|
|
|
|
Курсовая: Розрахунок техніко-економічних показників цеху
* - норми трудомісткості капитального ремонту не використовуються в
розрахунках, бо ці види ремонтів будуть проводитися не службами цеху, а
спеціальними ремонтними бригадами заводу
2) Ремонт електричної частини:
Трудомісткість верстатних робіт:
Тверст= 1680,229*0,3=504,069 (годин)
Трудомісткість електрослюсарних робіт при ремонті електричної частини:
Тел.сл= 1680,229*1,2+2520,108*0,2=2520,296 (годин)
Сумарна трудомісткість ремонту електричної частини:
Тмех = Тверст+Тслюс= 504,069+2520,296 = 3024,365(годин) (5.10)
Трудомісткість верстатних робіт при ремонті:
Тс=Тверстмех+Тверсте= 5935,1578+504,069=6439,227 (годин) (5.11)
Трудомісткість слюсарних робіт при ремонті:
Тсл=Тслмех+Тсле= 13558,607+ 2520,296 = 16078,903 (годин) (5.12)
Трудомісткість робіт з ремонту обладнання дозволяє визначити необхідну
чисельність ремонтних робітників.
Потребу у верстатниках визначають за формулою:
(5.13)
где Фе – ефективний річний фонд часу 1 робітника, Фе=1789 годин;
Квн - коефіцієнт виконання норм, Квн=1.
Знайдемо чисельність ремонтників:
- верстатники-ремонтники: Чверст= 6439,227/(1789·1)=3,6 (чол.)
- слюсарі-ремонтники: Чсл= 13558,607/(1789·1)=7,58 (чол.)
- електрики: Че= 2520,296 /(1789·1)= 1,41 (чол.)
(5.14)
(5.15)
де (τос+τоз+τот)п,
(τос+τоз+τот)н -
сума норм часу відповідно планового та непланового технічного обслуговування 1
о.р.с. механічної частини обладнання слюсарями, мастильниками і верстатниками
на 1000 годин оперативної роботи, τосп=2,37, τозп
=1,21, τотп=0,52, τосн=0,83, τозн
=0,21, τотн=0,21;
τоеп, τоен - норми часу планового і непланового
технічного обслуговування 1 о.р.с. електричної частини обладнання
електриками на 1000 годин оперативного часу роботи, τоеп
=1,02, τоен=0,31.
Із загальної трудомісткості робіт з технічного обслуговування обладнання
треба відокремити трудомісткість верстатних робіт:
(5.16)
Трудомісткість робот з технічного обслуговування обладнання слюсарями:
(5.17)
Кількість робітників, що потрібні для технічного обслуговування обладнання:
-механічної частини(чол.)
-електричної частини(чол.)
Із загальної чисельності робітників з технічного обслуговування механічної
частини відокремимо потребу в:
- слюсарях: чомс=23776,9/(1789·1)=13,3 (чол.)
- верстатниках: чомт=5424,1/(1789·1)=3 (чол.)
- мастильниках: чомсм=чом-чомс-чомт=22,2-13,3-3=5,9 (чол.)
Кількість верстатів в цеховій ремонтній базі розраховується за формулою:
(5.18)
де Fе - ефективний річний фонд часу роботи обладнання, Fе =3835 годин;
Кзо- коефіцієнт завантаження обладнання в цеховій ремонтній базі
(верстатів)
Під час розрахунку чисельності чергових слюсарів будемо спиратися на
довідкові дані про кількість одиниць ремонтної складності механічної частини
на 1 слюсаря. Цей показник дорівнює 500 о.р.с. для обслуговування середніх
верстатів.
(5.23)
Сумарна ремонтна складністі механічної частини обладнання дорівнює 2860 о.р.с.
(чол.)
5.2 Транспортне обслуговування цеху
Внутріцеховий транспорт призначений для переміщення предметів праці між
робочими місцями і ділянками даного цеху. Види транспортних засобів, що
будуть застосовуватися в цеху, визначаються декількома факторами: габаритом і
масою заготівок і готової продукції, типом виробництва й ін.
Для правильного вибору і розрахунку кількості транспортних засобів, що
використовуються в цеху, необхідно знати вантажообіг. Під вантажообігом
розуміють загальну кількість вантажів, що транспортуються в цеху за певну
кількість часу (добу, місяць, квартал, рік).
Розрахунок вантажообігу проводиться переважно на основі найбільшого вантажообігу
Qдоб з врахуванням нерівномірності надходження та відправлення
вантажів (5.24):
(5.24)
де Qдоб – середньодобовий вантажообіг в цеху, тон;
Qдоб –вантажообіг в цеху за рік, тон;
Д – кількість робочих днів в році;
Кнер – коефіцієнт нерівномірності перевезень, Кнер = 1,5.
Річний вантажообіг можна розрахувати за допомогою таблиці 5.3. Для визначення
кількості тон, перевезених протягом року всередені цеху, використаємо формулу
5.25.
(5.25)
де Qвипі – річна програма випуску виробу і-го виду, шт.;
mi – маса однієї деталі, кг;
nопі – кількість технологічних операцій, що виконуються при
виготовленні виробу і-го виду.
Таким чином, загальний вантажообіг за рік в цеху складає приблизно 2000 тон.
Тому потрібно використовувати 2 кран-балки – по 1000 тон за рік на кожну.
Кожну кранбалку поставимо в 1 прольот цеху. Такий вибір обладнання найбільш
оптимальний, бо на підприємстві тип виробництва дрібносерійний і маса
виробів досить велика (9, 10, 12 кг).
Таблиця 5.3 - Розрахунок мінімального вантажообігу цеху за рік | | № | Найменування виробів | Річна програма випуску, шт. | Маса 1 деталі, кг | Загальна маса,т | Кількість технологічних операцій | Річний вантажообіг, тон | 1 | Вісь балансу | 6432 | 10 | 64,32 | 5 | 321,6 | 2 | Втулка | 12215 | 5 | 61,075 | 4 | 244,3 | 3 | Траверcа | 5546 | 7 | 38,822 | 6 | 232,932 | 4 | Проушина | 639 | 12 | 7,668 | 7 | 53,676 | 5 | Проушина | 5759 | 9 | 51,831 | 6 | 310,986 | 6 | Ролік | 6128 | 5 | 30,64 | 5 | 153,2 | 7 | Губка | 14899 | 3 | 44,697 | 5 | 223,485 | 8 | Кришка підшипника | 5162 | 8 | 41,296 | 3 | 123,888 | 9 | Ролік | 7331 | 7 | 51,317 | 5 | 256,585 | 10 | Корпус підшипника | 3989 | 4 | 15,956 | 5 | 79,78 | | Разом | | | | | 2000,432 | | | | | | | | |
5.3 Інструментальне обслуговування цеху
Заточення різального інструменту проводиться робітниками-заточниками в
централізованому порядку, в зв’язку з тим, що це знижує витрати на заточення,
підвищує його якість за рахунок кращої спеціалізації робітників-заточников,
застосування для заточення спеціальних верстатів, розробки технології та
правил заточення.
Кількість верстатів у заточувальному відділенні визначається як 1,5% від
кількості встановленого обладнання (основного і ремонтного) за формулою 5.26:
(5.26)
(верстати)
5.4 Енергетичне обслуговування цеху
Підприємство “Донецький завод гірничорятувальної апаратури” споживає енергію
різних видів і параметрів. Найбільшу питому вагу в енергоспоживанні займає
електрична енергія. Також у цеху споживається пара, вода, стиснене повітря.
Підприємство сплачує за електроенергію 0,136 грн/кВт·годин, за воду -
3,34 грн. за м3, за стиснене повітря - 248 грн. за 1000м3
.
Процес виробництва, розподілу і споживання енергії є єдиним енергетичним
процесом, у якому всі елементи взаємозалежні. Через це основною особливістю
енергопостачання є збіг у часі і домірність за величиною виробництва і
споживання енергії.
Всіми необхідними енергетичними ресурсами цех централізовано забезпечується
від енергетичного цеху підприємства.
5.5 Робота допоміжних служб цеху
Інструментально-роздавальна комора призначена для збереження, видачі і
перевірки інструмента.
Складське господарство складається з комплексу складів, необхідних для
забезпечення нормального ходу виробництва. Сюди відносять: кладова заготівок
і напівфабрикатів, комора готових деталей й інструментально-роздавальна
комора.
Контроль за якістю в цеху ведеться службою контролю якості продукції.
Обов’язками контролерів у цеху є організація і здійснення технічного контролю
на всіх основних і допоміжних ділянках цеху, починаючи від контролю
напівфабрикатів, що надходять, заготівок до контролю відправлення продукції
іншим цехам, включаючи оформлення приймальної і супровідної документації й
актів про брак. Контролери також здійснюють контроль якості пристосувань,
налагодження і настроювання обладнання, чистоти робочих місць, від яких
залежить і якість продукції, що випускається. Чисельність контролерів - 1
контролер у зміну.
6 Розрахунок чисельності робітників
6.1 Чисельність основних виробничих робітників
Під час розрахунку чисельності робітників необхідно враховувати запланований
обсяг випуску продукції, а також принцип мінімізації чисельності (за рахунок
застосування прогресивних норм часу й обслуговування, багатоверстатного
обслуговування, сполучення професій).
Чисельність основних виробничих робітників-відрядників визначається,
спираючись на трудомісткість виробничої програми цеху, дійсний фонд робочого
часу, коефіцієнт виконання норм часу і багатоверстатного обслуговування
(6.1).
(6.1)
де tштi - трудомісткість i–oї операції, нормо-годин;
N – річна програма випуску продукції за планом, шт.;
Fеф – ефективний фонд часу роботи 1 робітника, Fеф=1789 нормо-годин;
Квн – коефіцієнт виконання норм часу;
Кбо – коефіцієнт багатоверстатного обслуговування.
Розрахунки зводяться до таблиці 6.1.
Таблиця 6.1 – Розрахунок чисельності основних виробничих робітників за видами робіт | | № п/п | Види робіт | Річна трудомісткість нормо-годин | Квн | Кбо | Кількість робітників, розрахункова | Кількість робітників, прийнята | | | 1 | токарна, центровка | 140574 | 1 | 2 | 38,83 | 39 | | 2 | свердлильна | 40656 | 1 | 1 | 22,73 | 23 | | 3 | розміточна | 16940 | 1 | 1 | 9,47 | 10 | | 4 | фрезерна | 76536 | 1 | 2 | 20,49 | 21 | | 5 | строгальна | 41406 | 1 | 2 | 11,57 | 12 | | 6 | розточна | 26133 | 1 | 1 | 14,61 | 15 | | 7 | слюсарна | 1213 | 1 | 1 | 0,68 | 1 | | | Разом | 335579 | | | 118,37 | 121 | |
Значення коефіцієнта багатоверстатного обслуговування для токарной,
центровочной робіт складає 2, тобто робітник суміщує працю на 2-х верстатах.
Те ж саме відбувається і на фрезерній та строгальній видах робіт. Для інших
робіт коефіцієнт багатоверстатного обслуговування дорівнює 1.
Після розрахунку кількості основних виробничих робітників розподілимо їх по
розрядах і визначимо середній розряд. Розподіл здійснюють за формулою 6.2.
(6.2)
де Чj оірозр – чисельність робітників і-го розряду на j-му виді робіт;
Чj оірозр – чисельність робітників на і-му виді робіт;
tj iрозр – трудомісткість і-го виду робіт j-м розрядом;
tj штi - трудомісткість і-го виду робіт.
Всі розрахунки зведемо в таблицю 6.2.
Таблиця 6.2 - Розрахунок кількості робітників та розподіл їх за розрядами | № п/п | Види робіт | Кількість робітників | у тому числі за розрядами | Середньотарифний коефіцієнт | 2-й | 3-й | 4-й | 5-й | 6-й | 1 | токарна, центрувальна | 39 | 0 | 7 | 13 | 10 | 9 | 4,5551 | 3 | свердлильна | 23 | 0 | 6 | 10 | 4 | 3 | 4,2085 | 4 | розміточна | 10 | 3 | 0 | 5 | 2 | 0 | 3,5828 | 5 | фрезерна | 21 | 0 | 7 | 7 | 6 | 1 | 4,0380 | 6 | строгальна | 12 | 0 | 3 | 5 | 3 | 1 | 4,1667 | 7 | розточна | 15 | 1 | 5 | 3 | 5 | 0 | 3,6000 | 8 | слюсарна | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 4,0000 | | Разом | 121 | 4 | 28 | 45 | 30 | 14 | 4,2160 |
Середній розряд визначається за формулою 6.3:
(6.3)
де Чi – чисельність робітників i-го розряду;
r - розряд робітників.
На підприємстві ДЗГА використовуються наступні тарифні ставки для оплати
праці робітників-відрядників за розрядами (таблиця 6.3):
Таблиця 6.3 – Тарифна сітка для робітників-відрядників
Розряд | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Годинна тарифна ставка, грн. | 1,26 | 1,37 | 1,53 | 1,73 | 1,95 | 2,29 |
Визначимо тарифний коефіцієнт середнього розряду:
(6.4)
6.2 Чисельність допоміжних робітників
Після розрахунку кількості основних виробничих визначають чисельність
допоміжних робітників по нормам обслуговування та робочим місцям. Розрахунок
чисельності допоміжних робітників по нормам обслуговування використовується
по відношенню до тих категорій робітників, які постійно закріплені за певним
обладнанням або робочим місцем.
Під нормою обслуговування розуміють кількість об’єктів, що обслуговує один
допоміжний робітник, наприклад, кількість верстатів для наладчиків, чергових
слюсарів, мастильників; кількість двигунів та освітлюваних точок – для
електромонтерів, прибираєма площа – для робітників з прибирання приміщень
тощо.
Чисельність ремонтників розрахована в пункті 5.1:
- верстатники – 3,6 чоловік;
- слюсарі – 7,58 чоловік;
- електрики – 1,41 чоловік.
Чисельність робітників з технічного обслуговування обладнання:
- слюсарі - 13,3 чоловік;
- верстатники - 3 чоловік;
- мастильники - 5,9 чоловік;
- робітники з технічного обслуговування електричної частини - 4,5 чоловік.
Чисельність крановиків і заточників визначимо за формулою:
Ч=Соб·nсм·Ксп (6.5)
де Соб - кількість встановлених одиниць обладнання або транспортних засобів;
nзм - кількість змін;
Ксп - коефіцієнт облікового складу, що визначається за формулою:
(6.6)
Чкран=2·2·1,12=4,5 (чол.) Чзат=2·1·1,12=2,2 (чол.)
Кількість комірників визначається аналогічно чисельності крановиків:
Чком=3·2·1,12=6,7 (чол.)
Для розрахунку кількості прибиральників необхідна площа цеху: виробнича площа
S=48·48=2304 м2 і площа складів та контори S=288 м2 .
Норма на 1 прибиральницю 1000м2.
Чприб=(2304+288)/1000·1,12=2,9 (чол.)
Чисельність контролерів: Чконтр=1·2·1,12=2,2 (чол.)
Кількість наладчиків визначається за нормою 1 наладчик на 12 верстатів:
116/12=9,6 (чол).
Кількість комплектовщиків (норма - 1 комплектовщик на 45 верстатів):
116/45=2,6(чол.).
Загальна чисельність допоміжних робітників становить 70 чоловік. Розподілимо
їх за розрядами, визначимо середній розряд і середній тарифний коефіцієнт.
Таблиця 6.4 – Тарифна сітка для допоміжних робітників та їх чисельність за
розрядами
Розряд | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Чисельність робітників, чол. | 0 | 9 | 19 | 23 | 14 | 5 | Годинна тарифна ставка, грн. | 1,09 | 1,20 | 1,31 | 1,46 | 1,68 | 1,95 |
Середній розряд:
Визначимо тарифний коефіцієнт середнього розряду:
(6.4)
Чисельність допоміжних робітників по робочим місцям визначається в тих
випадках, коли робітники закріплені за певними робочими місцями, незалежно
від обсягу виконуємих робіт (чергові електрики, робітники кладових, водії
електрокарів, крановщики, стропальщики та ін.)
6.3 Визначення чисельності керівників, спеціалістів та інших службовців
Чисельність керівників, спеціалистів та інших службовців визначається згідно
зі штатним розкладом за нормами управлінницького обслуговування і за
допомогою економічно-математичних методів.
В цеху, що вивчається, склалася певна організаційна структура управління
цехом, її вигляд наведений на малюнку 7.1. Згідно зі структурою, начальник
цеху має двох заступників – з підготовки виробництва та з виробництва. В
зв’язку з тим, що цех має 7 ділянок, то є 7 начальників ділянок та по два
майстра на кожну ділянку, тобто 14 майстрів на цех. За дотриманням технології
виготовлення продукції наглядають технологи (2 чоловіки). Крім того в цеху
працюють начальник інструментального бюро та майстр з ремонту приладів та
інструмента. В планово-економічному бюро є начальник, економіст, табельщик,
нормовщик, які розраховують основні показники діяльності цеха, соівартість
продукції, що виробляється, встановлюют норми трудомісткості і т. д. Також в
цеху є механік, що зобов’язаний слідкувати за правильністю експлуатації
обладнання та його справністю. Служачі цеху – бухгалтер (1 чол.) та секретар-
машиністка.
Таким чином, загальна чисельність керівників, спеціалістів та службовців
складає 34 чоловіка.
7 Обгрунтування організаційної структури управління цехом.
До складу заводу входять 3 цеха, дані для розрахунків були зібрані в першому
цеху, що має наступну структуру управління (рис.7.1):
.
Рисунок 7.1 – Організаційна структура цеху.
8 Обгрунтування системи організації заробітньої плати в цеху
Основною умовою, що дозволяє перетворити матеріальну зацікавленість працюючих
в один з дієвих засобів збільшення ефективності виробництва, є встановлення
безпосередньої залежності розмірів оплати праці від її кількості і якості,
від виконання тих чи інших норм показників, які відобраджають інтереси
підприємства. На практиці це реалізується за допомогою використання форм і
систем заробітної плати, які синтезують оцінювання праці в цілому і
встановлюють певне співвідношення між його кількісною й якісною боками.
Використовують дві основні форми оплати праці: погодинну та відрядну.
Праця основних робітників цеху оплачується за відрядно-преміальною системою
оплати праці. Сутність цієї системи оплати праці полягає в тому, що робітник
понад відрядний заробіток має право одержати додаткову винагороду у вигляді
премії за визначені кількісні і якісні показники.
До планового фонду заробітної плати входять всі виплати, крім премій, які
виплачуються за рахунок прибутку.
Фонд заробітної плати складається з прямого фонду, доплат до годинного,
денного і річного фондів заробітної плати. Прямий фонд заробітної плати
робітників-відрядників визначається, виходячи з трудомісткості річної
програми випуску виробів (деталей), годинної тарифної ставки першого розряду
і середнього тарифного коефіцієнту робіт. При багатоверстатному
обслуговуванні фонд прямої заробітної плати розраховується з урахуванням
коефіцієнта, що передбачає його зменшення у порівнянні зі звичайними умовами
праці.
До доплат до годинного фонду входять: плановий відсоток премій - 30%; доплати
за роботу у вечірній час - 20% від тарифу за вечірній час, незвільненим
бригадирам за керівництво бригадою - 15% тарифної ставки бригадира (15
чоловік у бригаді), доплати за сполучення професій.
Доплати до денного фонду включають оплату перерв матерям, що годують, і
пільгових годин підліткам, але в цеху не працюють такі категорії робітників,
тому цих доплат не буде.
До доплат до річного фонду належать: оплата відпусток, оплата невиходів, що
пов'язані з виконанням державних і громадських обов'язків. Сума доплат за
відпустку і час виконання державних і громадських обов'язків розраховується,
виходячи з розміру фонду денної заробітної плати всіх робітників і середнього
відсотка відпусток і невиходів у зв'язку з виконанням таких обов'язків від
фонду робочого часу.
Праця допоміжних робітників цеху оплачується за погодинно-преміальною
системою. Сутність погодиної оплати праці полягає в тому, що заробітна плата
робітнику нараховується за відпрацьований час. Ця форма застосовується:
- на роботах, що не піддаються нормуванню й обліку, де неможливо встановити
кількісні показники виробітку;
- на роботах, де необхідна постійна присутність робітника протягом робочої
зміни, незалежно від його фактичного завантаження (чергово-ремонтний
персонал);
- на роботах, де запровадження відрядної оплати виявляється недоцільним
(контроль якості продукції).
Прямий фонд заробітної плати робітників-повремінників визначається, виходячи
з дійсного фонду часу роботи одного робітника-повремінника на рік, годинної
тарифної ставки першого розряду, середнього тарифного коефіцієнта робіт і
чисельності робітників-повремінників. Плановий відсоток премій - 15%.
Розрахунок доплат аналогічний розрахунку при визначенні фонду заробітної
плати основних робітників.
Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів та інших службовців
визначається на основі посадових окладів і персональних надбавок. Посадові
оклади встановлюються на підприємстві окрема для кожної категорії таких
робітників.Премії керівникам, фахівцям і службовцям цеху виплачуються з
прибутку підприємства, тому при розрахунку фонду заробітної плати не
враховуються.
Особливість організації заробітної плати на підприємстві полягає в тому, що
вона побудована на основі колективних угод, які укладаються, як правило, на
1-3 роки між роботодавцем і працівниками підприємства. В трудовому контракті
регулюються наступні питання: форми, системи і розмір оплати праці,
винагороди, компенсації, доплати (за несприятливі умови праці, високу
інтенсивність, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування,
працю у вучірній і нічний час, керівництво бригадою тощо); механізм
регулювання оплати праці відповідно до зростання цін, рівнем інфляції,
виконанням показників колективної угоди; зайнятість переосвічення, умови
вивільнення робітників, тривалість робочого часу і часу відпочинку,
відпусток; покрашення умов праці і охорони праці робітників; добровільне і
обов’язкове медичне і соціальне страхування; дотримання інтересів робітників
під час приватизації підприємства, відомчого житла; економічна безпека і
охорона здоров’я; пільги для робітників, які суміщують працю з освітою тощо.
9 Розрахунок фонду заробітної плати робітників цеху
9.1 Розрахунок ФЗП основних виробничих робітників
Основні виробничі робітники в цеху працюють за здільно-повремінною системою
оплати праці.
До планового фонду заробітної плати належать всі виплати, крім премій, що
виплачуються за рахунок прибутку.
Фонд заробітної плати складається з прямого фонду доплат до годинного,
денного та річного фондів.
Прямий фонд заробітної плати робітників-відрядників визначається, виходячи з
трудомісткості річної програми випуску виробів (деталей) часової тарифної
ставки першого розряду та середнього тарифного коефіцієнта робіт за формулою:
(9.1)
де τ1- годинна тарифна ставка 1-го розряду;
Ксер - середній тарифний коефіцієнт робіт;
Nі - виробнича програма випуску виробу і-го виду;
tшті – трудомісткість виготовлення виробу і-го виду за рік, годин.
Трудомісткість виготовлення складається з урахуванням коефіцієнтів
багатоверстатного обслуговування (таблиця 6.1).
ФЗПпрям =
1,17·1,774·(140574·0,5+40656+16941+76536·0,5+41406·0,5+26133
+1213)=1,17·1,774·214201=444592 (грн.)
Доплати до годинного фонду заробітної плати для основних виробничих робітників:
1. Відсоток премій складає 30%:
(9.2)
(грн.)
2.Доплати за роботу у вечірній час складають 20% від прямого ФЗП:
(9.3)
де τ1 – тарифна ставка першого розряду;
Ксер – середній тарифний коефіцієнт;
%Д – процент доплат за роботу в вечірній час;
tвеч – кількість годин на добу, що припадають на вечірній час;
Fн – номінальний фонд праці на рік, днів;
Чвеч – чисельність працівників, що працюють в вечірній час, згідно зі
встановленою змінністю.
(грн.)
3.Доплати звільненим бригадирам (11 чол.), виходячи з того, що максимальна
кількість робітників в бригаді 15 чол., доплати складають 15% від тарифної
зарплати робітника 6-го розряду:
(9.4)
(грн.)
Сума всіх доплат до годинного ФЗП складає:
(9.5)
(грн.)
Годинний ФЗП складається з прямого ФЗП та доплат до годинного:
ФЗПгод=ФЗПпрям+D (9.6)
ФЗПгод= 444592 +162427 =607019 (грн.)
Доплати до денного ФЗП звичайно складаються з доплат за скорочений робочий
день отрокам та з оплат перерв в роботі годуючим матерям. Сума доплат їм
визначається за формулою 9.7.
(9.7)
В цеху таких категорій робітників нема.
де Котр, Кгод.мат. – кількість працюючих отроків та кормлячих матерів;
τ1 - тарифна ставка першого розряду;
Fеф – ефективний річний фонд робочого часу, нормо-годин.
Денний ФЗП визначається як сума годинного ФЗП і доплат до денного:
ФЗПден=ФЗПгод+Dден (9.8)
В зв’язку з тим, що доплат до денного фонду немає, то денний ФЗП дорівнює
годинному ФЗП.
ФЗПден= ФЗПгод=607019 (грн.)
Доплати до річного ФЗП - це оплата відпусток та оплата часу виконання
держобов’язків, розмір цих доплат визначається за формулою 9.9:
(9.9)
(9.10)
де αвідп – процент днів відпустки у максимально можливому фонді
робочого часу, %.
αдерж.об. – процент днів виконання держобов’язків у максимально
можливому фонді робочого часу, %.
(грн.)
(грн.)
Річний ФЗП складається з денного ФЗП та з доплат до річного ФЗП:
ФЗПрічн=ФЗПден+Dрічн (9.11)
ФЗПрічн= 607019+46133+4371=657523 (грн.)
Після визначення прямого, годинного, денного та річного фондів заробітної
плати, необхідно розрахувати їх середні значення.
Середньогодинна ЗП:
(9.12)
де Драб – кількість робочих днів за балансом робочого часу;
tзм – тривалість зміни, годин;
Кроб - загальна кількість основних виробничих робітників.
(грн.)
Всі розрахунки зводяться до таблиці 9.1.
Таблиця 9.1 – Структура планового фонду зарплати основних робітників
Фонди заробітної плати | Доплати | Всього ФЗП | Середня заробітна плата | | % | сума | | 1. Прямий фонд заробітної плати | | | 444592 | | | 2. Доплата до годинного фонду в тому числі: | | | а) премії за діючими системами | 30 | 133378 | | Середньогодинна заробітна плата, грн. - год | | б) за працю у вечірній час | 20 | 24584 | | в) бригадирам за керівництво бригадою | 15 | 4465 | | 3. Годинний фонд заробітної плати | | | 607019 | 2,75 грн.-год | | 4. Денний фонд заробітної плати | | | 607019 | Середньо-денна заробітна плата, грн. – день | | 22,35 грн.-дн. | | 5. Доплати до річного фонду в тому числі: | | | а) оплата відпусток | 7,6 | 46133 | Середньомісячна заробітна плата, грн. – міс. | | б) оплата невиходів, пов’язаних з виконанням державних обов’язків | 0,72 | 4371 | | 453 грн.-міс. | | 6. Річний фонд заробітної плати | | | 657523 | | |
Середньоденна зарплата визначається так:
(9.13)
(грн.)
Середньорічна зарплата визначається так:
(9.14)
(грн.)
Середньомісячна зарплата менша за середньорічну у 12 разів:
(грн.)
9.2 Розрахунок ФЗП допоміжних робітників
Розрахунок прямого фонду заробітної плати допоміжних робітників здійснюється
таким чином:
ФЗПдоп=Fеф·τ1·Ксер·Чдоп (9.15)
де Fеф- ефективний фонд часу допоміжного робітника, годин;
τ1 - годинна тарифна ставка допоміжного робітника 1-го розряду;
Ксер – тарифний коефіцієнт середнього розряду робіт.
Чдоп - чисельність допоміжних робітників.
ФЗПдоп=1789·1,43·1,09·70=195196 (грн.)
Відсоток доплат для всіх категорій робітників складає 15% від прямого фонду
заробітної плати. Також всім робітникам сплачуються доплати.
Для розрахунків доцільно заповнити таблицю 9.2.
Прямий фонд заробітної плати допоміжних робітників цеху становить 195196
грн., річний ФЗП – 230375 грн.
Середньорічна зарплата допоміжного робітника становить:
(грн.)
Середньомісячна зарплата :
(грн.)
Таблиця 9.2 – Структура планового фонду заробітної плати допоміжних
робітників-повремінників
Категорії допоміжних робітників | Чисельність, чол. | Середній тарифний коефіцієнт | Годинна тарифна ставка 1-го розряду, грн. | Дійсний фонд часу, год. | Фонд заробітної плати за відпрацьований час, грн. | Премії, % | Сума премій, грн. | Сума доплат, грн. | Річний фонд заробітної плати, грн. | 1.Слюсарі-ремонтники | 7,6 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 21193 | 15 | 3179 | 1059 | 25431 | 2.Верстатники-ремонтники | 3,6 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 10039 | 15 | 1506 | 519 | 12063 | 3. Електрики | 1,4 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 3904 | 15 | 586 | 220 | 4710 | 4.Слюсарі з технічного обслуговування | 13,3 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 37087 | 15 | 5563 | 946 | 43596 | 5.Верстатники з технічного обслуговування | 3 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 8366 | 15 | 1255 | 213 | 9833 | 6. Електрики з технічного обслуговування | 4,5 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 12548 | 15 | 1882 | 320 | 14751 | 7. Мастильники | 5,9 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 16452 | 15 | 2468 | 420 | 19340 | 8. Наладчики | 9,6 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 26770 | 15 | 4015 | 740 | 31525 | 9.Крановники | 4,5 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 12548 | 15 | 1882 | 320 | 14751 | 10. Заточники | 2,2 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 6135 | 15 | 920 | 156 | 7211 | 11. Кладовщики | 6,7 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 18683 | 15 | 2802 | 476 | 21962 | 12. Прибиральники | 2,9 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 8087 | 15 | 1213 | 156 | 9456 | 13. Контролери | 2,2 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 6135 | 15 | 920 | 156 | 7211 | 14. Комплектовщики | 2,6 | 1,43 | 1,09 | 1789 | 7250 | 15 | 1088 | 199 | 8537 | Разом | 70 | | | | 195196 | | 29279 | | 230375 |
Страницы: 1, 2, 3
|
|
|
|
|