблеми та швидко приймати управлінські рішення. Все це значно підвищує конкурентоздатність Комбінату і сприяє деякої стабільності у його діяльності. КДГМК "Криворіжсталь" є значним підприємством, що об'єднує металургійне і коксохімічне виробництва і гірничозбагачувальний комплекс, кожний з яких має десятки підрозділів основного і допоміжного виробництв, розташованих на значній відстані один від одного. Оцінка, аналіз і прогнозування організаційно-технічного рівня виробництва зображені у додатку Л. Інформаційні потоки такого великого підприємства досить складні, багаторазово повторюються і перетинаються у прикладі це показано на схемі документообігу планово-економічного відділу у додатку М. На дійсний час перед центром автоматизованих систем виробництва (ЦАСП) стоїть задача інформаційного об'єднання таких систем і комплексів : - бухгалтерського і фінансового урахування і звітності ; - планування і керування витратами ; - керування бюджетом ; - керування матеріальними потоками (матеріальне постачання , складування) ; - керування персоналом (штати , особовий склад , кваліфікація і зарплата кадрів) ; - техобслуговування і ремонту устаткування ; - забезпечення якості продукції ; - планування виробництва і збуту продукції (опрацювання замовлень, урахування продажів, відвантаження), а також інші підрозділи господарської діяльності. Традиційно на комбінаті "Криворіжсталь" автоматизація рішення цих питань велося по двохрівневій системі : - цеховій ; - загальнокомбінатській. Системи цехового рівня розроблялися , як правило , для забезпечення інформаційного супроводу технологічних процесів виробництва продукції по основних переділах комбінату. Такими системами були охоплені аглодомене , сталеплавильне і прокатне виробництва. Локально-інформаційні системи (ЛІС) забезпечують передачу оперативної інформації про виробництво і хімічні аналізи виробленого чавуна , сталі , а також технічні параметри на заготівлі. У процесі перекладу ЛІС на нову технічну базу з застосуванням персональних комп'ютерів (ПК) , Міні-ЕОМ і інформаційних мереж у 1996 і 1997 р. була створена і впроваджена система оперативного інформаційного супроводу потоку гарячого металу починаючи з доменного і закінчуючи прокатним виробництвами у функції якої , крім того ввійшли : щодобове планування виробництва , спостереження за потоками металопродукції й оперативне урахування її відвантаження. Додатково до перерахованих вище задач система дозволила автоматизувати роботу економістів основного виробництва в частині розрахунку оперативної собівартості по переділах , із передачею даних на верхній (загальнокомбінатський) рівень у систему планово-економічного управління (ПЕУ). У керуванні комбінатом (верхній рівень) впроваджені й успішно працюють такі інформаційні системи : - АСУ "Замовлення" ; - АСУ "Зарплата" ; - АСУ "Персонал" ; - АСУ "Фінанси" ; - АСУ "Головна бухгалтерія" ; - АСУ "Дирекція" ; - Окремі АРМ планово-економічного управління ; - Комплекс задач по урахуванню металобрухту ; - Комплекс задач по урахуванню наявності , русі і плануванню потреби в спецодязі ; - Комплекс задач - "Урахування ТМЦ" ; - АСУ "Інша продукція" ; - АСУ "Юрвідділ" ; - АСУ "Взаємозалік". З урахуванням збільшеного обсягу переданої інформації між експлуатованими і впроваджуємими системами різноманітних рівнів виникнула необхідність прокладки високошвидкісних каналів зв'язку, що забезпечують оперативний обмін між системами (максимальна швидкість передачі даних при використанні телефонних виділених каналів зв'язку не перевищує 19200 кб/сек.). Інтегрована інформаційна мережа (ІІС) покликана оптимізувати і спростити процеси планування і управління виробництвом , ведення звітності , матеріально-технічного забезпечення й ефективного використання сировини , енергоресурсів , товарно-матеріальних цінностей , збуту готової продукції , а також , підвищити культуру управлінської праці. Інтегрована інформаційна мережа - це програмно-технічний комплекс , що повинний працювати надійно в реальному масштабі часу. Це дозволить структурним підрозділам комбінату вийти в єдиний світовий інформаційний простір , що дасть можливість обмінюватися інформацією з постачальниками і вантажоодержувачами , як на Україні , так і за її межами. Таким чином , система управління включає в себе всі цілі , розподілені між різноманітними ланками , зв'язки між якими забезпечують координацію окремих дій по їх виконанню. Тому її можна розглядати як зворотню сторону характеристики механізму функціонування (як процесу реалізації структурних зв'язків системи управління). Многогранність приймаємих управлінських рішень , а особливо при створенні цінової стратегії Комбінату , вимагає перед усім вдосконалення самої системи управління , скорочення зайвих ланцюгів передачі інформації та уникнення їх перевантаження при прийнятті рішень. Таким чином , ми бачимо , що Комбінат з точки зору стратегічного об’єкту ціноутворення являє собою складну систему взаємозв’язів між основними та допоміжними його підрозділами. Тому спрямоване координування діяльності всіх його підрозділів має великий вплив на виробництво та випуск металопродукції Комбінату , що в свою чергу не може не відобразитися на формуванні та впровадженні його цінової стратегії. 2.3. Основні напрямки цінової стратегії підприємства та характеристика конкурентоздатності його продукції на ринках України і світовому. Метою даного розділу являється визначення основних напрямків цінової стратегії підприємства та характеристика конкурентоздатності його продукції на ринках України і світовому. Внаслідок того , що сталь є важливим компонентом для виробництва тисяч видів іншої продукції ринок сталепродукції сильно залежить від фактичного виробництва цих видів продукції. Прикладами найважливіших галузей промисловості , що споживає металопродукцію , є автомобілебудування ,будівництво , суднобудування , будівництво залізниць , виробництво товарів народного споживання і важке машинобудування. Як біржевий товар металопродукція Комбінату надто піддається коливанням цін в залежності від співвідношення попиту і пропозиції. Крім цього ціна товарної металопродукції значно залежить від цілого ряду якісних показників. На західних ринах якість і ціна співвідносяться один з одним і практично зрівняні на всіх ринках. Якість металу українського виробництва , як правило , гірша і має деякі розбіжності за параметрами. То того ж слід приділити велику увагу на такі фактори , як дотримання строків постачання , сортування , маркування і пакування продукції , поліпшання збутового ланцюга. Політика комбінату в області якості визначається найбільше повним задоволенням вимог споживачів, економічною доцільністю, виконанням усіх вимог нормативної документації і містить у собі такі напрямки :[12.] - орієнтація в області якості на ринковий попит і конкретні вимоги споживачів ; - випуск якісної продукції з використанням сучасних технологій ; - досягнення на внутрішньому і зовнішньому ринках збуту репутації виробника продукції стабільної якості; - у своїй діяльності керуватися засадами і вимогами стандарту ІСО 9002. Політика в області якості визначається постановкою задач перед кожним робітником комбінату. Система забезпечує відповідність продукції установленим вимогам за рахунок документально оформлених процедур забезпечення якості у відповідності з вимогами ИСО 9002, викладеними в Посібнику з якості, у стандартах підприємства, технологічних інструкціях, Держстандартах, технічних умовах. Виконання усіх виробничих процесів, починаючи з надходження сировини ( вогнетриви, з/рудна сировина, кокс, вапняк, феросплави, металобрухт) і закінчуючи відправленням готової продукції (катанки), входить у систему забезпечення якості, важливим елементом якої є сучасні методи контролю виробничих процесів і іспити готової продукції. Основні критичні точки контролю при виробництві катанки показані на схемі у додатку Н. Відповідальність на всіх стадіях виробничого процесу виготовлення катанки розподіляється в такий спосіб: - відповідальність за виробництво несуть - начальники цехів , їхні заступники , старші майстри , майстри , технологічний персонал ; - відповідальність за виконання іспитів несуть - начальник управління технічного контролю, начальник іспитового центру технічного упрвління; - відповідальність за приймання і контроль продукції покладається на начальника управління технічного контролю; - відповідальність за пакування , маркування , збереження покладається - на начальників цехів ; за контроль пакування , маркування - на начальника керування технічного контролю ; - відповідальність за вантажно-розвантажувальні роботи і відвантаження готової Продукції покладається - на начальників цехів, начальника управління залізничного транспорту. Зміни системи забезпечення якості знаходяться в компетенції представника Керівництва комбінату. Зміни в технологічній і нормативній документації знаходяться в компетенції заступника технічного директора - начальника технічного управління. Структура контролю якості при виробництві катанки (у відповідності зі схемою точок контролю) приведена в таблиці у додатку О. В основному вся реалізована продукція Комбінату відповідала держстандартам і ТУ. В процесі виробництва продукції був збільшений вихід других сортів при одночасному зниженні браку по металургійному виробництву , що характеризується наступними показниками , приведеними у додатку П. Основною причиною випуску браку по гірничо-збагачувальному комплексу стало несвоєчасне коригування палива у технологічному процесі. Як ми бачимо із таблиці , виробництво продукії ІІ сорту зменьшилося з 6,78 % до 5,61 %. Якість доменого коксу власного виробництва залишилася на тому ж рівні , але через нерівномірності постачання вугільних концентратів , зміни у марочному складі вугільної шихти , велику кількість перешихтовок , а також через коливання периодів коксування і температурного режиму відбуалися коливання метелургійного коксу по наступним показникам відображеним у наступних таблицях. Таблиця 2.3. Коливання метелургійного коксу за 1999 р. , у %.
Таблиця 2.4. Коливання метелургійного коксу за 1998 р. , у %.
Постачання вугільних концентратів по басейнам показано у таблиці 2.5. Таблиця 2.5. Постачання вугільних концентратів по басейнам.
Як ми бачимо з даної таблиці залучення у шихту польських та російських вугільних концентратів дозволило мати сірку у доменому коксі на середньому рівні. На якість виплавляємого чавуну також впливали коливання окремих параметрів агломерату ПГЗК , окатишів ПівнГЗК , ЦГЗК ; коксу коксохімічних заводів за хімічним та гранулометричним складом ; зміст вологи у коксі та зниження його стійкісних характеристик , а токож нестабільне забезпечення природним газом та велика кількість перешихтовок. За станом у 1999 р. на всю металопродукцію , що була реалізована Комбінатом на ринки України , ближнього та дальнього зарубіжжя , діяли вільні ціни. З 24.05.98 р. згідно наказу Міністерства економіки України від 4.05.98 р. № 56 “Про затвердження граничних рівнів оптових цін на продукцію монопольних об’єднань металургійної промисловості “ на КДГМК був введений граничний рівень цін у доларевому еквиваленті на катанку , а також на арматуру класів АТ-ІV , AT-V , AT-VI. На інші види металопродукії на прортязі 1999 р. діяли вільні ціни у доларевому еквіваленті , які залишалися незмінними з травня 1996 р. згідно постанови Кабінету Міністрів України № 109 на пар та гарячу воду діяли регулюємі ціни , що були затверджені Дніпропетровським облвиконкомом. На продукцію та послуги цехового управління головного механіка та енергетика , продукцію коксохімічного виробництва діяли вільні ціни у національній валюті. Оптові ціни на металопродукцію Комбінату з 1999 р. представлені у додатку Р. Щодо чинників , які впливають на формування цінової стратегіі , то у галузі існує декілька тенденцій , з огляду на типи виробів і типи підприємств , на яких вони провадяться. 1. Чітка тенденція - виробництво металу на мінізаводах і відхід від металургійних комбінатів. Продукція, вироблена в даний час мінізаводом складає до 38% усієї металургійної продукції. Ця тенденція може швидко змінитися, якщо ціна на брухт чорних металів або передільного чавуна раптово змінитися. Комбінат здійснює значну роботу по зниженню собівартості виробництва з тим, щоб максимально наблизити її до рівня досягнутому мінізаводами. 2. Помітна тенденція - це перехід на безупинне розливання сталі і вивод з експлуатації більш постарілих і менш ефективних форм виробництва. Технологія безупинного розливання сталі також може сполучатися з прокатним переділом і випуском товарної продукції. Це скоротить прокатний переділ, і у свою чергу, знизить експлуатаційні витрати і капітальні витрати. 3. Це значний ріст споживання сталі в Азії в порівнянні з іншим світом. Азія, Ближній Схід і Латинська Америка в цих регіонах спостерігається високий приріст виробництва стали в порівнянні з іншим світом протягом останніх десятьох років. Ряд чинників негативно впливають на попит на криворізьку сталь. Нестабільне економічне положення в Україні і країнах СНД , недосконала система платежів , падіння рівня виробництва , зниження рівня державних послуг у промислове будівництво і машинобудування призвели до різкого падіння попиту на конструкційний сорт , у тому числі : куток , пруток , квадрат. Зниження потреби на цю продукцію і ріст попиту на арматуру і рядову катанку призвели до звуження сортаменту Комбінату і виводу із експлуатації потужностей по виробництву профілів , що не користуються попитом. Конкурентноздатність продукції Комбінату. На території СНД існують підприємства , що випускають металопродукцію аналогічну або подібну із сортаментом Комбінату. Комбінати і заводи ближнього зарубіжжя випускаючі металопродукцію, подібну із сортаментом Комбінату (таблиця 2.6.): Таблиця 2.6. Комбінати і заводи ближнього зарубіжжя , що випускають продукцію подібну із сортаментом Комбінату.
Загальна якість продукції може бути віднесена по світових нормах до середнього класу. Продукція користується визначеним попитом за рубежем, особливо в країнах Південної Америки. Аналізуючи конкурентоздатність підприємств можна зробити такі висновки: - По Російських підприємствах. Територіальна віддаленість Магнітогорська і Західно-Сибирського металургійних комбінатів заводу "Амурсталь" від ринку Східної Європи і високої вартості перевезень по Росії роблять їхню продукцію в СНД неконкурентоспроможньою в порівнянні з "Криворіжсталлю". - По підприємствах Білорусії і Молдавії. Жлобинський і Рибницький металургійні заводи частково забезпечують потреби внутрішнього ринку, і незначну частку продукції відвантажують на експорт, виходячи з цього, вони не є конкурентами для "Криворіжсталі". Частка продукції, що випускається українськими підприємствами аналогічна або подібна із сортаментом "Криворіжсталі" незначна (10%), що дозволяє зробити висновок про відсутність серйозної конкуренції на ринках України. Близьке розташування Комбінату до основних постачальників сировини має свої результати: мінімальні транспортні витрати, що дозволяє формувати на місцевому рівні групи підприємств із замкнутим виробничим циклом. Перспективи попиту на сталь і її виробництво. Дана глава основана на звіті Міжнародного Інституту Металу і Сталі (МІМС, Брюсель). Європа. В Західній Європі по оцінках Секретаріату МІМС, очікується помірний ріст, біля 1% щорічно на період 1995 - 2000 років; В Східній Європі очікується високий щорічний ріст, тому що переорієнтована економіка цих регіонів нарощує темпи свого розвитку. Дуже складно угадати розвиток подій у Росії, Україні й інших країнах колишньої Спілки. МІМС припустив усього біля 60 млн. т. до 2000-го року споживання сталі. Північна Америка. Споживання в США відображає збільшення конкурентоздатності американських виробників на міжнародному ринку. Споживання сталі в США у 2000 році повинно скласти приблизно 100 млн. т., якщо взяти до уваги циклічний пік. Динамізм, властивий либералізованим і приватизованим економікам країн Латинської Америки дозволяє робити оптимістичні прогнози розвитку Аргентини і Бразилії (таблиця 2.7). Таблиця 2.7. Середньостроковий прогноз споживання сталі, млн.т.
Азія. По оцінках МІМС очікується, що у 2000 р. споживання в Китаї може скласти 140 млн. т., при середньорічному рості 67%, і цей прогноз на думку МІМС, є більш помірним у порівнянні з іншими прогнозами по інших країнах. Висока вартість ієни може обмежити споживання сталі в Японії. Японські виробники вже переносять виробництво в інші країни, де ціни нижче, причому не тільки в Азіатський регіон і в Європу. Прогнозований розмір на 2000 р. 80 млн. т. демонструє невелике збільшення. Поряд із стійким ростом споживання в інших регіонах Австралії, Африки і середнього Сходу споживання в сталевій продукції у світі в цілому збільшиться до 748 млн. т. у 2000 р., майже половину цього споживання складе Азія, Китай і Японія. Включаючи ситуацію в галузі можна вважати незадовільною в силу таких чинників: - більш низькі технологічні рівні в порівнянні з розвиненими європейськими країнами і світовим рівнем ; - старіння основних виробничих потужностей ; - низький коефіцієнт використання палива й енергоносіїв ; - малі обсяги випуску високоякісної металопродукції ; - екологічні проблеми. Проте Україна має свою власну цілком достатню сировинну базу, з огляду на капіталовкладення в гірничодобувний комплекс, металургійна галузь може бути забезпечена постачальниками сировини аж до 2010 р. Цього буде достатньо для виробництва приблизно 18-20 млн. т. залізної руди на експорт і до 35 млн. т. Галузь має високий експортний потенціал, оскільки Україна виробляє набагато більше металопродукції , ніж їй необхідно для забезпечення споживачів. План маркетингу і реалізації продукції. Управління маркетингу і зовнішньоекономічних зв'язків успішно розвиває свою діяльність , його планується структурно підпорядкувати одному керівнику, щоб вони могли мати більш координовану довгострокову стратегію розвитку і тактику та зосередити зусилля на розвиток торгової мережі. Основними напрямками стратегії маркетингу є : - скорочення часу доставки ; - відсутність збоїв під час доставки ; - поліпшення якості кінцевої продукції ; - більш швидке і гнучке реагування на вимоги ринку ; - скорочення часу виконання замовлення ; - завоювання нових ринкових сегментів ; - підвищення надійності постачань. Стратегічне управління на Комбінаті перед усім підпорядковано розробленню його продуктово-збутової стратегії , тобто стратегії маркетингу , яка на даний час спрямована на розширення свого ринку збуту та закріплення своїх ринкових позицій за допомогою впровадження нової політики якості випускаємої продукції. Будь-який “портфель” підприємства не може бути сформований раз і назавжди. Зміни в попиті зумовлюють необхідність змін у продукції , що її виготовляє підприємство , а це , в свою чергу , потребує змін у виробничому процесі. Якщо ринок формулює вимоги до продукції , яку має випускати підприємство , щоб забезпечити її збут , виробництво виступає тим фактором , який характеризує можливості більшого чи меншого рівня задоволення цих вимог.[11.] Критерії вибору стратегій можнa поділити на дві оснoвні групи. Ринкові : - місткість ринку ; - прогноз попиту (розвиток/скорочення) ; - загальне положення на ринку (конкурентна позиція) , частка ринку ; - рівень цін і прибутковості в галузі ; - наявні та можливі конкуренти , прогноз у розвитку конкуренції ; - наявні та можливі товари-замінники ; - можлива тривалість “життєвого циклу” товару ; - вплив сезонних та інших циклічних факторів на попит ; - характер і міцність бар'єрів входу/виходу ; - доступність та рівень якості постачання необхідними компонентами ; - комерційна ефективність наявних і запланованих до випуску товарів ; - ефективність роботи каналів розподілу та збуту. Виробничі : - можливі обсяги виробництва ; - потреба в інвестиціях (обсяги та терміни) ; - рівень і терміни окупності проектів ; - рівень патентного захисту (товару, технології, способу виробництва) ; - імовірність конкурентоспроможного конструкторсько- технологічного розв'язання проблем виробництва та використання товару ; - можливий рівень витрат на : експериментальну стадію ; модернізацію та реконструкцію діючого виробництва і на створення або придбання нового виробництва ; - перелік можливих складностей технічного , фінансового , кадрового й іншого характеру та способи їхнього подолання ; - рівень ефективності виробництва при реалізації продукції за конкурентоспроможною ціною. Стратегія концентрації (“стратегічного фокусування”) , що широко використовується Комбінатом на даний період , на одному напрямку діяльності тісно пов'язана з реалізацією загальної конкурентної стратегії — лідирування на основі зниження витрат. Таким чином , основними напрямками цінової стратегії Комбінату являються підвищення конкурентоздатності його продукції при формуванні ціни на цю металопродукцію за допомогою підвищення її якості , а також виявлення резервів зниження собівартості. При цьому важливим чинником у створенні цінової стратегії являється вплив таких цінових факторів , як змінення цін на сировину , попиту на металопродукцію , що встановлюється на ринках СНД і світовому ринку , поведінка конкурентів та вплив політики держави на металургійну галузь виробництва. Розділ 3. Обгрунтування методики антикризового управління підприємством КДГМК “Криворіжсталь” в умовах невизначеності ринкового середовища. 3.1 Аналіз впровадження змін обсягу і структури виробництва товарної продукції підприємства на його цінову стратегію. Метою даного розділу являється аналіз впровадження змін обсягу і структури виробництва товарної продукції підприємства на його цінову стратегію в обгрунтуванні методики антикризового управління підприємством КДГМК “Криворіжсталь” в умовах невизначеності ринкового середовища. Обсяг виробництва товарної продукції та його змінення на протязі певного періоду являється основною складовою стратегії підприємства. Зміни в попиті зумовлюють необхідність змін у продукції , що її виготовляє підприємство , а це , в свою чергу , потребує змін у виробничому процесі. Якщо ринок формулює вимоги до продукції , яку має випускати підприємство , щоб забезпечити її збут , виробництво виступає тим фактором , який характеризує можливості більшого чи меншого рівня задоволення цих вимог. Крім того , треба враховувати , що будь-які різкі зміни у виробництві супроводжуються падінням обсягів виробництва , а іноді потребують зупинки виробничого процесу (тимчасово , для переобладнaння або зовсім , у разі впровадження нової продукції) , тому у продуктових стратегіях найчастіше використовують еволюційний підхід до їхньої зміни. Це відбивається в оцінках рівня ризику щодо нових продуктових стратегій. Ризик підвищується , коли в одній стратегії планується до освоєння “новий продукт та новий ринок”. За оцінками І. Ансофа розподіл імовірностей досягнення запланованих обсягів реалізації може бути таким (табл. 3.1).[3]. Таблиця 3.1. МАТРИЦЯ “ПРОДУКТ – РИНОК”
|
|
Рівноважна ціна 
© 2007 |
|