Шпора: Экономика зарубежных стран

Шпора: Экономика зарубежных стран

внешнеэкономической сфере.

Впрочем, возникающая в ходе реформ социальная напряженность окупаеться за

счет умелого идеологического обеспечения, при этом идеологич обеспечение

реформ не остаеться не изменным со временем на первый план в официальной

пропаганде официально выходят установки не столько социал сколько

патриотического плана.Населению внушается чувство гордости по поводу успехов

китайской экономики, усиление позиций Китая на мировом рынке.

27. Х-ка провідних галузей нац. Е-ки кр-ни Франції.

Соврененное развитие французкой єкономики обусловлено след. Основн.

Факторами влием научно-технич. Прогреса, ростом внешнеєконом связей и

подготовкой сраны к завершению формирования Эконом и валют союза (ЭВС) в

рамках ЕС.

Доля с/г сост 2% в ВВП страны, строительства-8%, торговки и товарних услуг

–25%, финанс и других не товарн услуг 20%, промышл-42%, машинострение в пром-

ти –31%.

Ведущее место в структуре промышленого производства занимают общее

машиностр(12%) и транспортное(10%).Автомоб промыш является одной из основ нац

промышленой стру-ры Високий удельный вес пищевой промышлености 12%.

Значительно чснизился імпорт нефти за вывода из эксплуатации ТЭС на жидком

топливе . Доля нових АЭС в выроботке электроэнергии сост болем 76%, а доля

ТЭС –7%.

В с/г занято 6,4% самодеятельного населения, оно дает 25% всей аграрной

продукции ЕС, ведущей отрослей с/г – животноводства . На его долю приход 2/3

стоимости аграрной продукции страны.

Большой удельный вес госудорств сектора принад- автомоб аивиакосм електротех

химическая нафтогазовая чорная металургия.

Во Ф иторич сложил 3-и основных типа госуд предприятий

1. те которые не входять в состав госуд компаний , но управляемые ими в

обычном адин порядке(почта, больницы, депозитне касы, нац издательства).

2. это компании, капитал которых почти полдностью принадле жит

государству(исслед в добычи и переработки нефти,управлен аеропортами и

морскими портаим) .

3. это компании смешаной экономики ,в которых государству принадлежит

контрольный пакет акций.

Одним из главных инсрументов воздействия на французкий рынок являеться

бюджетное регулирование, которое включает проведение соответсвуещей налоговрй

Пол-ки и выделение средств на реализацию конкретних целевых програм.

28.Людські ресурси світового господарства. Поняття людського капіталу.

Людські ресурси це більш загальне поняття ніж трудові ресурси (труд рес це

частина населення яка досягла необхідного фізичного розвитку розумових

здібностей і знань для праці у народному господарстві).

Поняття “людський капітал” зі складу трудових ресурсів виділ як найбільш

підготовлена частина для участі в сучасному виробництві.

Масштаби трудових ресурсів характеризують потенційну масу живої праці або ж

“запас” робочої сили, яким володіє суспільство для задоволення своїх потреб.

Хоча відомо, що НТР, крім позитивних результатів, має негативні – зростання

безробіття внаслідок витіснення живої праці. Під впливом НТР відбуваються не

лише кількісні, а й якісні зміни в “людських ресурсах”, або “людському

капіталі” сучасної індустріальної цивілізації.

29. Методи і наслідки широкомасштабного державного регулювання соц.-екон.

Політики Індії.

Сутність постколоніальної господ. Еволюції Індії складають різні масштаби та

глибина процесів індустріалізації, яка розглядається як генеральний напрям

формування економ. Росту, ліквідації відсталості й залежності. Досягненя

цього ускладнювалось необхідністю одночасної перебудови архаїчниї соц.-екон.

Відносин, з іншого боку врахування вимог сучасного НТР. За цих умов була

обрана екон. Політика – етатизму. У контексті даної стратегії державі

відводилась тріада приоритетних напрямів діяльності:

- централізоване планово-господ. Регулювання

відтворювальних процесів;

- формування держ сектору ек-ки;

- підтримка нац. Приватного капіталу.

Держсектор створювався переважно за рахунок вводу нових об’єктів (за винятком

масштабного одержавлення банків у 70-хрр), тут зосереджена більшість великих

під-в базових галузей ек-ки. Контролюючи процеси концентрації та

централізації вир-ва й капіталу, держава забезпечила собі монополіні позиції

у :

1) Пром-ті – видобуток вугілля, нафти, нафтопереробка, виплавка чавуну й

сталі, електроенергія, машинобудування;

2) Кредитно-банківській та фін. Сфері;

3) Соц.-екон. Інфраструктурі – залізничний та повітряний транспорт, зв’язок,

радіо, телебачення.

У 70-ті рр. Етатизм все більше виявляє свої „тіньові сторони” – недостатній

господарський динамізм, погіршення соц-екон. Показників, низька чутливість

до процесів інтерналізації вир-ва. Даються взнаки командного соціалізму:

слабкість механізмів стимулювання праці та освоєнь досягнень НТР, низькі

продуктивність праці та конкурентоспроможність продукції на

держпідприємствах, бюрократичне адміністрування, крупція і соц. Утриманство.

30. Вплив міжнародної валютно-фінансової с-ми на постсоціалістичні країни.

Важливою функціон. Складовою екон. Структури світу є міжнародна валютно-фін.

С-ма(МВФС). В умовах розширення ринкових відносин за рахунок держав Центр. Та

Півд-східн. Європи та колишн. СРСР роль цієї суто екон. Сфери світ. Господ.

Життя незмірно посилюється, збільшуються масштаби та обсяги Міжнар. Валют.-

фін. Операцій, зростає кількість суб’єктів ВФ відносин, з’являються нові

міжнар. Та регіональні валют.-кредитні організації.

- за оцінками річний обсяг міжнар. Фн. Операцій у 10-15

разів перевищує обсяг міжнар. Торгівлі - ~ 150 трлн дол.

На основі всебічного розвитку валют.-кред. Відносин замкнуті екон. С-ми (як

це було ще донедавно в СРСР) трансформуються у відкриті, що зумовлює їхне

взаємне зближення, інтегрування в глобальній ек-ці.

Найхарактернішими ознаками міжнар. Вал.-фін. С-ми є:

- Наявність “плаваючих” валют. Курсів (Ямайські угоди 1976)

- Підвищення ролі в міжнар. Розрахунках валют провідних

індустр. Країн (США, Японії, ФРН, Англії, Франції)

- Функціонування розгалуженої с-ми міжнар. Фін. Центрів;

- Створення світової телекоммунікац. Мережі (SWIFT), яка

об’єднує міжнар. Валют.-фін. С-му в органічну цілісність, надає їй відчутних

рис глобального хар-ру.

Після розпаду СРСР нові країни мають змогу користуватися зручностями

глобальної вал.-фін. С-ми світу.

31. Характерні риси міжнародної торгівлі розвинутих країн (ПРК) та країн, що

розвиваються(КщР): новітні тенденції 90-х рр ХХст.

Основний обсяг міжнар. Торгівлі припадає на розвинуті країни, хоч їхня частка

дещо скорочуалась в першій половині 90-х рр за одночасного зростання питомої

ваги КщР, і країн з перехідною ек-кою. В цілому в 1996р на індустр. Розвинуті

країни припадало 68% світового експорту, на КщР – 28,5% , на країни з

прехідною ек-кою – 3,3%.

З другої половини ХХст. Помітно проявилася нерівномірність динаміки

зрвнішньої торгівлі. Це вплинуло на співвідношшшення сил між країнамина

світ. Ринку. Похитнулися домінуючи позиції США , відповідно зросла частка

Європи та Японії Західноєвропейські держави з 1950р збільшили частку з 23% до

44,6%.

- КщР , в основному залишаються постачальниками сировини, продовольства та

порівняно простих готової виробівб та інших працемістких виробів на світ.

Ринок.Відносне зниження попиту на сировину та продовольство на світ. Ринку до

поч. 90р означало зменшення можливостей країн, що розвиваються, для

розширення експорту. До того ж промислово розвинуті країни (ПРК) збільшили

свою частку у світ. Експорті продовольства і сировини (за вийнятком нафти).

Частка КщР у світ. Експорті цих товарів (без нафти) скоротилася з 40% (60р)

до 28% (на початку 90-х рр).

Прагнення КщР, диверсифікувати свій експорт за рахунок товарів пром. Групи

дуже часто натрапляє на протидію в тій або іншій формі з боку пром.

Розвинених країн. Разом з тим окремі КщР передусі „Нові індустр. Країни”,

домоглися істотних зрушеньу реструктуризації свого експорту, підвищення у

ньому частки готової продукції, пром. Виробів, машин, устаткування. Загалом

експорт КщР зростає нерівномірно як по групах країн, так і по галузях.

Розвиток та поглиблення МПП між ПРК веде до збільшення їх взаємної торгівлі і

зменшення частки КщР. Основні товаропотоки здійснюються в межах „Великої

тріади”: США-Зах.Європа-Японія.

32. Етапи розвитку міжнародного співробітництва. Форми і типи міжнар.

Співробітництва (на прикладі країн членів ЄС).

Існує декілька основних форм економ. Співробітництва (інтеграції):

1) Зона преференційної торгівлі – яка передбачає зниження

внутрішніх тарифів між країнами-учасницями.

2) Зона вільної торгівлі – передбачає усунення внутрішніх

митних тарифів між країнами-уч. , але збереження митних тарифів щодо інших

країн. (Угода про вільну торгівлю між США та Канадою, ЄАВТ,

Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі.)

3) Митний союз - всі внутрішні митні тарифи замінюються

єдиними зовнішніми. МС був першим етапом на шляху створення ЄС по суті МС є

Антська група, Центральноамер. Спільний ринок.

4) Спільний ринок - ту всі характеристики МС доповнюються

відсутністю обмежень для руху факторів виробництва, наприклад праці та

капіталу. Сьогодні повністю відповідає вимогам СР лише ЄС.

5) Повна екон. інтеграція - уніфікуються кредитно-грошова

та соц. Політики, стратегія екон. Розвитку, оподаткування, а також

створюється наднац. Орган, рішення якого обов’язкові для кожного члена союзу.

Ця стадія передбачає відповідний рівень політ. Інтеграції. Так, заснування

Європейського парламенту було кроком до політ. Об’єднання Європи.Створення

Європейського Центробанку сприяло формуванню в Європі єдиної кредитно-грош.

Та валютної політики.

Ключові події в ЄС:

1957 - Підписання Римського договору, що поклав початок ЄЕС(Бельгія,

Франція,Італія, Люксембург, Голландія,ФРГ)

1959- Перше зниження внутрішніх тарифів

1962- Розробка єдиної аграрної політики

1967- Досягнення згоди щодо податку на додану вартість

1968- Ліквідація всіх внутрішніх тарифів та перехід на єдиний зовнішній тариф

1973- Вступ до ЄЕС Данії, Англії та Ірландії

1979- Перші прямі вибори до Європейського парламенту

1979- Вступ в дію Європейської валютної с-ми

1985- Лорд Кокфилд представляє Європарламенту Білу Книгу з переліком 300

кроків необхідних для усунення всіх залишившихся обмежень щодо торгівлі

товарами та послугами. Документ затверджено – стає основою політики ЄС.

186- Вступ до ЄС Іспанії та Португалії

1987 – Вступає в сили Акт про єдину Європу, що сприяє спрощенню прийняття

рішень та підвищує роль Європарламенту

1992- Усунення всіх обмежень в торгівлі в середині ЄС

1999- Введення Єдиної європейської валюти (євро) для безготівкових розрахунків

2002- Повна заміна нац. валют на Євро.

33. Міжнародний науково - технічний обмін як динамічний елемент

функціональної структури світової ек-ки.

Міжнар. Науково-тех.(МНТ) відносини є одним з елементів економ. Структури світу.

МНТ відносини найбільш концентровано реалізуються у формуванні світового

ринку технологій, “ноу-хау”, патентів і ліцензій, інжинірінг. Та інформац.

Послуг.

В сучасних умовах різко посилюється значення НТ компонентів господарс.

Зростання як факторів динамізації та якісного вдосконалення вир-ва.

- обсяг наукової діяльності подвоюється кожні 10-15 р;

к-ть науковців за останні 50р зростала майже в 4 рази швидше ніж загальна

чисельність населення.

Провідні позиції в НТ обміні міцно утримують США, частка яких у продажу

ліцензій – майже 2/3 світового обсягу.

Слідом йдуть Японія, Велика Британія, Нідерланди, Бельгія, Люксембург,

Швеція. Останнім часом значну активність проявляють також Австралія, Нова

Зеландія, Бразилія, Мексика, Марокко та інш. Країни.

Ліценз. Торгівля переважно охоплю. Електротехн., електрон. Пром-ть, загальне

машино-, приладобудування, автомобільну, авіаракетну пром-ть, хімію,

нафтохімію, біотехн., ресурсозберігаючіі технології.

Відносно новий напрям дивесифікація міжнар. Ліцензійної торгівлі - галузі

обчислювальної техніки та засоби автоматизації.

Широка міжнар. Кооперація в галузі науки й техніки, обмін технологією,

патентами та ліцензіями формують постійно діючу МНТ с-му.

34. Місце Франції у всесвітньому господарстві та ЄС.

Посідає V місце серед високоразвинених країн світу.

Населення – 60 млн. чоловік

Площа – 551 тис. кв. км

Обсяг ВВП – IV в світі

ІІІ місце за масштабами банк. Діяльності

17% та 20% - пром-ть та с/г в ЄС

- має потужну індустр. Та ресурсну базу

- існують фундаментальні наук. Дослідження

- ¾ інвестицій в науку припадають на електроніку,

авіа-ракетну техніку, косм. Пром-ть(засоби зв’язку), автомобілебуд., хімію,

фармацевт, енергетику

- ІІІ Ядерна держава світу (після США та Россії)

- Провідні позиції в ракетнобуд. Та фвіац. Техніці

- ІІ місце у світі за експортом зброї (дані , щодо СРСР

невідомі)

- І, ІІ місце в світі за іноземним туризмом (65 млн.

туристів).

35. Місце ФРН у всесвітньому господарстві та ЄС.

Населення – понад 80млн. (1 місце у Європі);

ФРН входить до “великої сімки”

28880$ (1997р) ВНП на душу населення ~ = США, поступається лише Люксембургу,

Японії, Швеції.

- Питома вага ФРН у світ. Експорті ~ 10%

- Має великий рівень ефективності продуктивності праці;

- Хар-на велика міграція ТР;

- Формування с-ми Гастарбайтерів (імігрантів);

- Для ФРН хар-на проблема безробіття –1990- 5%, 1997 –

11% (у Схід. 18%)

- Висока якість людського капіталу

- Хар-на розвинена база наук. Та техн. Знань

- Високий рівень патентної роботи

- Наявність ТНК

- Позитивне сальдо технологічного балансу

- Наявність держ. Підтримки щодо фундамент досліджень

- Висока конкурентноздатність нім. Товарів

Використали соціальну модель адаптації , що переросла у неоліберальну (70рр)

Високорозвинена країна, що має значне місце у ЄС та світі.

36. Характеристика моделей індустріалізаціј крајн, що розвиваються .

Крајни, що розв-ся, відрізняються між собою ресурсним забезпеченням, рівнем

розвитку вир. сил, демогр., соц. показниками.

Оскільки всі ці крајни рухаються в напрямку формування індустр. сусп-ва, то

гол. причинами јх різниці є рівень технологій, що викор-ся у вир-ві мат.

благ. і група- найменш розвинуті крајни. Вони викор-ть примітивні технологіј

основою яких є ручна праця.низький доход на душу нас-ня, низька доля пром.

вир-ва у ВНП, високим рівнем неграмотності. 2 група- крајни з доходами нижче

сер. рівня. У 60-70рр вони почали проводити політику імпортозаміщаючој

індустріалізаціј. Крім вже існуючих харчовој, текст. пром-ті стали створ-ся

металургійна, металообробна, машинобуд. галузі. 3 група- крајни з вис. рівнем

доходу на душу нас-ня (Гонконг, Сингапур, Пд. Корея, тайвань, Аргентина,

Браз., Мексика) – нові індустр. крајни. Для них хар-ний вис. рівень пром.

розвитку в т. ч. і обробној пром-ті, вис. рівень зовн. заборгованості

37. Характеристика циклів динаміки світовој економіки.Циклічність –

хар-на риса світовој ек-ки. Вона виражається в наявності неперервних коливань –

циклів динаміки економ. розвитку. Динаміка екон. розвитку – визначені темпи

екон. росту чи спаду. Виділяють середньострокові (5-7 років) і довгострокові

(40-60 років) цикли екон. динаміки. Згідно з концепцією Кондратьєва

світовегосп-во проходять в своєму розвитку послідовні періоди уповільненого

(знижуюча хвиля) і прискореного (звищуюча хвиля) росту. Тривалість кожного

циклу – 40-60 років. Такі цикли в розвитку світ. госп-ва спостерігаються з

кінця 18ст. Перехід від одного циклу до іншого пов”язаний з необхідністю

оновлення виробничого апарату, що викликана розвитком НТП. В кожному такому

циклі звищуюча хвиля хар-ся високими ізростаючими темпами росту ВВП. В період

знижуючој хв. частішають кризові роки, спостерігається кризове падіння вир-ва.

Середньострокові цикли проявляються кілька разів в довгостроковому циклі.

Хар-ся наявністю кризових років (безробіття, інфляція, падіння обсягів пром.

вир-ва та ін.).

38. Основні види міжнародного кооперування розвинутих країн світу в галузі

машинобудування (80-ті – 90-ті рр ХХст)

За специфікою взаємодії в міжнародній торгівлі виділяють торгівлю за

кооперацією – вона передбачає , що коопераційні контракти та угоди пов’язують

виробн. Процеси господарськ. незалежних фірм та організацій.

Виділяють :

- Виробнича кооперація – суть якої полягає у виготовленні продукції не для

ринку взагалі, а за завданням та техн. Вимогами конкретного замовника.

- Збутова кооперація – співробітництво незалежних виробників в сфері

реалізації продукції на ринку.

- Виробничо-збутова кооперація – є процесом поглиблення збутової

кооперації до виробничої або навпаки.

Найбільшого розвитку виробнича кооперація набула в таких галузях, як

автомобілебудівна, суднобудівельна, тракторобудівна, електротехн.. Так, за

оцінками фахівців, у машинобудуванні промислово розвинених країн питома вага

фірм-субпостачальників у вартості готових виробів коливається від 25% до 75%

(літакобудування) , залежно від галузі вир-ва.

39. Основні галузі застосування інвестицій у розвинутих країнах у 80-х –

90-х рр ХХ ст.

Пряме іноземне інвестування (ПІІ) - це будь-яке надання кредиту чи придбання

власності зарубіжного підприємства, певна частка якого перебуває у власності

резидентів країни-інвестора.

Останнім часом ПІІ особливо їх величина та географічний поділ зазнали

певних змін. ПІІ в 1995р зросли на 40%, в1998 – ще на 15%. Це зростання в

основному зумовлене зростанням припливів з розвинутих країн.

1995 р хар-.ться зростанням потоків ПІІ до країн Цетр та Схід. Європи.

Спостерігається тенденція до закордонної експансії з боку ТНК через механізми

об’єднання і придбання (ОіП).

- поширення ОіП – хвиля приватизації в різних переспективних галузях

(комунікація, повітряні перевезення, енергетика).

- У процесі ОіП у Європі простежується чітко секторальних хар-р: 1)

Нафтоіий та газоіий сектори пром-ті( багато трансакцій, довгострокові

проекти; 2) хімічна та фармакологічна галузь

- фін. Сектор (Європейський) також пережив хвилю ОіП (проникнення

німецьких банків на лондонські фін. Ринки , таким чином вони намагалися

посилити свої позиції на ринки банківських інвестицій)

- Телекомунікаційний сектор – утворюються тісні міжфірмові зв’язки

Загалом німкцікі компанії є особливо актиіними у сфері ОіП. “Deutsche Bank”

після придбання за 15млрд DM восьмого за величиною амер банку “Bankers Trust”

став найбільшим банком світу з загальною баланс. Сумою ~ 830 млрд дол.

40.Причини і наслідки процесу інформатизації світового господарства

. Інформація-це сукупність знань, даних про мат. І духовний світ , про

закономірності й тенденції його розвитку. Вона позитивно впливає на зростання

продуктивності праці, підвищення ролі ресурсозберігаючих технологій, поліпшення

якості послуг. Становлення й розвиток інформації як ресурсу-процес історичний.

Він почався з виникнення людини і суспільства. Етапи розвитку інформатизації –

це поява писемності , книгодрукування, пошти, періодичної преси, телефону,

телеграфу, фотографії, звукозапису, телебачення, відеозапису. Наслідки –нові

можливості, що їх відкриває інформатизація – розробка різних теорій, підходів,

проектів щодо перспектив розвитку людської цивілізації.

41.Загальні і специфічні риси індустріалізації с/г( на прикладі США і ФРН).

Для с/г США х-но 1.широко розвинута порайонна і товарна спеціалізація

фермерських господарств,2.виважена політика фінансування впровадження

технологій,3.створення спец.високопродуктивних машин для обробки різних

культур, програм для захисту культур від хвороб,4.посилений розвиток

виробничих зв’язків с/г з суміжними галузями.Для с/г США та ФРН спільним є

те, що доходи у с/г секторі продовжують відставати від доходів у нес/г

секторі. У ФРН с/г є дотаційною галуззю(не забезпечує потреби країни, складає

1,5% у складі ВВП і стільки ж 1,5% Держава виділяє с/г дотацій.Х-не

прогресивне сорочення с/г.

43.Характерні риси світових економічних криз 1974-75рр. Та на початку 80-х-

90-х років ХХ ст..

1974-75 рр-серьозна економічна криза, що захватила всі розвинуті

капіталістичні країни.Помітно впав об’єм ЗТ.Х-рні риси - наявність високої

інфляції і високого безробіття(стагфляції).Криза 1980-82рр.-різко негативних

рис ця криза не мала.Схожа на попередні.Сильно вплинула на розвиваючі

краєни70-80рр. – енергетична(ця криза зв’язана з кінцем ери дешевої

нафти.Нафтодобуток в США різко впав,країни ОПЕК підняли ціни на нафту, а в

1980 почалась падіння виробництва в розвинутих країнах, зростання

інфляції.під впливом енергетичної кризи відбулися зміни структури топливно-

енергетичного балансу. та сировинна криза(зростання в-ва, добутку сировини це

зумовила падіння цін-від цього виграли розвиваючи країни)

46.Нерівномірність економічного розвитку регіонів США.

Територія США ділиться на три крупних ек.регіона;промислова ПІВНІЧ складає 5-

% в економіці США(дає 2/3 продукції обробної промисловості, основна частина

зернових культур, молока та мяса), БУВШИЙ РАБОВЛАСНИЦЬКИЙ Південь (складає

28% в економіці США) ті колонізуемий Захід (складає 12% в економіці США).

Південь- широка мережа транспортних та нафтових газопроводів, водні

ресурси(Мисісіпі).Промисловість –проуктова, текстильна, черна та кольорова

металургія, суднобудівна, авіаційно-ракетна, електронна, хімічна,

автомобілебудівна.С-.г- мясне та молочне в-во, птахо, зернові культури.,

цукровий тростник,рвщіта фрукти.

Північ-с.г-. тютюн-важлива частина с-г.США, нафта , природний газ, чорна

металургія (Іллінойс, Огайо, Індіана)

42.Фактори динаміки економічного зростання Японії в останній чверті ХХ ст.

1.висока питома вага дрібних та середніх підприємств.

2.в кінці 90-х. Відбувся перехід від традиційної моделі Кейрицу

3.відбувся перехід володіння акціями від приватних осіб до юр.осіб

4.установилися довготривалі зв’язки між банками та корпораціями

5.Японськи банки мінімізували короткострокові прибутку

6.велика тривалість робочого часу (57,7 годин на тиждень)

7.Розвток інноваційного напрямку (формування Аукуба – академ.місто)

45.Нерівномірність розміщення та споживання сировинних ресурсів.

Проблемою, яка ускладнює сучасну сировинну ситуацію, є нерівномірне і

незалежне від споживання розміщення різних видів корисних копалин по окремих

регіонах планети. Потреби в мінеральних ресурсах, сировині, майже всіх держав

не можуть бути забезпечені за рахунок власних, національних ресурсів.

Водночас, країни, що розвиваються, які мають значні запаси мінеральних

ресурсів, зокрема енергоносіїв, не в змозі іх самостійно розробляти і

споживати у значній кількості. Сировина, що добувається в цих країнах, з

допомогою і за участю промислово розвинутих країн, у більшості випадків

становить переважну частину експорту і є єдиним джерелом надходження коштів

для вирішення проблем соціально-економічного розвитку. Зростання політичної й

економічної самостійності країн веде до усвідомлення несправедливості у

використанні їхнього ресурсного потенціалу. Намагання змінити таке становище

нерідко призводить до конфліктів і порушення стабільності світогосподарських

зв’язків .така ситуація вимагає активного пошуку й розробки нових форм

співробітництва в галузі мінеральної сировини країн-експортерів і країн-

імпортерів.

46.Характеристика валютно-фінансових ресурсів світу та їх розміщення.

Фін.ресурси держави-грошові засоби, які утворюються в процесі розподілу й

перерозподілу частини вартості нац.продукту та нац.доходу в грошовій формі і

призначені для задоволення суспільних потреб.Бувають

централізовані(сконцентровані гол.чином у державних бюджетах країн, різних

фондах(пенс., соц.страху і т,д,) і децентралізовані(перебувають у

розпорядженні підприємств, фірм, організацій).Особливістю фін.ресурсів за

сучасних умов є те, що вони активно використовуються для нагромадження

капіталу, який багато в чому задає темп ек.зростання в світовому

господарстві, впливають на реалізацію суспільного продукту та відтворення

робочої сили.

З поняттям “фін.ресурси” тісно пов’язані поняття “кредит” та “кредитні

ресурси”.

Кредит-це рух позичкового капіталу, а кредитні ресурси – сукупність

позичкових капіталів у грошовій чи товарній формі.Кред.ресурси бувають

національні та іноземні або ж міжнародні.Останнім часом кількість іноземних

банків у західних країнах зростала високими темпами ( У Великобританії

наприкінці 80-х років нараховувалось 450 іноземних банків).Характерною

особливістю розвитку фінансово-кредитної системи є продовження процесу

концентрації капіталу і транс націоналізації банківського капіталу, поява і

розвиток ТНБ.Наприкінці 80-хроків ресурси провідних банків зах.Європи та США

перевищили рівень у 150 млрд.$, а японських банків –200 млрд.$.Японія нині

перетворилася на найбільшого кредитора світу.(із 25 найбільших банків світу

–16 японських).

Значну роль у концентрації фін-кредитніх ресурів відіграють міжнародні

фінансові організації (МВФ, МБРР).

47.Характеристика економічної моделі ФРН,

Високо розвинута країна, лідер в Європейському союзі.Країна входить до

великої сімки.Питома вага ФРН у світовому експорті –10%.Для країни х-но:

високий рівень продуктивності праці, активна міграція трудових ресурсів,

висока якість людського капіталу, розвинута база наукових та технічних знань,

високий рівень патентної роботи, наявність ТНК, позитивне сальдо

технологічного балансу, наявність державної підтримки щодо фундаментальних

досліджень, висока конкурентноздатність німецьких товарів. Серед 50

найбільших компаній світу – 7 німецьких.В обробній промисловості 100

найб.фірм забезпечують роботою 50%

Сукупного роб.сили;, в хім..пром. є декілька гігантів(Баєр), в

електротехнічній – Сименс, В автомобілебудуванні –Фольцваген,

Мерседес.Високий рівень монополізації х-н для банк.сфери.Серед 50 найб.банків

світу – 8 німецьких (Дойчебанк, Дрезднербанк).В нім.ек-ці зберіглася влада

сімей(Опель, Сименс)

48.Основні напрями і характерні риси ЗЕД промислово розвинутих країн.

Зовнішньоекономічні зв’язки складають розгалужену й розшаровану систему, мают

планетарний х-р.Вони виражаються у вигляді: зовнішньої торгівлі, валютно-

фінансових та кредитних операцій, виробничого кооперування, науково-

технічного співробітництва, міжнародних послуг та інших форм

МЕВ.Західноєвропейський регіон зв’язаний торгівельними відносинами з іншими

країнами і регіонами світу більше ніж США ч Японія.На Західну Європу припадає

40% товарообороту світу, хоча за межі Зах.Європи вивозиться лише третина

товарів, що експортується , а решта реалізується на внутрішньому ринку.Імпорт

значно перевищує експорт.Головні статті імпортних надходжень – корисні

копалини (металеві та паливні), фураж.Експортуються хімікати . машини,

промислове обладнання, продовольчі товари.Частка зовнішньої торгівлі у ВНП

перевищує 20-25%.Між країнами регіону встановлено міцні торгівельні

відносини-питома вага взаємної торгівлі складає66% ЗТО,,20% припадає на

країни, що розвиваються, 12%-на інші розвинуті країни(вт,ч,США і Японію),

майже 2%-на постсоціалістичні країни Східної Європи.Дефіцит зовнішньої

торгівлі у платіжному балансі багатьох країн компенсується торгівлею

патентами, ліцензіями, фрахтом, туризмом.Зах.країни проводять тонку політику

присутності у колишніх колоніях, на розширення з ними ЗЕД.

49.Основні напрямки переходу до ринкової економіки.Суть концептуальних змін в

економічній політиці.

1.Процес роздержавлення і приватизації.

2.Подолання монополізму і розвиток конкуренції.

3.ліберізація цінової політики (шокова терапія у Польші).

4.Кардинальна зміна грошової та фінансової політики.(двоярусна банківська с-

ма-ЦБ і КБ)

5.Податкові реформи.Головними видами податків стають ПДВ, податок на

прибуток, акцизний збір.

6.Зміна соціальної політики. (створюється нова с-ма захисту,заснована на

свободі ек.діяльності.Держава гарантує лише мінімальний рівень захисту.)

50.Основні напрямки розвитку ЗЕД країн СНД.

ЗЕД країн СНД направлена як на далеке так і на ближнє зарубіжжя.Так, н-д ,

Молдова покладає великі надії на співробітництво х Румунією., Білорусь

намагається розширити свої відносини з далеким зару

біжжям-вступила до МВФ, МБРР, розширює економічні зв’язки з Польщею,

Німеччиною та ін.західними державами шляхом створення Сп, залучення

ін.капіталів і технічної допомоги.Провідна тенденція ЗЕД РФ була

переорієнтація від зв’язків з СНД на відносини з дальним зарубіжжям, що

призвело до подальшого погіршення структури ЗТ.Республіки Закавказзя,

незважаючи на невругельованість внутрішніз і взаємних політичних та воєнних

конфліктів, високий рівень зруйнування господарського потенціалу посилюють

взаємовідносини зіз сусідними мусульманськими країнами, зокрема Іраном і

Туреччиною.А для середньоазіатських республікт х-но,н-д, для Туркменістану

активність співробітництва з такими сусідніми державами, як Туреччина й

Іран., Узбекістн – з багатьма країнами світу-як із членами Організації

економічного співробітництва мусульманських країн, так із США, Китаєм,

Японією, Індією, західноєвропейськими державамию.

52.Основні ознаки пром. розвинутих країн.

До пром.розвинутих країн належать кр. ОЄСР-організації співробітництва і

розвитку(24 країни).Серед них кр.Зах. Європи, США, Канада, Японія, Австралія,

Новая Зеландія. Ці країни закріпили своє панвне становище у світовій єкономіці

і вирізняються серед інших високим рівнем ек. та соц. розвитку. Вони

зосередили ппереважну частину виробничого, ек. та наук.-тех. потенціалу світу.

Вони займають питому вагу у міжнар. торгівлі (68,1 світ. експорту та 68,4 світ.

імпорту у 1997). Хар-ними ознаками є високий рівень ВВП на душу населення (>

середньосвіт. в 5 разів).,відкритість екон.,поєднання ринкового мех. з держ.

регул-ям, високий рівень прод. праці, соціальна структура, яка спрямована на

певні соц. гарантії.

53. Основні риси соц.-ек. моделі Китаю. Китай третя за площою країна світу

(9,6 тис. км) та посідає перше місце за кількістю населення (1,2 млрд. чол.

90%- китайці). 20% населення проживає в містах, 80%- у селах. Китай посідає

одне із першх місць у світі за запасами багатьох корисних копалин( вугілля,

нафта,залізна руда, боксити та інш.). Провідні позиції в світі по вир-у

вугілля, сталі, цемента, зерна, м’яса, бавовни. КНР займає 3-тє місце за

обсягами ВВП та можливо до 2005 р. вийде на перше місце. Для країна хар-й

найбільший внутр. Ринок та високий рівень інозем. інвестицій (хуацява).

Краіна має низькі макроек. Показники з розрахунку на одну особу та низький

рівень прод. праці. Великою проблемою для краіни залишається

демограф.проблема та демограф. політика. Від часу проведення політики реформи

1978 року Део Сяопин у КНР досягнуто значних успіхів (ВВП зріс у 5,7 разів,

щорічно на 10%).

54. Основні риси соц.-ек. моделі Японії. Японія- економічно найбільш

розвинута країна Азії. Наявність знач. ек. потенціалу,відносновисокі темпи

ек. зрост., вигідне ек.-географ. положення вирізняють її поряд з США та кр.

Зах. Європи. З 50-80 р. ВВп Японії зріс у 19,5 разів .раіна оголосила про

пріорітет вир-а, до якого потрапили базові галузі. Країнаповодила активну

ліцензійну політику, активно залучалися технології та ноу-хау. В Я. було

ліквідовано сис-му феодальних пережитків, що покращило стан с/г. Я.

відрізняється високим рівнем внутр. накопичення, що створило природні умови

для збільшення інвестицій. Для кр. хар-но великий обсяг у будівництва

капіталів. Високий рівень освіти та фор-ня спец. японської освіти. В краіні

відбулися значні зміни в структурі обробної пром. У 70 роках- 37% ВВП

припадало на обробну пром., 95 р.-24% ВВП. Для кр. хар-на спец. модель

організації праці ТНК. Переваги в цій моделі полягають у швидкому переході на

випуск нової продукції.Усім відомий феномен япон. трудоголізму. Доля Я. у св.

Вир-ві телевізорів-60%, сталі-14,3, штучних волокон-12,3. Я. займає перше

місце за виловленою рибою.

В Я. висока питома вага дрібних та серед. під-в, що пов’язано з існув-ям

каскадних під-в. Спочатку спостерігається об’єднання великих компаній з

дрібними,так звана модель “Кейрецу”. В 90-х роках відбувся відхід від

традиційної моделі Кейрецу, що було зумовлено відсутністю стратегії на 21 ст.

та спадом вир-а в Я. До кінця 20 ст. в Японії залишилися лише наукоємні

галузі та розробка технологій

55. Основні типи та моделі розитку промислово розвинутих країн. Модель

розвитку- це сукуп. елементів, що фор-ть цілісність нац. госп-ва та мех-м, що

забезпеч тісний зв’язок з цих елементів. Критеріями моделі є: 1)співвідношення

осн. форм власності; 2)рівень розвитку;3) методи держ. пливу на ек.; 4) цілі і

засоби ек. політики;5)структура кап-в компанії; 6) сис-ма управління та орган-ї

праці;7) ступінь відкритості ек.; 8) інноваційний хар-р ек.; 9) динаміка

структ.та управ-ня зовн-ек. діяльн. Моделі: 1. Ліберальна -хар-на абсолютна

превага приват. власн.,обмежанність держ. втручання. (США, Великобританія); 2.

Соціально-орієнтована ек.(змішана ек.) висока питома вага держ.власності,

проводиться інвест. структурна політика, регул. зайнятості, висока питома вага

держ. бюдж. В структурі ВВП, соц. підтримка нас-ня(ФРН); 3. Модель соц-демлкрат

(корпоративістська) доки держ.бюдж. у структурі ВВП перевищ. 50%, існує

баготодерж. проведення держ. соц. політики (Швеція).

56. Взаємозв”язок економічної і соціальної політики КНР у 90-ті роки ХХ століття

Етапи соціально-економічної реформи:

1. 1978-1982 Розширення самостійності підприємств, впровадження різних форм

державної відповідальності. Певнв частина прибутку залишається на

підприємстві, заходи заохочення робітників. Введення перших новацій

2. 1983-1986 Система “лігашуй” – оподаткування прибутку за єдиною ставкою

(від 7-55%). Змінена система єдиного державного ціноутворення. Вводилась

підрядна система праці, орендна та акціонерна системи.

3. 1987-1988(91) Вдосконалення системи господарської відповідальності за

підряд (зростання податку на 1% приводить до зростання з/плати на 0,3-0,7).

Масові експерименти на підприємствах

4. після 1992 Масовий вихід на зовнішній ринок. Реалізація гасла “фонд

з/плати повинен відповідати рентабельності”.

Здійснення нової економічної стратегіі – освоєння чотирьох смуг територіі

впродовж р. Янцзи. Ці райони вирізняються або сприятливою економічною базою

або міцним економічним потенціалом.

Кредитно-банківська реформа. Система єдиного відкритого кредитного ринку.

Утворення ВЕЗ:

- 5 особливих відкритих економічних районів у пд-східній частині країни

- 14 відкритих приморських міст (Далянь, Шанхай)

- 13 безмитних зон

57.Особливості галу-зевої структури Пів-нічної Європи. До кр. Північної

Європи належать Данія, Ісландія, Норвегія,Фінляндія та Швеція.Майже всі ці

країни є високорозвинутими інду-стріално-аграрними кр.В пром. цих кр.

переважають дрібні та середні фермерські під-ва. Провідними галузями є

машинобуд., харчова, хімічна, текстильна. С/г в цмх кр. є одною з найб.

продуктивних галузей, вир-во с/г прод. майже в 2-3 р. перевищує потреби. В

розвитку ек. Ісландії вагоме місце займає рибальство та рибопереробка. Головним

видом транс-порту для Ісландії, Норвегії є морський.Норвегія має також значні

запаси нафти та газу. (14% ВНП та понад 30% екпорту). Фінляндія та Швеція

відрізняється своїм лісовим госп (Швеція –1-е місце в Зах.Євр.). Швеція також

займає 2-ге місце світі в Зах. Європі). Кр Північ. Європи підтримують торг.

стосунки з такими кр. ЄС(Великобрит., Німеч.), США, Росією

58. Характерні риси трансформаційної моделі ек. Угорщини у 90-ті роки. В

Угорщині на відміну від польської “шокової терапії” була запропонована інша

модельрозвитку, так звана “грудуалістська теор. ек. розвитку ( Януш Корнай).Ця

модель мала еволюційну форму.У. завжди мала спільні під-ва, в неї навіть були

іноз. інвестиції, тому У. Було менш складніше перейти до ринку. У. щорічно

відвідує 15 тис. іноземців(австрійці). У із ресурсів має боксити та наавіть

вони потребують для перетворення в алюміній багато електроен. Рівень безробіття

в угор. знижувався 97р-10,4%, 99р-9,6%. Угор. першою відкрила двері для нових

технологій – ноу-хау та проголосила про пріорітети приват. власності. Угор. має

найб рівень близькості щодо експорту та імпорту до кр.ЄС:

експорт-71%,імпорт-62%, хоч це і не дуже радує європейців.

59.Особливості та наслідки ек. зростання Півд. Кореїв останній чверті ХХст

. Південна Корея посідає Півд. част. острову. 43 млн. осіб, що=0,8% світу. Вал

світ продукт=2% В Півд. Кореї позитивні зміни відбув. Протягом життя одного

покоління. У 50-х р. Півд. Корея визначалась як одна з найбідніших кр. Азії.

ВВП на душу нас-ня> 100$ на р. Для кр. хар-н високий приріст нас-ня,високий

рівень безробіття,перважання аграрного сектора та дефіцитторгового ба-лансу.

80-ті роки були найбільш вдалими, що-річний приріст ВВП=10,4%, у 90-х р.=7%

Якщо у 70 р. темп інфляції =20-30%, то у 90 р.=5-6%. Відбулася диверси-фікація

госп. комплексу, доля с/г впала, доля пром-ті збільш. З 30 до 43% У 70 р.

почався розвиток наукоємн. галузей. В рамках МПП Корея виділила суднобуд.,

сталь та телевізори, автом, текстиль, напівфабрикати. Джерелами ек. зрос-тання

є: накопичення кап-лу, запозичення кредитів з-за кор-дону,розвиток влас-ноі

наук.-тех. бази. Сформувалися особливі пром-фін. групи (Део)Домінує сімейн.

бізнес-60%. 10% ВВП припад. на держ сектор.Специфіка Півд.Кор. моделі: макс.

мобілізація рес,дикта-торські методи керівництва, роль уряду виявилась більше

в ек. ніж в Японії.

60. Особливості зовн. торгових зв. країн Латинської Америки.

Зовн. торгівля кр Лат. Амер. Має нерівномірний хар-р, імпорт>експорту, а

61. Сис-ма організації підприємництва в Япо-нії. В Японії висока питома

вага припадає на дрібні та середні під-ва, це пов’язано з існуванням каскадних

під-в. Характерною особ-ливістю Япон. є суспільство, де “корпорація понад

усе”.Багатство сконцентровано у руках корпорації-юрид. особи. Ще важливою

особливістю є об’єднання

великих компаній в з дрібними, так звана модель кейрецу.В 90-х р. відбувся

відхід від моделі традиційної моделі кейрецу.Це було зумов-лено спадом вир-ва

та відсутністю стратегії на ХХ ст. Для Японії хар-не взаємне володіння ак-

ціями компанії.В Я. відбувся перехід володіння акціями від приват. до юр.

осіб.В Я. становилися довгострок. зв. між банками та корпораціями. Треба

зауважити, що японські під-ва також мають свою перевагу- вони досить швидко

переходять до випуску нової продукції.

62. Диспропорції у галузевій і терито-ріальній структурі господарства Італії

. За особливостями ек. розвитку в Італії виділяють три райони: Південь, Центр,

Північ. На особливу увагу заслуговують протилежні за своїм розвитком

райони-Північний та Південний. Південний р. має виражену спе-ціалізацію зі

значним переважанням рослин-ництва (80% с/г продукції).Великий рі-вень

безробіття, велика релігійність породжують тут складні соціальні

проблеми.Пром-ть роз-міщена дисперсно, найб пром. центр – Неаполь. Тут

розвинуте маш. буд., чорна металургія, наф-тохімія, легка та харчова пром.

Традиційна галузь району- туризм (острови Капрі). Північний

район-найрозвинутіший у кр.

Тут зосереджене точне маш. буд., тонка хімія, текстильна, швейна

пром.,високоорганізоване с/г. Головним пром. центром є Мілан. Велик пром.

центром є Турін, в якому знах. Відомі в світі заводи “Фіат”. Тут знах.

великий порт кр. – Генуя.

63. Характерні зміни у структурі промисловості США. Вплив НТР на галузеву

специфіку

США відносять до постіндустріального типу. Це означає, що питома вага

промисловості є меншою ніж сервісних галузей. За структурою сукупної робочої

сили: 40% - сервісні галузі, 20-30% - промисловість, 2,7-2,9% - сільське і

лісове господарство.

Причини зменшення частки промисловості: 1)швидка диверсифікація виробництва

2)швидке зростання технологій “ноу-хау” (мікроелектроніка, лазерна техніка,

генна інжинерія, біотехнологія). Характерною рисою США є виникнення зон

швидкого економічного зростання (кластерів).

США- найбільший в світі виробник пром. товарів(і послуг).Пром-ть США

залишається дуже динамічною сферою ек-ки. Пром-ть США включає 3 підрозділи

сусп. вир-ва: обробну, видобувну пром-ть і електроенергетику. Обробна пром-ть

дає більше 80,4% загальнопромисловој продукціјј, електроенергетика- 13%. Під

впливом НТР швидко розвиваються новітні наукоємкі галузі виробництва:

мікроелектроніка, лазерна техніка, генна інженерія, біотехнологія. Річні

темпи вир-ва роботів 40%. Доля США в світовому вир-ві продукціј новітніх

технологій- близько 40%.

64. Особливості товарної структури та географії зовнішньої торгівлі Японії

В 1991р на цю країну припадало 6,2% світового імпорту та 9,2% світового

експорту. У структурі експорту найбільшу частину посідають машини і

обладнання – 75,7% (автомобілі, радіоелектроніка, прилади та оптика, судна);

метали – 6,3%; хімпродукти – 5,6%; текстиль – 2,5%; продовольство – 0,6%;

сировина і паливо –0,3%.

Країна імпортує сировину і паливо – 35% (паливо, нафта, руди, металобрухт);

машини і обладнання – 18,2%; продовольство – 16%; хімпродукти – 7,4%;

текстиль – 0,9%. Отже, Японія вивозить переважно промислові товари, а

довозить сировину, напівфабрикати, відсутні види обладнання та хімікатів.

Країнами, що імпортують сировину в Японію є 1) р-н Пд-Зх Азії – нафта; 2) США

і Канада – вугілля, ліс, пшениця, кукурудза, соя; 3) Пд-Сх Азія – ліс, нафта,

кольорові метали; 4) Австралія, країни Океанії та Латинської Америки.

Існує тенденція до зростання довозу готової продукції, особливо з НІК Азії

(калькулятори, телевізори, відеомагнітофони, одяг, взуття).

В експорті Японії 98% прпадає на готові промислові вироби. Структурно

застарілі виробництва переміщуються в країни нової індустріалізації чи в ек-о

розвинені країни. У географічній структурі експорту зростає значення ринків

ек-о роз-х країн, особливо Пн Америки та Європи.

З 80-х років Японія продає ліцензій, ноу-хау більше, ніж купує. За сумами

надходжень від експорту технологій вона поступається лише США та

Великобританії.

Країна має позитивне сальдо торгового обороту, в зв”язку з цим розвинені

країни вимагають добровільні обмеження експорту.

65. Еволюційна стратегія ЄС щодо постсоціалістичних крајн Європи.

Швидкий економ. рост ЄС і масштаби його впливу на міжнар. життя зробили його

привабливим і для ін. членів світового співтовариства. З такими

постсоціалістичними крајнами як Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія,

Словаччина і Чехія ЄС має угоди про асоціацію (“Європейські угоди”). Всі вони

претендують на членство в ЄС, так само, як і крајни Балтіј і Словенія, що

уклали в 1994-1995рр. і 1996р відповідно угоди про асоціацію і створення зони

вільној торгівлі. Асоціація призвела до істотного укріплення відносин між ЄС

і постсоціалістичними крајнами. Однак реальна інтеграція цих держав в ЄС в

найближчий час малоймовірна. Тому що прийняття јх в ЄС в теперішній час може

дезорганізувати його роботу через погану сумісність господарського, політ. і

правового механізмів теперішніх і майбутніх членів.Крім того це потребує

різкого збільшення бюджетних витрат ЄС.

66. Міжнародна спеціалізація господарства Франції

Структура ВВП Франції відображає постіндустріальний характер економіки: 2% -

с/г, 8% - будівництво, 20% - фінансові та нетоварні послуги, 25% - торгівля і

товарні послуги, 42% - промисловість.

Франція виробляє 17% промислового та 20% с/г виробництва Зх Європи. Вона має

потужну індустріальну та ресурсну базу. Країна має провідні позиції у

ракетобудуванні та авіаційній техніці, вона займає 2-е місце у світі за

експортом зброї, та 1-2 місце за іноземним туризмом.

Для країни характерно: 1) в машинобудуванні переважає транспортне маш-ня

(авіа- та залізничний)

2) в суднобудуванні – військові кораблі

3) висока питома вага харчової промисловості (вино, сири)

4) атомна енергетика

5) займає 2 місце після США за експортом с/г продукції (не є спеціалізованою,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5